Представництво Президента в Криму закликало корінні народи берегти сімейні архіви 08/11/2025 19:05 Укрінформ Денис Чистіков, заступник Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим, закликав представників корінних народів України або зберегти свої сімейні архіви, або передати їх Державній архівній службі України.
Про це він заявив під час прес-конференції на тему «Закон України про корінні народи: гарантія реалізації прав корінних народів України» в Укрінформі.
«Я закликаю представників корінних народів. Наразі Державна архівна служба України оснащена та готова допомогти в документуванні всіх матеріалів, що зберігаються в сімейних архівах на контрольованих територіях України. Ми усвідомлюємо, що це може бути єдиним джерелом інформації щодо корінних народів, тому, будь ласка, зверніться до Державної архівної служби, якщо це можливо, або збережіть ці матеріали, щоб ми могли зберегти цю пам’ять, враховуючи наше усвідомлення того, що Російська Федерація залишить після звільнення. Значна частина матеріалів та пам’яток залишається на окупованих територіях. З минулого досвіду звільнення нещодавно окупованих регіонів відомо, що Російська Федерація ретельно знищує або вилучає всі документи», – наголосив Чістіков.
Він наголосив, що з цього питання вже відбулися переговори з Кераїмами та Кримчаками, а також з Державною архівною службою України.
Тим часом, голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зазначив, що відповідальність перед корінними народами України, а саме кримськими татарами, караїмами та кримчаками, є мірилом зрілості української держави.
«Відповідальність перед корінними народами України — кримськими татарами, караїмами та кримчаками — випробовує зрілість Української держави та відображає відповідальність українського суспільства перед власною історією та культурою. Щоб успішно подолати цей виклик, було прийнято закон «Про корінні народи України»», — зазначив Єленський.
За його словами, цей закон може бути введений в дію після деокупації Криму, але його також можна ініціювати зараз.
«Для сприяння реалізації цього закону вже прийнято кілька нормативно-правових актів. Кабінету Міністрів України подано проект нормативно-правового акта, який визнає Меджліс кримськотатарського народу його представницьким органом. Крім того, розроблено стратегію збереження та розвитку кримськотатарської мови. Також завершується робота над стратегією, спрямованою на збереження та розвиток дев'яти мов, які перебувають на межі зникнення. Окрім кримськотатарської мови, до них належать кримчатська, караїмська, румейская, їдиш та інші», – наголосив голова Державної служби етнополітики.
Він додав, що в Україні вже запроваджено нагородний знак за внесок у розвиток кримськотатарської мови, який щорічно вручатиме до 20 нагород по 50 000 рупій кожна.
Крім того, заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська зазначила, що з моменту прийняття закону «Про корінні народи України» значення цього документа змінилося, зокрема в контексті європейської інтеграції.
Вона зазначила, що занепокоєння щодо інших національностей та народів в Україні є центральним компонентом поточних інтеграційних зусиль.
Ковальська зазначила, що завдяки закону цього року студенти вже мають змогу складати NMT рідною мовою.
Вона також зазначила, що Україна гарантує абсолютну свободу для всіх національностей та релігій.
«Це очевидно у випадку кримськотатарського народу. Ситуація в Криму виходить за рамки долі кримськотатарського народу; це політичне питання, яке впливає на зовнішню політику України», – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, закон про корінні народи набув чинності в Україні 23 липня 2021 року.
Архів Державної архівної служби корінних народів
Источник: www.ukrinform.ua
