Подолання викликів в Альпах, репортаж «Спартанець: Без обмежень» 04.08.2025 16:40 Укрінформ У Київській області відбувся передпрем’єрний показ документального фільму, присвяченого спортивним досягненням ветеранів-скаутів.
У Київській області відбувся передпрем'єрний показ документального фільму «Спартанець: Без обмежень», який розповідає про шлях двох ветеранів Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Незважаючи на попередні бойові травми, вони успішно подолали 52-кілометрову трасу Чемпіонату світу зі спартанців у Французьких Альпах.
Чемпіонат світу зі спартанців відбувся 5 липня у Морзіні, французькому гірськолижному курорті, розташованому між Монбланом та Женевою. Участь взяли близько 3000 спортсменів з понад 40 країн. До 10 000 вболівальників з усього світу приїхали до Франції, щоб підтримати учасників змагань. За словами творця фільму Артема Дамницького, серед них були вболівальники з України.
Артем Дамницький
«Поряд з нашими двома військовослужбовцями на трасі були ще й українці. Ми сформували делегацію, яка разом подолала всю дистанцію. На щастя, всі з української команди завершили забіг. Однак ми бачили численних іноземних учасників, які зіткнулися з труднощами на перешкодах та отримали травми. Брали участь спортсмени різного рівня підготовки, але для нас фініш був понад усе. У нас була місія. Хоча для інших це могло бути розвагою та самоперевіркою, ми вирішили фінішувати, незважаючи ні на що», – заявив Дамницький.
Він зазначив, що фільм незабаром буде доступний для всіх: очікується, що він буде розміщений безкоштовно на YouTube. Фільм триває приблизно 48 хвилин і відображає найвизначніші моменти подолання перешкод українськими ветеранами.
«На трасі була ще одна людина, яка навіть заслужила медаль. Йдеться про нашого оператора Михайла. Він один з наших українців, який також подолав усю дистанцію, несучи обладнання. По суті, виробництво було повністю організовано нами», – пояснив режисер.
УЧАСНИКИ ПОДОЛУЛИ 52 КІЛОМЕТРИ В АЛЬПАХ ЗА 9 ГОДИН
Цього року до складу української команди увійшли ветерани Військової академії Збройних Сил України Сергій Шикун та Тарас Проць, які змагалися разом зі спортсменами, професійно підготовленими до чемпіонату. Їхньою метою було подолати 52-кілометрову смугу перешкод на крутих схилах Альп за відведені 14 годин.
Сергій Шикун
Незважаючи на травми, отримані під час бойових дій в Україні — Сергій з протезом руки, а Тарас з протезом ноги — герої подолали курс лише за 9 годин.
«Я був сапером», – ділиться у відео Сергій Шикун, ветеран Департаменту активних операцій військового округу Міністерства оборони. «Це (жестикує на протез руки, – ред.) моя друга помилка. Перша – вибір цієї професії, а друга – наступ на міну. Якщо звичайні люди наступають на неї ногою, я наступав рукою. Ну, у мене ще є рука, але це вже не зовсім те саме».
Щоб зберегти свій протез цілим, ветеран вирішив пройти трасу без нього.
«Мій протез для правої руки не призначений для активних видів спорту. Він більше підходить для спокійного способу життя, такого як риболовля. Найскладнішими перешкодами були ті, що вимагали використання рук: поручні, мотузки. Цікаво, що цього року Франція запровадила стрільбу з лазертагу, яку називають «стійкою стрільбою». Метою було влучити в ціль чотири рази з відстані 10 метрів за 20 секунд. Наскільки мені відомо, це було нове випробування, представлене на чемпіонаті», – зазначив Шикун.
Загалом, протягом 9-годинних перегонів, спортсмени подолали близько 60 перешкод, створених для професійних учасників змагань. Серед них були біг із 40-кілограмовим залізним ланцюгом на плечах, перепливання озера з колодою, подолання канатною дорогою, повзання під колючим дротом та сходження на водоспад, серед іншого.
Одну з найскладніших і найвимогливіших перешкод учасники називали траверсом, що в альпінізмі означає сходження на гору з похилим спуском убік від початкового маршруту сходження до наступної вершини. За словами організаторів, траверс в Альпах відбувався на висоті 2500 метрів, що вище за Говерлу, яка має 2051 метр.
Тарас Проць
«Найскладнішим, мабуть, був підйом», – зазначає Тарас Проць, ветеран спецпідрозділу ГУР МОУ КРАКЕН. «З протезом нам довелося долати схил. Французькі Альпи мають надзвичайно круті гори, тоді як, наприклад, українська Говерла має набагато пологіші схили. Для порівняння, Говерла приблизно на 300 метрів нижча за гору, на яку ми піднімалися».
Протс зазначив, що головним викликом для нього була сама дистанція. Однак пам'ять про загиблих товаришів мотивувала його завершити курс.
«Протягом усіх перегонів я згадував чотирьох товаришів, яких втратив щойно раніше. У моєму підрозділі ми служили разом»
Источник: www.ukrinform.ua
