Питання співіснування з Росією доцільно обговорювати лише після перемоги – експерти 17.06.2024 17:48 Укрінформ Після перемоги України норми міжнародного гуманітарного права можуть стати основою для побудови механізму співіснування з державами-сусідами.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, таку думку висловила заступниця начальника відділу міжнародного права Міністерства оборони України Інна Заворотько під час панельної дискусії щодо дії Женевських конвенцій в Україні у межах другої Літньої школи з міжнародного гуманітарного права (МГП) від Українського Червоного Хреста для державних службовців.
«Тяжко після ненависті, яку ти відчуваєш до ворога, перейти до діалогу з ним. Але ми розуміємо, що рано чи пізно все завершиться. І закладення базових наративів, які ми можемо робити сьогодні, під час активної фази збройного конфлікту, – абсолютно невиправданого та несправедливого – це те, що в майбутньому, після перемоги України, може бути використане для побудови механізму співіснування з державами-сусідами. На мою думку, норми міжнародного гуманітарного права є одним із таких наративів», – сказала вона.
Заворотько зауважила, що норми МГП залишаються запорукою людяності для комбатантів під час бойових дій. За її словами, будь-який тренінг для українських військових починається з відповіді на питання, чому необхідно їх дотримуватися.
Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич додав, що дотримання МГП дає санкцію на захист держави.
«Ми маємо розуміти, що дотримання МГП – це не слабкість, воно дозволяє захищати свою країну під час міжнародного збройного конфлікту, ліквідувати ворога. МГП – це про людяність під час війни: ніхто не забороняє тобі викорінювати зло, яке прийшло на твою землю, але є певні правила, яких потрібно дотримується», – сказав він.
Заступниця представницького директора Center for Civilians in Conflict в Україні Катерина Галенко зауважила, що із 2014 року Україна виконує всі свої зобов'язання в рамках МГП. Вона підкреслила, що діалог із Росією може налагодитися тільки у випадку, коли її як країну-агресорку притягнуть до відповідальності.
Зі свого боку членкиня Міжвідомчої Комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні Оксана Сенаторова акцентувала, що норми МГП охоплюють великий спектр питань, зокрема, допомагають конкретизувати осіб, які мають понести кримінальну відповідальність після завершення конфлікту.
«МГП – не лише про повагу до ворогів. Йдеться і про відновлення, і про репатріацію військовополонених, про деокупацію територій, а також про питання колабораціонізму. Ми чітко розуміємо, що цивільні особи, які беруть участь у бойових діях на боці ворога, якщо їх затримали, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, вони не мають привілеїв комбатанта. Водночас особи, які є цивільними та не брали участь у бойових діях, не повинні притягатися до відповідальності», – зазначила вона.
Друга Літня школа з міжнародного гуманітарного права від Українського Червоного Хреста для державних службовців присвячена 75-й річниці прийняття Женевських конвенцій. Під час заходу міжнародні та українські експерти, представники уряду та неурядових організацій шукатимуть відповіді на питання про актуальність Женевських конвенцій, їхнє впровадження в Україні, чи є дотримання норм конвенцій шляхом до миру.
Як повідомляв Укрінформ, фізичним і моральним тортурам піддаються 90% військовополонених, про що свідчить скринінг тих, хто повернувся з російського полону.
Україна Росія Червоний Хрест
Источник: www.ukrinform.ua
