Леся Литвинова – у програмі «За спиною»: Коли твоїх дітей приходять вбивати, треба брати в руки сокиру Анонс 22.02.2025 08:31 Укрінформ Мати п’ятьох дітей і відданий волонтер Леся Литвинова разом із чоловіком прийняли рішення піти до військкомату за зброєю на початку повномасштабного вторгнення, оскільки всі їхні діти були в окупації на Київщині, а саме між Димером і Гостомелем.
У новому випуску проекту Укрінформу “За кадром”, який вийде в суботу, 22 лютого, о 14:00, Литвинова розповідає про свій шлях трансформації від і без того бурхливого життя волонтера до небезпечної ролі сапера на передовій.
Солдат і волонтер зазначила, що ніколи не очікувала, що зможе воювати, але події, які розгорнулися того страшного дня, 24 лютого 2022 року, не залишили їй та її чоловікові вибору, оскільки їхні діти потрапили в окупацію.
«У якийсь момент я продав свою квартиру в Києві і купив будинок, який притулився майже в лісі. Це була мрія соціофоба – будинок у дачному кооперативі між Гостомелем і Димером. Коли стала очевидною неминучість війни, ми з чоловіком повірили, що за містом безпечніше, тому переселили туди всіх дітей, у тому числі й старших, які вже жили самостійно», – уточнила волонтер.
Але невдовзі вона зрозуміла, що насправді це найнебезпечніше місце для перебування. «Фонд (благодійний фонд «Свої», співзасновником якого є Леся – ред.) тоді був дуже зайнятий, багато термінових справ, тому ми працювали допізна і не могли піти до комендантської години. Вранці мости були зруйновані. Мої діти були в окупації», – розповіла Литвинова.
Волонтер розповіла, що вони з чоловіком одразу вирішили піти до військкомату за зброєю. За словами Лесі, мова не йшла про «відмову від дітей», як дехто критикував. «Ми всі опинилися в ситуації, коли можна або воювати, або загинути. Можливо, коли вони приходять вбивати ваших дітей, тримати їх за руку може щось означати для них. Але замість того, щоб просто тримати їх за руку, можна взяти в руки сокиру і прагнути воювати всіма доступними ресурсами», – палко наголосила Литвинова.
Коли дітям вдалося врятуватися від окупації, їхні батьки вже склали присягу. Як поділилася волонтерка, вони з чоловіком разом пішли до інженерно-саперного взводу. Вони виконували небезпечні завдання і навіть були поранені одним снарядом.
Через численні струси мозку та травму хребта Литвинову демобілізували на лікування, але вона стверджує, що її повернення до служби – лише питання часу.
«Звичайно, я хочу більше часу проводити з дітьми. Я їм потрібна. Я дуже сподіваюся, що хтось прийде, візьме зброю і займе моє місце, але я не бачу, щоб черги виникали. Коли будуть черги до військкоматів, як це було в лютому 2022 року, я вірю, що зможу повідомити своїм дітям, що я залишуся з ними», – запевнила волонтер.
Повністю інтерв’ю з ветераном ЗСУ можна буде переглянути на новому YouTube-каналі Укрінформу.
Леся Литвинова – відомий волонтер, співзасновник БФ «Свої», ветеран Збройних сил України. Раніше вона була успішним режисером, працювала над документальними фільмами та проектами для телеканалів СТБ та «Інтер».
Після подій на Майдані, анексії Криму та початку конфлікту з РФ організовувала підтримку переселенців з окупованих територій.
На початку повномасштабного вторгнення добровільно пішла на службу в Збройні сили України, проходила службу солдатом-сапером інженерно-саперного взводу 207-го батальйону 241-ї бригади територіальної оборони. Демобілізувалася після поранення під Бахмутом.
Як повідомлялося, Укрінформ ініціював новий проект «За лаштунками», який має на меті продемонструвати, як військовослужбовці та ветерани, які потрапили в екстремальну ситуацію виживання, долають виклики, а також висвітлити психоемоційні аспекти, які часто залишаються поза увагою громадськості.
Волонтери Ветерани Війна Війна з Росією Проект «За спиною»
Источник: www.ukrinform.ua
