
Обсяги клікбейту в українському сегменті Фейсбуку дуже зросли за останні три роки – аналітик 23.10.2025 06:26 Укрінформ В українському сегменті Фейсбуку за останні три роки значно збільшилися масштаби клікбейту та шахрайських дій.
Про це заявив під час онлайн-підключення на презентації дослідження «Загроза у стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як інструменти маніпуляцій та обману» в Укрінформі аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк.
“Масштаби клікбейту та шахрайства в українському сегменті Facebook та в інших соціальних мережах відчутно збільшились з 2022 року. Цьому сприяла низка чинників, серед яких і російська агресія, яка створила нові теми, що можуть використовувати зловмисники – тема війни, обстрілів військових”, – відзначив Бурдяк.

Аналітик звернув увагу на розвиток інструментів ШІ, котрий нині дозволяє генерувати великі обсяги матеріалу за лічені секунди, і водночас – дуже недорого.
За його словами, штучний інтелект також сприяє і клікбейтним маніпуляціям, і рекламному обману.
“Щоб протидіяти цим загрозам, необхідно взаємодіяти з (різними – ред.) платформами (на зразок Фейсбуку – ред.) і намагатися відшукати спільні конструктивні рішення, а також – здійснювати інформаційно-просвітницькі кампанії серед користувачів, на яких, по суті, націлюються і клікбейт, і шахрайство”, – підкреслив він.
Бурдяк повідомив, що вони розробили відповідні рекомендації для звичайних користувачів платформ і для Meta зокрема (материнська корпорація, яка володіє Facebook – ред.).
За його словами, користувачам необхідно перед взаємодією з будь-яким видом матеріалу, який викликає емоційну реакцію, ставити питання про те, хто його розповсюджує і з якою метою, тобто – критично аналізувати публікації, з якими вони взаємодіють.
“Також варто перевіряти відомості сторінки, яка розповсюджує клікбейтний матеріал. Крім того, потрібно також дивитися, чи візуальний матеріал, тобто зображення або відео, містять ознаки матеріалу, що був згенерований ШІ”, – порадив Бурдяк.
Аналітик повідомив, що Meta слід розглянути можливість збільшити прозорість сторінок, зокрема для сторінок, які мають дуже багато підписників і постійно велике охоплення. За його словами, варто обмежити цим сторінкам можливість приховувати країни, з яких вони адмініструються.
“Окрім того, варто провести аудит алгоритмів маркування та рекомендації матеріалу, згенерованого ШІ, оскільки нині алгоритми Meta з цим не справляються. І варто переглянути політику щодо маніпулятивних візуалів, котрі не є відвертою дезінформацією, але, попри це, спрямовані на введення користувачів в оману”, – сказав представник ЦЕДЕМ.
Говорячи про протидію шахрайській рекламі, він зазначив, що звичайним користувачам рекомендується не довіряти гучним обіцянкам легкого заробітку чи заробітку за лічені хвилини та завжди перевіряти офіційні джерела.
Окрім цього, людям варто перевіряти сторінки держустанов і стежити за медіа з «Білого листа» перевірених медіа, додав Бурдяк.
“Інша рекомендація для користувачів – аналізувати рекламні сторінки, оскільки дуже часто це сторінки-одноденки, які мають дивні назви та були створені нещодавно. Варто дивитись на домен сайту, куди ця рекламна сторінка особу перенаправляє. І не потрібно ніколи нікому передавати дані до своїх акаунтів чи карток”, – зауважив аналітик.
На його думку, Meta слід вдосконалити модерацію реклами за словами-тригерами.
“Бо все одно алгоритми Meta пропускають реклами, які обіцяють легкий заробіток чи навіть оренду акаунтів, що вже порушує правила самого Meta. І потрібно вдосконалити виявлення таких ключових слів та активніше видаляти цю рекламу чи навіть не допускати такі пости до стадії реклами”, – сказав він.
Бурдяк поінформував, що, окрім того, платформам варто розглянути можливість додати опцію скарги на діпфейки публічних осіб і на фінансове шахрайство.
“Тобто, якщо я бачу рекламу, в якій використовується якась відома особа, яка начебто рекламує якийсь медпрепарат, то потрібно додати опцію скарги на цей діпфейк публічних осіб та швидше розглядати такі скарги”, – пояснив аналітик.
Як повідомлялося, у Києві відбулась презентація дослідження “Спіраль залежності: як алгоритми YouTube просувають конспірологію та пропаганду”.
Фото: DPA
Facebook Соцмережі Штучний інтелект Клікбейт




