Як змінився рівень медіаграмотності українців під час повномасштабної війни Дослідження 06.05.2025 21:03 Укрінформ Загальний індекс медіаграмотності серед українців зазнав суттєвих змін з початку повномасштабної війни. Протягом останніх трьох років цей показник постійно залишався високим і не повернувся до довоєнного рівня. Українці демонструють скептицизм щодо медіа, довіряючи їм лише частково.
Про це йшлося під час презентації щорічного національного дослідження під назвою «Індекс медіаграмотності українців», яке відбулося в Укрінформі.
«З початком Великої війни загальний індекс медіаграмотності значно змінився. З 2021 по 2022 рік частка осіб з рівнем грамотності вище середнього зросла на 26% (з 55% до 81%). Як наслідок, кількість українців з низьким або нижчим за середній рівнем медіаграмотності зменшилася (з 45% до 29%). Протягом усіх трьох років конфлікту індекс залишався високим і не знизився до довоєнних показників. Зниження відсотка осіб з високим рівнем медіаграмотності у 2024 році порівняно з 2022 роком (з 31% до 7%) пояснюється, головним чином, удосконаленням методології, що використовується для розрахунку індексу», – йдеться у результатах дослідження.
Наталія Лігачова, голова громадської організації «Детектор медіа», наголосила, що це вже п’яте подібне дослідження. Воно дозволило дослідникам вивести середній «субіндекс медіаграмотності».
«Цього року ми спостерігали значне зростання рівня медіаграмотності населення протягом 2022 року. Однак, схоже, він дещо знизився порівняно з 2022 роком. Причина цього полягає в тому, що ми включаємо нові компоненти, яких не було минулого року. Наприклад, ми не розглядали штучний інтелект. Зі зміною світу ми повинні адаптуватися. Тим не менш, навіть попри ці зміни, субіндекс, який відображає розуміння ролі медіа в суспільстві, зростає… Зростає визнання того, що медіа (ред.) повинні служити суспільству. Крім того, зростає субіндекс щодо спотвореного контенту та дезінформації», – зазначила Лігачова.
Марта Наумова, кандидат соціологічних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України, зазначила, що цьогорічне дослідження включало питання щодо сприйняття українцями продуктів штучного інтелекту (ШІ – ред.), згідно з рекомендаціями експертної ради.
«Ми інтегрували показники, пов’язані зі штучним інтелектом, у структуру нашої анкети. Ми обчислювали цей субіндекс разом із субіндексом цифрової компетентності, а також аналізували його окремо. На мою думку, це найважливіше нововведення. Крім того, ми запровадили кілька альтернативних відповідей на запитання», – заявила Наумова.
Вона також зазначила, що у 2024 році до дослідження було додано нове питання щодо цензури ЗМІ в Україні, оскільки воно стало дедалі актуальнішим сьогодні.
«Усе це стосується регулювання медіаландшафту. Наприклад, другий субіндекс стосується індексу використання. Він дещо формальний, оскільки стосується частоти споживання новин. Він стосується того, на скільки джерел покладається аудиторія та скільки інформації вона засвоює. Загалом наш індекс складається з понад 40 показників. Ми аналізуємо ці 40 показників разом під час розрахунку загального індексу, а також окремо під час виведення чотирьох субіндексів», – уточнила Наумова.
Таким чином, згідно з висновками дослідження, протягом останнього року в Україні спостерігається стійка тенденція до зниження частки аудиторії, яка довіряє різним ЗМІ. У 2024 році 43% українців повідомили про виявлення дезінформації шляхом перевірки посилання на джерело в матеріалі, порівняно з 37% у 2023 році. Водночас питання маніпуляцій у ЗМІ залишається актуальним для понад половини української аудиторії (60%).
«Кожен другий українець (51%) вважає, що ЗМІ в Україні працюють в інтересах влади, тоді як 40% вважають, що вони служать її власним інтересам. Ще чверть аудиторії (24%) переконана, що ЗМІ відображають інтереси своїх власників та інвесторів. Найбільший сегмент аудиторії (34%) вважає, що хоча офіційно цензури в Україні немає, вона існує у прихованій формі; 17% вважають, що немає ні офіційної, ні фактичної цензури. 42% стверджують, що в країні присутня цензура ЗМІ. Українці залишаються з обережністю до більшості ЗМІ, довіряючи їм лише обмежено», – зазначається в дослідженні.
Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та просування української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, наголосила, що ініціативи медіаграмотності наразі дають уявлення про виклики, які має вирішувати держава.
«Нещодавно в Укрінформі відбулася презентація Оксани Мороз. Це комплексне дослідження. Сьогодні ми розпізнаємо ландшафт усіх проектів: «Фільтр», «Індекс медіаграмотності українців». Такі дослідження дають нам чіткіше розуміння викликів, які нам потрібно вирішувати. Наразі Міністерство культури та стратегічних комунікацій розробляє нову версію стратегії інформаційної безпеки, і вищезгадані матеріали будуть враховані при формуванні заходів стратегії», – розкрила Красноступ.
Ольга Кравченко, керівник національної ініціативи з медіаграмотності «Фільтр», погодилася, наголосивши, що проекти медіаграмотності є вирішальними для шляху України до членства в Європейському Союзі: «Дійсно, вся діяльність, пов’язана з дослідженням медіаграмотності населення, охоплена пакетом розширення. Саме так ми розглядаємо запити Європейського Союзу в контексті пакету розширення. Таким чином, усі ці зусилля є важливими», – наголосила Кравченко.
Источник: www.ukrinform.ua
