Громадські організації готуються розробити стратегію OSINT-розслідування воєнних злочинів 27.05.2025 21:35 Укрінформ Громадські організації готуються розробити стратегію розслідування воєнних злочинів Росії з використанням технологій розвідки з відкритих джерел (OSINT).
Про це під час презентації в Укрінформі розповів Олександр Олешко, який є координатором проектів Аналітичного центру інформаційного реагування (ГО “ACIR”).
«Сьогоднішня дискусія зосереджена на створенні стратегії OSINT. По суті, ми розглядаємо, як цей документ можна розробити у співпраці з державним сектором, приватними структурами та військовими організаціями. Якою мірою ця стратегія може допомогти у розслідуванні воєнних злочинів? Сам стратегічний документ має охоплювати всі ключові аспекти, що стосуються напрямків співпраці у цій галузі», – заявив Олешко.
Він зазначив, що стратегія має юридично закріпити співпрацю між державним сектором та державними органами, що займаються розслідуванням воєнних злочинів. Зокрема, це стосується спільних зусиль громадських організацій та OSINT-аналітиків з Генеральною прокуратурою, Головним управлінням розвідки ГУР Міністерства оборони, Службою безпеки України та іншими військовими структурами.
Артем Левада, представник громадської організації «OSINT Flow», погодився з ним, наголосивши, що співпраці між державними органами та громадськістю у розслідуванні або зборі доказів щодо російських воєнних злочинів слід надати особливий статус. Крім того, учасники розслідувань повинні підписати угоду про нерозголошення даних досудового розслідування.
«Спеціальний статус абсолютно необхідний. Якщо особа може отримати окремий або спеціальний статус, який дозволить їй виконувати свої обов’язки та допомагати Україні та державним органам, це буде надзвичайно корисно. Як хтось за межами держави може отримати доступ до інформації для судового розгляду чи розслідування? Якщо говорити про територію, в якій задіяні наші військові, то там також є документи з обмеженим доступом. Однак особа з певними навичками, яка має доступ до цієї інформації, може забезпечити швидкий та якісний результат», – наголосив Левада.
Тим часом, Андрій Олійник, представник Департаменту боротьби зі злочинами, скоєними у збройних конфліктах Генеральної прокуратури, наголосив, що однією з постійних проблем є відсутність затверджених єдиних рекомендацій щодо розслідування воєнних злочинів.
«Російська Федерація вже 14 років використовує невійськову тактику та методи інформаційної війни… Похвально, що всі хочуть допомогти. Однак, коли всі хочуть допомогти, але не мають напрямку, виникає певний хаос. У нас є 5-10 досліджень, які узагальнені зовсім по-різному. Тому, як юристу, критично важливо встановити певний план співпраці, єдину стратегію чи спільні правила, якими ми будемо керуватися у вирішенні конкретних завдань (пов’язаних із розслідуванням російських воєнних злочинів в Україні – ред.)», – зазначив Олійник.
Він нагадав присутнім, що представники громадськості, журналісти та цивільні слідчі займаються розслідуванням російських воєнних злочинів з початку повномасштабної війни. Однак він зазначив, що багато з цих спеціалістів мають кваліфікацію, яка перевищує кваліфікацію юристів та прокурорів.
«Залучати окремих осіб чи ні – це особиста відповідальність кожного слідчого чи прокурора. Я залучаю таку особу як спеціаліста, надаючи їй певний процесуальний статус, з яким вона згодом супроводжує мене в моїх кримінальних розслідуваннях. Як спеціаліст, вони зазвичай мають широкий спектр повноважень, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом. Це включає допомогу нам під час судових засідань. Наразі це статус-кво щодо процесуальної участі», – додав він.
Він також згадав, що вже залучив громадян-дослідників до навчального заходу, присвяченого розслідуванню воєнних злочинів – Хакатону.
«Протягом 2024 року ми вже залучали конкретних OSINT-розслідувачів до формату Хакатону. Команди вирішували різні технічні завдання – як процедурні, так і пов’язані зі збором конкретної інформації: аналізувалися соціальні мережі, фіксувалися записи трансляцій пропагандистів, створювалися профілі фігурантів кримінальних справ. Більшість матеріалів (зібраних під час Хакатону – ред.) стали невід’ємною частиною кримінального провадження», – поділився Олійник.
Як повідомляв Укрінформ, у “Воєнному департаменті” Генеральної прокуратури є спеціалізований аналітичний підрозділ, який розслідує російські воєнні злочини з використанням спеціалізованих OSINT-технологій.
Розслідування воєнних злочинів Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
