Голова профільного комітету Верховної Ради: Закон про професійну освіту окреслює покрокову реформу Ексклюзив 09/01/2025 12:20 Укрінформ Закон про професійну освіту, який нещодавно був прийнятий парламентом і набуде чинності наступного дня після його публікації на сайті Верховної Ради, окреслює поступову реформу професійної освіти: деякі зміни набудуть чинності у 2026 році, а повне прийняття очікується до 2030 року.
Про це Укрінформу повідомив Сергій Бабак, голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій.
«Нещодавно парламент ухвалив Закон України «Про професійну освіту», ініційований Комітетом з питань освіти, науки та інновацій. Таким чином, започатковано механізм змін, які виведуть професійну освіту на якісно вищий рівень», – зазначив він.
Бабак наголосив, що законодавчо передбачене підвищення престижу професійно-технічних навчальних закладів — це «не справа одного року».
Він зазначив, що темпи та видимість змін залежатимуть від трьох факторів.
«По-перше, від виконання, тобто наскільки швидко та ефективно Міністерство освіти і науки та Кабінет Міністрів створять необхідну нормативну базу для підзаконних актів», – зазначив голова профільного комітету.
Водночас, швидке набрання чинності законом також залежить від адаптивності навчальних закладів – адміністрації та викладацького складу, а також їхньої своєчасної реакції на нові можливості.
Бабак зазначив, що успішне виконання закону залежить від участі бізнесу, особливо промислового, який повинен сприймати новий закон як засіб вирішення кадрової кризи.
«Давайте спробуємо уявити, що станеться після прийняття закону. Можна почати з того, що коледжі та технікуми тепер зможуть пропонувати короткострокові програми, зосереджені виключно на професійній підготовці», – зазначив він.
Бабак уточнив, що такі програми можуть тривати різною тривалістю, наприклад, 3 або 6 місяців – «все залежить від специфіки професії та часу, необхідного для підготовки висококваліфікованого спеціаліста в цій галузі».
Більше того, люди зможуть отримати свою першу професію в будь-якому віці, а другу чи третю – через три роки після отримання першої. Винятки зроблені для ветеранів та переміщених осіб, яким потрібна якомога швидша реінтеграція в суспільство.
«Наразі функції навчання та оцінювання вже розділені, а це означає, що у сфері професійної освіти кваліфікації визначаються спеціалізованими центрами. Наразі триває активний процес створення цих центрів. Наразі в Україні функціонує 177 кваліфікаційних центрів у 22 регіонах», – наголосив він.
Голова парламентського комітету нагадав, що ці центри оцінюватимуть кваліфікації, отримані не лише у професійно-технічних навчальних закладах, а й на короткострокових курсах або безпосередньо на робочому місці. За його словами, це сприятиме конкуренції.
Крім того, після набрання чинності закону, заклади професійної освіти матимуть можливість реєструватися як комерційні або некомерційні організації, або як бюджетні установи, що посилить їхню автономію та сприятиме ефективним зв'язкам з бізнесом.
Протягом одного року з моменту набрання чинності законом керівники установ повинні пройти навчання з управлінських навичок, а установи повинні створити наглядові ради, до складу яких входять представники бізнесу, здатні впливати на стратегічне управління, включаючи вибір керівників.
Крім того, протягом року набудуть чинності положення закону щодо ліцензування професійно-технічних навчальних закладів. Особливо важливим тут буде «нормативний» аспект, де мають бути ретельно уточнені процес ліцензування, призначення на посади та комплексні повноваження наглядових рад, наголосив депутат.
«Наглядові ради та участь бізнесу в них – це не просто непотрібне доповнення до системи управління навчальними закладами. Це реальна можливість для бізнесу впливати, коригувати та вдосконалювати професійну підготовку в професійно-технічних навчальних закладах, і робити це на цілком законних та законних підставах. Рік – це достатній термін для ретельної підготовки як для бізнесу, так і для Кабінету Міністрів, так і для самих професійно-технічних навчальних закладів», – наголосив політик.
До 2027 року Міністерство освіти і науки має розробити формулу фінансування професійно-технічної освіти, яка враховуватиме кількість студентів, пріоритетність кваліфікацій відповідно до потреб ринку праці, відсоток виконання плану набору з попереднього року, відсоток випускників, яким кваліфікаційні центри присвоїли професійну кваліфікацію, рівень працевлаштування випускників та обсяг залученого додаткового фінансування.
«Таким чином, бюджетне фінансування визначатиметься не довільно, а за точними даними та цілком прозорими розрахунками», – зазначив Бабак.
Набрання чинності цієї норми заплановано на 1 січня 2030 року, яка визначає, що обсяг фінансування освіти у наступному навчальному році відповідає вимозі забезпечити навчання у професійно-технічних навчальних закладах щонайменше 25% випускників 9-х та 11-х класів середніх шкіл.
За словами депутата, країна поступово досягне цієї мети: у 2026 році цей норматив буде встановлено на рівні 13% і щорічно збільшуватиметься на 3%.
Закон також вимагає, щоб до 1 вересня 2027 року всі муніципальні та державні професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається понад 400 учнів, перетворилися на некомерційні організації, «а починаючи з 2030 року, субвенція не виділятиметься професійно-технічним навчальним закладам, в яких навчається менше 150 учнів».
«Однак найважливішим аспектом є те, що закон сприятиме культурному зрушенню: від сприйняття професійної освіти як «крайнього заходу» чи «другого вибору» до сучасної, гнучкої та адаптивної системи отримання кваліфікації. Швидкої та якісної. Європейська модель корпоративного управління, залучення бізнесу та прозорий шлях до здобуття спеціальності – це умови, які, я сподіваюся, змінять суспільне сприйняття професійної освіти. Звичайно, ефективне впровадження є важливим. Я сподіваюся, що в цьому плані не виникне жодних проблем, оскільки саме через недосконале та повільне впровадження багато реформ, які стали законами, на жаль, не функціонували на повну потужність», – підсумував голова комітету.
Як повідомляв Укрінформ, 21 серпня Верховна Рада схвалила у другому читанні проект закону “Про професійно-технічну освіту”. Законодавчу ініціативу № 13107-д підтримали 285 народних депутатів.
Ви можете придбати фотографії Укрінформу тут.
Проект Закону про реформу Верховної Ради професійно-технічної освіти
Источник: www.ukrinform.ua
