Створення мережі ліцеїв покликане підвищити якість вищої освіти – депутат 04.04.2025 02:08 Укрінформ Законопроект про створення мережі ліцеїв (№№ 13120 та 13120-1) спрямований на підвищення якості вищої шкільної освіти і не стосується початкових та середніх навчальних закладів.
Як передає Укрінформ, про це в ефірі Українського радіо розповіла секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, член фракції партії “Голос” Наталія Піпа.
“Ця законодавча пропозиція спрямована не на зміну початкової освіти, а на підвищення якості старшої освіти. Це ключовий момент. Зараз старшокласники вивчають 18 предметів. Суть реформи полягає в тому, щоб скоротити їх до 11 предметів: 5 обов'язкових для ЗНО, ще 5 профільних і один за вибором. Зменшення кількості предметів полягає не в тому, щоб зменшити обсяг навчання, а в тому, щоб покращити якість навчання», – пояснила вона.
За словами депутата, цей законопроект спрямований не на закриття шкіл, а на сприяння розвитку потужних ліцеїв.
«Це дозволить паралельно навчатися 96 учням, тобто близько 300 дітей. Така домовленість дасть змогу найняти достатню кількість вчителів-спеціалістів. Наразі існує 2,5-річна освітня розрив між міськими та сільськими громадами. Результати ЗНО відображають цю реальність. Ситуація викликає занепокоєння. Ми повинні поставити пріоритет на якість освіти, щоб вона не була просто поверховою. Встановити високу якість. У ліцеї необхідно мати вчителів, які спеціалізуються на одному предметі, на відміну від сільської місцевості, де один викладач може викладати 3-4 предмети, і це безпосередньо впливає на результати навчання», – підкреслив Піпа.
Вона також зазначила, що зміни, запропоновані законопроектом, почнуть діяти з 2027 року, а скасовувати плату за початкову та середню школу не планується.
“Реформи стосуються лише середньої школи. З трьох довколишніх шкіл одна буде перетворена на ліцей, а дві інші залишаться початковою та середньою школами. Забезпечувати відмінних вчителів у трьох школах недоцільно. Доцільніше створити добре обладнані кабінети фізики, хімії тощо в одній школі, а не в трьох одночасно. Це стосується і села, і міста. Там. Крім того, не буде жодних змін у фінансуванні початкових шкіл, ми потребуватимемо субвенцію, яка буде виділятися в першу чергу спроможним ліцеям з пільговим набором», – упевнений депутат.
Вона також підкреслила, що Україна має достатні ресурси для розміщення кожної дитини, яка планує повернутися, за винятком окремих територій, які окуповані або розташовані в прифронтовій зоні.
«У нас достатньо навчальних закладів, розрахованих на 52 мільйони населення. До широкомасштабного вторгнення населення становило 40 мільйонів; зараз воно становить 35 мільйонів. Отже, наразі у нас достатньо шкіл і вчителів, оскільки багато людей почали працювати вчителями. Ми будемо вітати кожну дитину, яка має сертифікат про освіту, виданий за кордоном, у нашу освітню систему. Згодом ми визначимо, як сприяти переходу дитини до доступного рівня освіти. Таким чином, Для кожного школяра знайдеться місце», – зазначив Піпа.
Водночас Українська асоціація районних та обласних рад висловила несхвалення та просила не вносити на розгляд Верховної Ради зміни до закону «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв (№13120 від 18.03.2025).
Про це у Facebook повідомила президент Асоціації, голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко.
«На позачерговому засіданні правління Асоціації, яке я скликала спеціально для обговорення цього документу, у ході фахового та експертного обговорення було розглянуто два варіанти законопроектів, зокрема альтернативний проект (реєстраційний № 13120-1 від 26 березня 2025 року). За результатами засідання члени правління одноголосно прийняли рішення про відкликання законопроектів», – зазначила Єгорова-Луценко.
За її словами, в обговоренні взяли участь заступник голови Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, заступник міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування В’ячеслав Рубльов, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур цього ж Комітету ВР Лариса Білозір, координатор Компоненту 1 проекту DECIDE «Децентралізація управління освітою» Лариса Жабенко та запрошені експерти.
Голова Харківської обласної ради підкреслив, що нині освіта в Україні стикається з численними викликами, які заважають її ефективному розвитку. Несприятлива ситуація в освітньому ландшафті спочатку склалася через пандемію, а тепер перед нами стоїть завдання подолати наслідки війни. Тому в Асоціації вважають, що пріоритетом має стати забезпечення доступності освіти на місцевому рівні.
“Ми дійшли висновку, що законопроект створює наступні ризики: зменшення кількості ліцеїв; обмеження доступу до освіти для дітей у сільській місцевості; загроза працевлаштуванню вчителів; припинення державного фінансування здобуття повної загальної середньої освіти в комунальних навчальних закладах; переоцінка раніше прийнятих рішень органів місцевого самоврядування щодо створення мережі навчальних закладів. Усі ці фактори не лише викличуть почуття несправедливості серед населення, а й викличуть у населення”.
Источник: www.ukrinform.ua
