Цього дня, за 39 років до того, сталася Чорнобильська катастрофа 26.04.2025 08:05 Укрінформ У суботу, 26 квітня, виповнюється 39 років з дня найвизначнішої техногенної катастрофи в історії людства.
Рано 26 квітня 1986 року о 01:23 на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який призвів до руйнування частини реакторної установки та машинного залу, повідомляв Укрінформ.
Внаслідок вибуху спалахнула пожежа, яка перекинулася на дах третього реакторного блоку. Пожежу було ліквідовано до 5 години ранку, але лише 10 травня вдалося повністю ліквідувати пожежу на четвертому блоці, оскільки більша частина графіту була витрачена.
Після вибуху та подальшої пожежі виникла радіоактивна хмара, яка вразила не лише регіони сучасних України, Білорусі та Росії, а й численні європейські країни, зокрема Швецію, Австрію, Норвегію, Німеччину, Фінляндію, Грецію, Румунію, Словенію, Литву та Латвію. Міжнародна шкала ядерних подій (INES) класифікувала цей інцидент як сьомий рівень, найвищий рівень серйозності.
З самого початку і Москва, і керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Швеція була першою країною, яка повідомила про підвищення рівня радіації. Лише 28 квітня СРСР зробив першу офіційну заяву щодо інциденту.
У перші дні після катастрофи жителі в радіусі 10 кілометрів були евакуйовані, а пізніше ця зона була розширена до 30 кілометрів. Загалом наприкінці 1980-х років в Україні радіоактивно забруднено 2293 населені пункти, від чого постраждало понад 2,6 мільйона осіб. Таким чином, понад 5 мільйонів гектарів землі були визнані непридатними для сільськогосподарського використання.
Подолати стихію вдалося лише завдяки мужнім зусиллям рятувальників, багато з яких пожертвували своїм життям і здоров’ям. Згідно з повідомленнями, лише за місяць після Чорнобильської катастрофи від радіаційного опромінення загинули від 30 до 200 пожежників і працівників атомних станцій.
Щоб пом’якшити поширення радіації, наприкінці 1986 року над пошкодженим реактором було споруджено спеціальний «саркофаг». За оцінками експертів, близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, залишалося в ньому разом із значною кількістю радіоактивних матеріалів із зруйнованого реактора. З міркувань безпеки Чорнобильська АЕС була виведена з експлуатації 15 грудня 2000 року, оскільки споруда “Укриття”, зведена в 1986 році, почала руйнуватися.
Україна звернулася за допомогою до міжнародної спільноти для організації конкурсу проектів, спрямованих на перетворення об'єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проектування та будівництво нового «саркофагу», відомого як Новий безпечний конфайнмент. Будівництво розпочато у 2012 році, а 29 листопада 2016 року над об’єктом «Укриття» була встановлена Арка Нового безпечного конфайнменту. Комплекс НБК офіційно введено в експлуатацію Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» 10 липня 2019 року.
Однак у 2022 році Чорнобильська АЕС опинилася під російською окупацією. Окупанти взяли під контроль об’єкт, розташований на кордоні з Білоруссю, у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони захопили українських військових і фактично утримували в заручниках цивільних працівників заводу.
У Чорнобильській зоні окупанти перебували п'ять тижнів. Їхні дії призвели до того, що станція кілька разів втрачала електроенергію, яка є важливою для охолодження відпрацьованого палива. Тоді світ знову опинився перед загрозою екологічної катастрофи.
Після звільнення Чорнобильської АЕС з’явилися численні повідомлення про пошкодження та демонтаж обладнання. Жоден кабінет не залишився цілим; меблі були знищені, а комп’ютери та офісна техніка викрадені або пошкоджені.
Також окупанти вивели з ладу автоматизовану систему радіаційного контролю, яка складається з 39 датчиків, призначених для вимірювання потужності доз гамма-випромінювання.
За даними Державного агентства з управління зоною відчуження, збитки, завдані російською окупацією зоні відчуження та її підприємствам, перевищили 100 мільйонів євро.
Крім того, 14 лютого цього року російський ударний безпілотник з осколково-фугасною частиною націлився на укриття зруйнованого четвертого реактора Чорнобильської АЕС. Надзвичайну ситуацію, спричинену цією атакою, було ліквідовано 7 березня.
Водночас Запорізька атомна електростанція залишається під російською окупацією. Окупанти захопили її 4 березня 2022 року. До вересня завод повністю припинив виробництво електроенергії. Російські війська та військова техніка займають атомний об’єкт, через обстріли неодноразово пошкоджуються зовнішні лінії електропостачання.
У червні 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС. Руйнування Каховського водосховища призвело до того, що Запорізькій атомній електростанції залишилося достатньо води для охолодження під час холодної зупинки.
***
«Сьогодні ми згадуємо одну з найжахливіших техногенних катастроф в історії людства – аварію на Чорнобильській АЕС. Ця трагедія безповоротно змінила життя мільйонів українців, залишила незгладимий слід у долях цілих поколінь і стала яскравим нагадуванням про тяжкі наслідки людської помилки та недбалості», – зазначив Руслан Стефанчук, голова правління. Верховна Рада України на Facebook.
Як зазначив далі спікер парламенту, «ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих. Віддаємо данину пам’яті ліквідаторам, які, ризикуючи своїм життям, уберегли світ від ще більшого лиха. Ми вдячні всім, хто сьогодні продовжує працювати в зоні відчуження – заради безпеки майбутніх поколінь».
Стефанчук підкреслив, що “водночас маємо визнати: у 21 столітті загроза ядерного тероризму знову стала реальністю. Росія, яка тимчасово окупувала Запорізьку АЕС, не просто порушує міжнародне право – вона шантажує світ привидом потенційної катастрофи”.
Стефанчук підсумував, що “повинен бути один чіткий висновок: світ не може дозволити собі допустити ще одну Чорнобильську трагедію. Щоб цього не сталося, ми повинні діяти рішуче – єдністю, відповідальністю та наполегливістю”.
Чорнобильська АЕС Пам'ять Чорнобильська катастрофа
Источник: www.ukrinform.ua
