26% регіональних ЗМІ в Україні працюють без винагороди – дослідження НСЖУ 08.04.2025 12:19 Укрінформ Місцеві ЗМІ все більше залежать від скорочення зовнішньої фінансової допомоги через триваючий економічний спад і військовий тиск. Зокрема, 26% редакцій працюють без зарплати, і більшість із них мають вузький фінансовий буфер.
Про це свідчать дані дослідження Національної спілки журналістів України (НСЖУ) «Від екстрених заходів до стратегічних рішень», повідомляє Укрінформ.
У Національній спілці журналістів України зазначили, що дослідження, проведене на замовлення Міністерства культури та стратегічних комунікацій, розкриває глибокі проблеми медіа-сектору, які посилилися війною та економічними труднощами.
Дослідження показує, що лише 18,1% опитаних регіональних редакцій вважають, що вони можуть підтримувати роботу понад шість місяців без зовнішньої фінансової допомоги; 41% учасників оцінюють свої фінансові резерви лише на шість місяців; 24,1% очікують, що зможуть працювати лише три місяці; і 16,9% мають фінансовий буфер лише на один місяць.
«Промовистим є і рівень бюджету регіональних ЗМІ. Значна більшість (понад 77%) місцевих ЗМІ працює з дуже обмеженими місячними бюджетами – до 100 тис. грн. Такий рівень фінансування, як правило, забезпечує лише базові потреби: мінімальну зарплату персоналу, витрати на друк і розповсюдження, оплату комунальних послуг, і не залишає можливості для зростання чи підвищення якості контенту», – наголошують у НСЖУ.
Крім того, окремий сегмент дослідження вивчав вплив нещодавньої зупинки фінансування USAID на український медіаландшафт. З’ясувалося, що станом на січень 2025 року третина опитаних регіональних ЗМІ (33,3%, або 27 ЗМІ) отримували підтримку USAID, а дві третини (66,7%) – ні.
Для тих ЗМІ, які скористалися допомогою USAID, припинення фінансування призвело до жахливих наслідків: деякі редакції зіткнулися зі значними боргами перед друкарнями (в окремих випадках сягали 95 тис. грн.); невиплачена заробітна плата персоналу за січень-лютий 2025 року; заборгованість підрядників за виконану роботу; і значні кишенькові витрати, які потребували відшкодування (одна редакція назвала 580 тис. грн).
Фото: Ольга Іващенко
«ЗМІ на передовій були особливо вразливі, оскільки грантова підтримка часто була їхнім єдиним постійним джерелом доходу через відсутність реклами та неможливість забезпечити підписку на тлі триваючих бойових дій», — додали в NUJU.
Вони також зазначили, що на момент дослідження лише 15% регіональних редакцій мали поточне грантове фінансування, що підкреслює критичну залежність сектору від міжнародної фінансової підтримки.
Що стосується необхідних антикризових заходів, то дослідження показало, що 46,8% редакцій були змушені скоротити зарплату співробітникам; понад 40% планували скоротити свою робочу силу; 36,4% скорочували обсяг опублікованих матеріалів; 35,1% відмовлялися від запланованих проектів та ініціатив; 16,9% зменшили частоту виходу газетних публікацій (з тижневих до щомісячних).
У НСЖУ підкреслили, що найбільш суттєвим наслідком заморожування фінансування є ризик, який воно становить для інформаційної безпеки прифронтових і звільнених районів, оскільки зникнення українських ЗМІ може призвести до посилення російської пропаганди.
Опитування також виявило першочергові потреби місцевих ЗМІ для підтримки їх діяльності. Зокрема, це фінансові вимоги (91,6% вказали на першочергове значення кошти на зарплату; 72,3% відзначили необхідність фінансування поліграфічних послуг; понад 77% справжніх місцевих ЗМІ в Україні працюють із досить обмеженими місячними бюджетами – до 100 тис. грн.); технічні потреби (44,6% висловили потребу в новому обладнанні для функціонування в умовах частих відключень електроенергії; 38,6% потребують допомоги з доставкою публікацій, особливо в зонах конфлікту); потреби в інфраструктурі (24,1% редакцій вказали на потребу в підтримці з орендою приміщення та оплатою комунальних послуг; проблеми з Укрпоштою та розповсюдженням видань).
Водночас, за даними Національної спілки журналістів України, більшість респондентів (75,9%) вважають вкрай важливим для місцевої влади публікацію інформації в зареєстрованих ЗМІ. 50,6% опитаних редакцій виступають за пряму фінансову допомогу з боку держави, а 34,9% бачать роль держави у створенні сприятливих умов на медіаринку. Серед інших пріоритетних заходів: активізація роботи Укрпошти (63,9%); включення ініціатив щодо відновлення місцевих медіа до регіональних програм відновлення (59%); зниження податкового навантаження (49,4%); та компенсація послуг з доставки друкованих видань (45,8%).
За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, «дослідження ще раз підтверджує нашу позицію, що підтримка місцевих ЗМІ – це не лише економічне питання, а питання національної безпеки». «Життєво важливо розробити цілісний підхід, який поєднує адміністративні, економічні та інфраструктурні стратегії для забезпечення життєздатності місцевих ЗМІ під час війни», – додав він.
«Ми донесли до Європейського Союзу критичну потребу в підтримці місцевих медіа. Ми поінформували Єврокомісію та Європейську службу зовнішніх дій, що нам терміново потрібна фінансова допомога для українських ЗМІ, зокрема у прифронтових регіонах», – наголосив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.
У дослідженні, проведеному в березні 2025 року, взяли участь 81 ЗМІ у 21 регіоні України. 32 видання (40% респондентів) представляють прифронтові громади. Розподіл учасників за видами ЗМІ був таким: 68 (84%) – друковані видання; 8 (10%) – інтернет-ЗМІ; 4 (5%) – телеканали; 1 (1%) – радіомовник. 95% опитаних ЗМІ зареєстровані як суб’єкти ЗМІ відповідно до Закону про ЗМІ.
Як повідомляв Укрінформ, адміністрація президента США Дональда Трампа відправила у вимушену відпустку близько сотні співробітників USAID і повідомила, що вивчає можливість реорганізації цього агентства. Організація займається фінансовою підтримкою різноманітних програм по всьому світу. Серед них – здоров’я жінок у зонах конфлікту, доступ до чистої води, лікування ВІЛ/СНІДу, енергетична безпека, антикорупційні ініціативи тощо.
Перше фото: Андрій Андрієнко. Гуляйполе
НСЖУ Зарплата Медіа Війна Медіа
Источник: www.ukrinform.ua
