Зустріч у Парижі: емоції вихлюпнули, консенсусу не досягнуто 18.02.2025 18:09 Укрінформ На інтимній зустрічі союзники України намагалися сформулювати незалежну від США стратегію дій. Хоча жодних новаторських рішень не з’явилося, більший акцент буде зроблено на співпраці.
У Парижі зібралася термінова асамблея європейських лідерів. Представники, запрошені президентом Еммануелем Макроном, надзвичайно підтримують і проявляють ініціативу як у практичній допомозі, так і в публічних заявах. До цієї групи увійшли лідери Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Італії, Данії, Польщі, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніо Коста. «Європа готова взяти на себе ініціативу в наданні гарантій безпеки Україні», — заявив Рютте ЗМІ після зустрічі, як повідомляє Le Figaro. Це справді була позитивна нота. Однак, коли з’являлися додаткові подробиці, стало незрозуміло, чи дійсно політики просунулися до єдиної позиції щодо захисту європейських інтересів, чи вони просто планували це зробити, що ще раз виявило їхню невпевненість і відсутність ясності.
ТІЛЬКИ ЦЕ НЕ ВИПИСАЛОСЯ ДЕМОНСТРОВАНОЮ СУКОЮ
“Європа готова і прагне зміцнитися, взяти ініціативу в наданні гарантій безпеки Україні”, – заявив Марк Рютте в понеділок. У спільній декларації президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніо Коста наголосили, що Україна «заслуговує на мир через силу» і що Європа «повністю приймає свою частку військової підтримки України». Це може означати хороші новини, які свідчать про те, що наші союзники критично оцінили повідомлення Білого дому та обрали принципово іншу стратегію протидії Росії. «Це доречно і похвально. Після Мюнхенської конференції щось подібне було необхідно – ми не могли робити висновки на тій самій ноті, як раніше», – зауважив директор Школи політичного аналізу НаУКМА Максим Яковлєв. Вибір часу зустрічі виглядає спонтанною, оскільки виникла критика щодо самого формату її проведення, вважає він. Схоже, це реакція на дискусії в Мюнхені. Хоча для європейців позиція Дональда Трампа не є особливою новиною. «Вже під час свого першого президентства він висував численні вимоги до Європи, а вона вже давно повинна була серйозно вкластися у свій захист», – зазначає політолог. – Готово
Така ж зустріч у Парижі. Фото Укрінформ
Проте саме до такого висновку – хоч і скромного – дійшли автори підсумкових статей у Politico та Financial Times: на паризькому саміті від них очікувалося досягнення консенсусу щодо того, як відповісти на дивовижні мирні дискусії Трампа з Росією, але вони ще раз підкреслили свої розбіжності щодо ключових питань. «Після 3,5-годинної зустрічі в президентському палаці на Єлисейських полях реакція лідерів на найбільш значні зміни в розрахунках безпеки за останні десятиліття була досить невражаючою», — повідомляє Politico.
Цього разу, за інформацією FT, увага була зосереджена не переважно на «вкиданні грошей» (хоча Макрон сподівався розробити плани збільшення витрат на оборону, як зазначає видання), а скоріше на посиленні військової підтримки та можливому розгортанні військ в Україні. Як зазначалося, британський прем'єр висловив готовність до такого варіанту під час зустрічі, тоді як кілька інших учасників швидко висловили своє небажання приєднуватися до нього.
За словами офіційних осіб, поінформованих про зустріч, Франція запропонувала «заспокійливу силу» для України, повідомляє FT. Не відразу, не на передовій, а за передбачуваною лінією припинення вогню. Однак ця пропозиція також розчарувала канцлера Німеччини Олафа Шольца. «Дискусія абсолютно передчасна, і зараз невідповідний момент для неї», — заявив він, додавши, що це «незрозуміла дискусія в невідповідний час і на неправильну тему».
Прем'єр-міністр Італії Джорджія Малоні відкрито висловила сумніви щодо введення європейських військ в Україну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зазначила, що вона «відкрита для обговорення різноманітних варіантів», але що «багато, багато» питань все ще потребують роз’яснення, перш ніж приймати рішення про будь-яку військову участь. Її польський колега Дональд Туск відкинув цю думку та уточнив, що Польща вже робить багато для свого сусіда. Лише британський прем’єр-міністр сер Кейр Стармер прямо заявив про свою готовність розглянути можливість відправки британських військ в Україну разом з іншими, якщо буде укладено міцну мирну угоду. Однак пізніше він уточнив, що для утримання Росії від подальших атак важлива підтримка Сполучених Штатів.
Наразі, за словами Туска, всі європейські країни визнали необхідність зміцнення своїх збройних сил. «Був консенсус і згода щодо того, що суттєве збільшення витрат на оборону є абсолютно необхідним», — зазначив він. Під час зустрічі також обговорювалося фінансування посилення обороноздатності Європи – шляхом спільного запозичення чи інших інноваційних методів фінансування. Це виявилося єдиним конструктивним результатом.
ЧОМУ НЕ СТАЛОСЯ ІСТОРИЧНОГО ПРОРИВУ?
Схоже, що Франція та Велика Британія готові ввести війська в Україну, якщо США візьмуть участь у наданні гарантій безпеки. «І оскільки гарантії безпеки США поки що не обговорюються, вони справді готові?» запитує експерт-міжнародник Максим Несвітайлов. Він вважає, що організація зустрічі була досить поспішною – викликана емоціями та обуренням після мюнхенських подій, які голова конференції Крістоф Хойсген назвав «в певному сенсі європейським жахом».
Дж. Д. Венса, який викликав «жах» у Європі. Фото зі сторінки Венса у Facebook
Різкі висловлювання Дж. Д. Венса засмутили багатьох, за словами іншого експерта з міжнародних відносин Богдана Ференса, який припустив, що вони зібралися лише для того, щоб обговорити наслідки останніх подій. «Принаймні, вони мали на меті оцінити, що європейські країни повинні робити далі, якщо обставини вийдуть з-під їхнього контролю і якщо між США та Росією буде досягнуто рішення», — стверджує він. «Однак від Мюнхенської конференції «ще не охололи ноги», а в Парижі вже зібралися. Такий підхід неефективний – він вимагає підготовки», – додає Несвітайлов. «Поспішили – це перетворилося на фарс». Він вважає, що потрібно підходити до змін
Источник: www.ukrinform.ua
