Одеський морський порт незмінно був важливим центром експорту українського зерна. На тлі війни його значення лише посилилося: у 2024 році понад 60% усього українського експорту складатиметься з сільськогосподарських товарів, а кожне відправлене судно не лише генерує валютні надходження для країни, але й робить внесок у глобальну продовольчу безпеку. Будь-які конфлікти, що виникають через матеріально-технічну інфраструктуру, можуть призвести до масштабних наслідків, і одна така суперечка вже переросла у значну юридичну суперечку з політичними наслідками.
На перший погляд, це виглядає як стандартна комерційна суперечка між українською фірмою GNT Group, яка керує зерновим терміналом в Одесі, та її попереднім кредитором, інвестиційним фондом Argentem Creek Partners (ACP). Однак грає набагато більше: правові стратегії, дипломатичні впливи та спроби заднім числом змінити фінансові угоди.
Щоб зрозуміти, як ця ситуація переросла в масштабний судовий процес, ми повинні повернутися на кілька років назад.
Як GNT Group забезпечила фінансування
Зерновий термінал, який є центром суперечки, є ключовим компонентом сільськогосподарської інфраструктури України.
Важливо зазначити, що Європейський банк реконструкції та розвитку вніс значний внесок у створення цього фонду. Розвиток терміналу відбувався завдяки фінансуванню ЄБРР та реінвестуванню операційних прибутків.
Однак подальший розвиток об’єкта вимагав значних додаткових інвестицій, і в період з 2019 по 2021 рік GNT Group придбала 95 мільйонів доларів боргового фінансування від ACP. Фонд надав цей капітал під заставу частини терміналу, що на той час було стандартною практикою залучення боргу.
Після надходження коштів від ACP GNT Group продовжила вдосконалення зернового терміналу в Одеському порту. По суті, український агрохолдинг «не освоїв» кредитні ресурси, оскільки кошти були виділені на погашення позики перед Європейським банком реконструкції та розвитку та викуп частки у свого колишнього партнера CHS Europe (CHS Inc. – провідна міжнародна агрофірма, що належить фермерам, тваринникам і сільськогосподарським кооперативам із США – ред.), яка скоротила свою інвестиційну діяльність в Україні.
Тим не менш, у 2020 році компанія зіткнулася з необхідністю залучення додаткових фінансових ресурсів. Значна частина його активів була передана в заставу як зобов'язання перед фондом, що обмежувало його гнучкість фінансового планування та його здатність отримувати нові кредити для операційної діяльності та подальшого зростання.
Для оптимізації структури боргового фінансування та забезпечення стабільності компанії GNT Group вирішила залучити кошти в українських банків «Південний» і «Восток». Ця стратегія дозволила збільшити ліквідність і зменшити залежність від одного кредитора. У рамках цієї ініціативи компанія надала частину своїх активів під заставу банкам, сприяючи реструктуризації свого фінансування та покращенню фінансового стану. Згодом банк «Південний» продав частину цих активів українській фірмі Attollo Granum.
Фонд ACP офіційно погодився на ці зміни. Документи, підписані кредитним агентом фонду Madison Pacific Trust Limited, свідчать про те, що іпотека з цих активів була знята, а їх передача іншим фінансовим установам була прийнята без заперечень. На момент закриття всі сторони діяли відповідно до встановлених домовленостей, і у фонду не було заперечень щодо цих операцій.
«Цим ми підтверджуємо та погоджуємося з умовами цього листа.
Підписано компанією Madison Pacific Trust Limited (у якості агента кредиту та міжнародного довірчого власника від свого імені та від свого імені та інших фінансових сторін і діючи за вказівками Кредиторів більшості)”, – йдеться в документі.
На цьому етапі ситуація здавалася врегульованою. GNT Group вдалося провести рефінансування, а ACP, зменшивши деякі ризики, мала отримати кошти через інші активи, які залишилися в заставі.
Що спонукало Фонд змінити свою позицію?
Переломний момент настав із повномасштабним вторгненням Росії в Україну у 2022 році. Вартість активів у країні різко впала, включно з частиною зернового терміналу, забезпеченого фондом ACP. Такий розвиток подій означав, що фонд більше не міг розраховувати на рівень прибутку, який він спочатку очікував.
Саме в цей момент фонд змінив свою позицію і почав вимагати повернення активів, від яких він раніше відмовився. У позовах, поданих до Високого суду Лондона, ACP стверджує, що GNT Group нібито обійшла боргові зобов’язання та навмисно вивела активи з-під нагляду фонду.
Однак документи, пов’язані зі справою, свідчать про інше: представники GNT Group постійно пропонували погасити борги в узгоджені терміни, але ці пропозиції відхилялися. Стенограма телефонної розмови між представниками GNT Group та інвесторами 15 грудня 2022 року зберігає прямий діалог, який ілюструє готовність однієї сторони повернути борг, а інша вагається з рішенням:
Науменко (GNT Group) пропонує графік оплати та офіційне підписання договору:
[00:07:31] НАУМЕНКО: «Якщо ви погоджуєтеся з цією позицією, я буду платити вам 2 мільйони щомісяця, доки або не залучу іншого інвестора, який викупить решту Argentem, або ми зможемо правильно продати цю компанію».
Паттон (Argentem Creek Partners) уникає прямої відповіді, натомість висвітлює поточні проблеми, запитання без відповіді та відсутність документації:
Источник: kp.ua
