Фото: ФБ Підтримка Мархалівка
У липні минулого року Олександр Порхун, який тоді був виконувачем обов’язків міністра у справах ветеранів, запевнив, що перші поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі розпочнуться восени 2024 року. Конфлікт триває, герої продовжують падати, а замість того, щоб стати свідками появи українського Арлінгтона, нас чекають суперечки та судові тяганини. Те, що колись вважалося грандіозним і масштабним ритуальним та архітектурним заходом, здається, під загрозою. Його двічі скасовували, і тепер йому загрожує подальший зрив. Що відбувається, досліджував журналіст Коротко .
Компонент Смарагдової мережі
Взимку 2023/2024 року Олександр Давиденко, який має дипломи філолога та філософа та займається екологією, переїхав із Черкащини назад до рідної Мархалівки Київської області, що під Фастовом, щоб допомогти хворій матері. Обоє сильно постраждали від коронавірусу, і як тільки настало одужання з приходом весни, він мав намір повернутися на свою пасіку. Однак обставини змусили його залишитися.
– Перед від’їздом я вирішив відновити фізичну форму, побігавши лісом, добре знайоме з дитинства місце. Я помітив, що на окремих ділянках стоять укріплення з прапорами, ніби йде підготовка до спортивного заходу. Я поцікавився серед наших місцевих територіальних оборонців, які згадували про плани будівництва, хоча подробиць було мало. Згодом у Viber села поширили оголошення про приїзд техніки та розчищення лісу. Вони прийшли зі стадіону і рубали дерева. Почали збиратися люди, наші ветерани кидалися відрами. Пізніше того ж вечора були скликані загальні збори, і поліція прибула, щоб задокументувати ситуацію, але це була ступінь їх участі. Вимагали представників лісозаготівельної компанії, але ті не з’явилися до другої години ночі, – розповідає Олександр.
Значним є ліс навколо Мархалівки. Він є частиною Смарагдової мережі України, яка є частиною Європейської Смарагдової мережі – територій особливого природоохоронного характеру. Проектом екологів у 2018 році ця територія визначена частиною національного природного парку «Приірпіння та Чернечий ліс».
Багато років Смарагдове під Києвом перебувало у власності Національного університету біоресурсів і використовувалося для наукових досліджень. Наприкінці літа-початку осені 2023 року земельна ділянка була передана Київській державній адміністрації, яка змінила цільове призначення та віддала її під Державну установу «Національний військовий меморіальний цвинтар».
– У нас бракує національного законодавства щодо Смарагдової мережі. Але ще в 1996 році Україна стала учасником Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування, яка регулює управління територіями Emerald. Міжнародні договори мають пріоритет над внутрішніми законами. Крім того, суд визначив, що територія, де відбуваються рубки, має природоохоронний статус, – наголошує Олександр.
Тут планують зробити могили. Фото: ФБ Підтримка Мархалівка
Бабин Яр, Лиса Гора, Биківня…
Меморіал загиблим воїнам, схожий на американський Арлінгтон, на папері вже 14 років. Це було передбачено в той час, коли війна була лише далеким спогадом. У 2011 році Верховна Рада прийняла постанову про створення в Києві кладовища для ветеранів Другої світової війни, учасників афганського конфлікту, військовослужбовців, які загинули під час служби, і видатних українців, які пішли з життя за кордоном і можуть бути перепоховані. Концепція набула нового значення з початком АТО у 2014 році; у 2016 році був створений спеціальний оргкомітет для розробки концепції меморіалу, але лише в липні 2021 року законодавці затвердили закон про військову похоронну обрядовість, який містив плани будівництва меморіалу.
Знову нічого не було, аж до початку повномасштабної російської агресії, яка призвела до того, що в різних регіонах з’явилися могили, позначені жовто-блакитними прапорами. Створення Національного військового меморіального кладовища було законодавчо санкціоноване Верховною Радою в травні 2022 року. Спочатку потенційним місцем розглядався Бабин Яр, а потім відома Лиса гора в Голосіївському районі. У жовтні Київрада навіть виділила резерв під будівництво. Екологи та історики спочатку були приголомшені, але незабаром обурилися, коли чиновники запропонували вирубати вікові дуби та порушити землю, яка охороняє археологічні пам’ятки, пронизані легендами про язичників і зібрання відьом.
Лиса Гора була остаточно звільнена. У травні 2023 року Рада прийняла новий закон про комплекс на 50 тисяч поховань із колумбарієм, ритуальними кімнатами, музеєм та автостоянкою біля «Биківнянських могил» у Деснянському районі Києва, де поховані жертви сталінських репресій. Вибухнув черговий скандал, який змусив президента накласти вето на закон. З одного боку, протестували биківнянці, стурбовані тим, що могили опиняться майже поруч із їхніми домівками. З іншого боку, матері та дружини загиблих воїнів, які охороняли урни з прахом, вимагали негайного початку будівництва. Вирішальний вплив мав Український інститут національної пам’яті: територія ще не була досліджена на поховання тоталітарної доби, а місця для нового цвинтаря не вистачало.
Компас перенаправили втретє: меморіал перенесли в район села Гатного під Києвом – на місце також у Смарагдовій мережі. Протести місцевих мешканців знову спалахнули. Найгучніше виступила Мархалівка Глевахівської громади. Через два тижні після вторгнення тракторів у ліс селяни створили громадську організацію «Мархалівка.Підтримка» (MARKHALIVKA.SUPPORT), об’єднавши екологів та юристів. Активістів підтримав Київський еколого-культурний центр. Поряд з організацією мітингів та спробами залучення чиновників захисники Смарагдової мережі порушили судові позови.
Відбувається неконтрольована вирубка лісів під
Источник: kp.ua
