18 травня у Польщі відбувся перший тур президентських виборів. За його результатами до наступного туру пройшли два кандидати – прозахідний мер Варшави Рафал Тшасковський та праворадикальний консерватор Кароль Навроцький. Вони отримали 31,36% та 29,54% голосів відповідно. Чого варто очікувати у другому турі, запланованому на 1 червня, кого підтримають громадяни Польщі та які наслідки це має для України – розглядається у статті « Коротко про… ».
Правильний кандидат випромінює більше впевненості
Два кандидати майже мають рівний відсоток. Тшасковський вважався лідером з самого початку виборчої кампанії, проте його результати не виправдали очікувань. Він очікував значно вищий відсоток, ніж 30% у першому турі. Його передвиборча команда не приховувала, що сприятливий результат у першому турі був би перевагою над Каролем Навроцьким щонайменше на чотири-п'ять відсоткових пунктів, а не лише на півтора пункти (як виявилося), що знаходиться в межах статистичної похибки.
Ключове питання для другого туру зараз полягає в тому, до якого боку схиляться прихильники інших кандидатів. Рафал Тшасковський може отримати голоси від колишнього головки Сейму Шимона Головні (4,89%), а також від двох кандидатів від лівих партій: Адріана Зандбера (5,2%) та Магдалени Беят (4,1%).
І навпаки, результат Кароля Навроцького виявився значно вищим, ніж вказували передвиборчі прогнози. Він все ще може розраховувати на голоси тих, хто підтримував ультраправих кандидатів у Польщі. Як праві, так і ультраправі кандидати отримали значно більше голосів, ніж очікувалося до виборів.
«Польща коричневіє», – зазначає польська газета Gazeta Wyborcza. Разом праві та ультраправі кандидати (включно з Навроцьким) отримали понад 50% голосів у першому турі, що перевищує загальну кількість, отриману всіма ліберальними кандидатами разом узятими.
Отже, Кароль Навроцький ризикує втратити голоси Славоміра Менцена, кандидата від ультраправої антиукраїнської партії «Конфедерація», який посів третє місце з 15,4% голосів. Крім того, відкрито антиукраїнський кандидат Гжегож Браун отримав 6,2% голосів поляків. Він відомий своїми крайніми антисемітськими поглядами, протестами проти «українізації» Польщі та провокаційними діями, такими як спалення прапора ЄС у Катовіце чи проведення передвиборчого мітингу на цвинтарі бійців УПА на сході Польщі.
Рафал Тшасковскі. Фото: facebook.com/rafal.trzaskowski
Результати другого туру будуть невизначеними
Тому передбачити переможця на цьому етапі досить складно. Хоча після закриття виборчих дільниць і Рафал Тшасковський, і Кароль Навроцький зверталися до своїх прихильників так, ніби вони були майбутніми президентами Польщі.
Відмінність полягала в тому, що звернення Тшасковського було стриманим і обнадійливим: він заявив, що вони перемогли в першому турі і тепер прагнуть до президентства в другому турі, все йде за планом, і все добре.
Натомість тон Навроцького був помітно більш конфронтаційним. Він назвав виборчу кампанію несправедливою та одразу запропонував дебати зі своїм опонентом – «чесними та односторонніми». У ЗМІ натякали, що ці дебати можуть відбутися вже цієї середи.
Президентські вибори в Польщі вважаються ключовими для політичного напрямку розвитку країни. Тому голова польського уряду Дональд Туск, який виступає за проєвропейську політику, потребує перемоги Рафала Тшасковського для проведення численних реформ, яким чинить опір чинний президент Польщі, зокрема Анджей Дуда.
«Ставки високі. Запекла боротьба за кожен голос тільки починається. Ці наступні два тижні визначатимуть майбутнє нашої батьківщини. Тому ми не зробимо жодного кроку назад», – заявив Туск у соціальних мережах після першого туру.
BBC робить висновок, що за умови невизначеності результатів виборів, поодинокі події, здатні вплинути на вирішальний відсоток голосів на користь одного чи іншого кандидата, можуть виявитися критично важливими.
Дебати можуть виконати цю роль: Рафал Тшасковський сприймається як більш вправний оратор. Дві великі демонстрації, заплановані рівно за тиждень до виборів 25 травня, можуть мати вирішальне значення для мобілізації виборців. Рафал Тшасковський має намір очолити «Марш патріотів», тоді як Кароль Навроцький очолить «Марш за Польщу».
Кароль Навроцький. Фото: facebook.com/Nawrocki25
Росія розпочала операцію “Подвійний” напередодні виборів у Польщі
Як це часто буває з сусідами Росії, країна також намагається вплинути на польські вибори. Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський зазначив, що його країна стикається з безпрецедентними спробами Москви втрутитися у президентські вибори. За словами Гавковського, функція Польщі як логістичного центру допомоги Україні зробила її головною мішенню для російських саботажів, кібератак та дезінформаційних кампаній.
Крім того, Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) підтвердило, що Кремль розпочав черговий етап інформаційної війни проти європейських суспільств напередодні президентських виборів у Польщі.
«Основним інструментом Кремля є спеціальна операція під назвою «Доппельгангер» («Подвійник»). Це одна з найбільших і найтриваліших російських інформаційних кампаній, спрямованих проти країн ЄС і НАТО», – наголосили у ГУР Міністерства оборони.
Кремлівські розвідувальні служби створюють вебсайти та профілі в соціальних мережах, які відтворюють зовнішній вигляд та контент автентичних західних ЗМІ. Через ці платформи Москва поширює свою дезінформацію під виглядом легітимних новин.
Основні наративи, що поширюються Кремлем, обертаються навколо закликів Польщі до виходу з Європейського Союзу, підриваючи
Источник: kp.ua
