Нардеп забув, що його немає в Німеччині – чому пропозиції Кузьміна шкодять українському аптечному ринку

На профілі народного депутата Сергія Кузьміних з'явився новий «аналіз» щодо аптечного сектору. Акцент робиться на платежах, які аптеки здійснюють фізичним особам-підприємцям, зокрема за оренду приміщень. З цього народний депутат якимось чином робить висновок, що українські аптеки нібито суттєво «оптимізують доходи» та «зменшують податкове навантаження».

Більше того, Кузьміних вважає, що створено «передумови» для впровадження в Україні так званої «німецької моделі» — обмеження власності до чотирьох аптек на одну особу та фактичної ліквідації аптечних мереж.

«Ми не платитимемо депутату Кузьміну! Вживайте заходів!» – такою була швидка реакція фармацевтичної спільноти.

Що заявив Кузьміних?

Депутат поділився дописом, у якому посилався на відповідь Державної податкової служби на його парламентський запит. Згідно з наданою ним інформацією:

  • В Україні функціонує приблизно 18 тисяч аптек;
  • у 2024 році вони перерахували майже 7,5 млрд гривень 17 000 фізичним особам-підприємцям;
  • середньомісячна сума для кожної фізичної особи-підприємця становить 37 000 гривень;

Кузьміних стверджує, що цей сценарій відображає «приховану оптимізацію» та виступає за перехід до регуляторної бази, подібної до німецької.

Де ж маніпуляція?

  • Сплата орендної плати — це не сумнівна практика, а стандартна бізнес-операція. Численні аптеки, особливо у сільській місцевості, функціонують у приміщеннях, орендованих у індивідуальних підприємців. Це не «схема», а радше ринкова норма.
  • Недоречно ототожнювати орендну плату із заробітною платою працівників. Це різні категорії витрат. Порівняння комунальних витрат із заробітною платою також призведе до необґрунтованої «зради».
  • «Німецька модель» не є універсально застосовною. У Німеччині справді існує обмеження на кількість аптек, що належать одній особі, але їхня система охорони здоров’я суттєво відрізняється;
    • медичне страхування охоплює все населення;
    • громадяни мають різний рівень доходу;
    • структура аптечної інфраструктури та ланцюгів постачання відрізняється.

    Пане депутате, схоже, ви забули, що ми живемо в Україні, а не в Німеччині. Якщо ви справді очолюєте спеціалізований підкомітет, то має бути очевидно, що в Україні досі відсутнє комплексне медичне страхування, яке відшкодовує пацієнтам витрати на ліки. За цих обставин ліквідація аптечних мереж з «німецькими» обмеженнями є не лише недоречною, а й небезпечною.

    Що ж насправді відбувається?

    Замість системного підходу, це схоже на політичний піар-маневр, заснований на маніпуляційній статистиці. Натомість фармацевтичний сектор наразі вимагає:

    • чіткі правила та рівний доступ до ринку;
    • захист конкуренції, а не штучні обмеження;
    • конструктивний діалог з професійною спільнотою, а не ультиматуми.

    Говорячи про мінімізацію, можливо, варто розглянути питання про зменшення популізму в законодавчих процесах?

    Українські аптеки вже стикаються зі складними обставинами – війною, перебоями в ланцюжку поставок, змінами в регуляторних актах. Замість допомоги вони стикаються із залякуванням та погрозами щодо «німецького законодавства».

    Источник: kp.ua

    No votes yet.
    Please wait...

    Залишити відповідь