Майбутнє української дипломатії: від воєнної до «трансакційної»? 22.12.2024 09:00 Укрінформ Укрінформ розпитав досвідчених дипломатів про виклики другої каденції Трампа й не почув жодної «всепропальщини»
Цьогорічний День працівників дипломатичної служби припав на 1033-й день російсько-української війни. Завдання, які від її початку ставить перед дипломатами Президент Володимир Зеленський щодо мобілізації міжнародної фінансової та військової підтримки, є актуальними й під кінець третього року повномасштабного вторгнення. Однак 2025 рік, за словами глави держави, має стати часом встановлення надійного миру, а отже, зовнішньополітична робота наступного року буде ще більш напруженою, ніж цього.
Окрім викликів війни і геополітичної турбулентності у багатьох країнах-партнерах, українським дипломатам після 20 січня 2025 року доведеться враховувати і «фактор Трампа». Власне, він почав впливати на зовнішньополітичні процеси ще на етапі президентських перегонів у США. Це дало час світові й Україні, по-перше, звикнути до думки, що непередбачуваність у зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки стає «новою нормальністю», а, по-друге, якщо не виробити певний спільний та індивідуальний «захист» від можливих політичних несподіванок, то принаймні почати над цим замислюватися.
Укрінформ поспілкувався про виклики другої каденції президента Трампа з досвідченими дипломатами, яким свого часу довелось працювати у складних геополітичних ситуаціях, і не почув від них ніякої «всепропальщини». Пропонуємо читачам самим оцінити їхні аргументи і прогнози.
ЛОГІКА ЦІННОСТЕЙ У СВІТІ ЗНЕЦІНЮЄТЬСЯ
Свого часу вже ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба окреслив сім принципів воєнної дипломатії України, що відрізняються від підходів мирного часу.
Дмитро Кулеба
Він, зокрема, рекомендував колегам-дипломатам бути наполегливими, не боятися ставити партнерів у незручне становище, концентруватися на основному і не займатися «планом Б», максимально швидко ухвалювати рішення, пропонувати обирати їхні елементи у стилі «меню», дотримуватися принципу «всі говорять з усіма, коли МЗС координує не хто кому говорить, а що говорити», відкинути «словесне фехтування» мирного часу й говорити чітко і прямо, шоб позиція України була абсолютно зрозумілою.
За словами Кулеби, всі ці принципи були вироблені «не від хорошого життя, але вони працюють». Однак чи працюватимуть у новій геополітичній ситуації?
На думку колишнього міністра закордонних справ Павла Клімкіна, доба воєнної дипломатії як системи емоційних і ціннісних аргументів якщо й не минула остаточно, то її значення порівняно з 2022–2023 роками фундаментально змінилося.
Павло Клімкін
– Ціннісна аргументація у світі насправді взагалі знецінюється, – констатував дипломат у розмові з Укрінформом. – Тому ідея, що Україна може бути «незручною» і, відповідно, ефективніше просувати свої інтереси, використовуючи якусь систему емоційних аргументів, з людьми на кшталт Трампа або Маска, у принципі, не працює.
На думку Клімкіна, в ментальності Трампа і його прибічників превалює логіка «доданої вартості» відносин, а вона створюється не «зручністю» чи «незручністю» іншої сторони, а цікавістю і корисністю.
Источник: www.ukrinform.ua
