Дозвіл на зброю під час війни: процедура спрощена, але не для всіх

Фото: dev.ua

Лише за тиждень після запровадження в «Дії» нової послуги – цифрового дозволу на зброю – українці створили понад 200 тисяч електронних документів. За словами голови Мінцифри Михайла Федорова, це майже половина всіх осіб, які мають офіційно зареєстровану зброю, і це лише початок ініціативи.

Електронний дозвіл можна отримати лише за наявності зброї в Єдиному реєстрі зброї, який Міністерство внутрішніх справ створило 23 червня 2023 року. До червня 2024 року інформацію про зброю внесли понад 450 тисяч власників. Загалом, за словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, таких осіб в Україні було близько 700 тисяч, і відтоді ця цифра могла збільшитися.

У цьому матеріалі ми досліджуємо тенденції ринку зброї під час війни, хто має право її купувати та отримувати спрощений дозвіл, а також статус відкладених дозволів – у розділі Коротко про .

Середня сума покупки – 12 000 грн

Важливо зазначити, що, говорячи про реєстрацію та реєстр, ми маємо на увазі легальний обіг зброї, яка класифікується як «цивільна зброя». Сюди входить спортивна та мисливська вогнепальна зброя, зброя самооборони (нелетальна травматична зброя), предмети колекціонування. Частина зареєстрованих предметів складається з нагородженої вогнепальної зброї.

Немає жодних законодавчих обмежень щодо кількості цивільної зброї, якою можна володіти – ви можете придбати скільки завгодно, за умови, що у вас є дозволи на кожну з них і вона безпечно зберігається, наприклад, у сейфах. Дозволи видаються за таких умов:

з 18 років – для холодної, неактивної, пневматичної (спортивної) зброї, газових пістолетів,
з 21 року – на гладкоствольну мисливську рушницю та її основні складові частини,
з 25 років – для мисливської нарізної вогнепальної зброї разом з її основними частинами.

Володіти травматичною нелетальною зброєю мають право лише особи певних професій, які можуть бути пов’язані з ризиком: судді, прокурори, митники, прикордонники, єгері, журналісти тощо.

Українці історично виявляли інтерес до вогнепальної зброї. Велика війна внесла свої зміни і в цю область.

– Раніше, у довоєнний період і навіть у перший рік конфлікту, не було значного дисбалансу між цивільними та військовими покупцями; однак зараз цивільні особи майже зникли з ринку. Я пояснюю це економічною ситуацією; можливо, у людей просто не вистачає коштів, – поділився з Коротко директор збройового магазину «Прапорщик» Борис Ісаков . – Зараз наша основна клієнтура – військовослужбовці. Попит залишається стабільним.

Експерт наводить кілька обґрунтувань такого зсуву.

– По-перше, є гостра потреба в якісній вогнепальній зброї. Деякі військовослужбовці купують рушниці 12-го калібру, щоб «збивати» російські безпілотники, які їх цілять. Крім того, є військові, які, поряд зі своїми випущеними автоматами Калашникова, бажають більш досконалої зброї. Відповідно до нашого законодавства, основна відмінність між цивільною та військовою зброєю полягає в тому, що з цивільної вогнепальної зброї не можна стріляти чергами. Проте професійні стрільці зазвичай не використовують черговий вогонь; мисливська вогнепальна зброя підходить для точної стрільби. Також є бійці, які купують рушниці для полювання чи спортивної стрільби після війни. Середні витрати на військовослужбовця в нашому магазині – 12 тисяч гривень, – повідомляє експерт.

Дозвіл можна придбати в магазині.

Деякі особи сприйняли новину про «Дію» як ознаку того, що через додаток можна подати заявку й отримати там дозвіл. Це не той випадок. Процес отримання дозволів не змінився. Подати заяву можна через «Єдине вікно» для громадян на сайті МВС або безпосередньо у дозвільній службі територіальних управлінь Національної поліції. Збройні магазини пропонують посередницькі послуги з отримання дозволів. По суті, в одному місці можна вибрати зброю, подати необхідні документи та здійснити покупку. «Прапорщик» уточнив, як у нас відбувається цей процес.

– Громадянин має пройти курси поводження зі зброєю, отримати сертифікат та зібрати інші необхідні документи. Нам пред’являють цей пакунок, підписують заяву на вогнепальну зброю. Ми перевіряємо, чи все правильно оформлено, і направляємо документи до системи ліцензування. Все проходить через Єдиний реєстр зброї, магазин виступає реєстратором, – розповідає Борис Ісаков.

Процедура платна, але має переваги: не потрібно стояти в черзі в відділі ліцензування та спілкуватися з чиновниками. Військовослужбовці часто користуються цією послугою, оскільки не завжди мають змогу доїхати із зон бойових дій до Києва чи обласного центру, часто надсилаючи заяву та документи на збройовий склад поштою. Процес ліцензування спрощено для військовослужбовців.

Необхідні документи для цивільних осіб:

паспорт (якщо це ID-картка, то довідка про зареєстроване або деклароване місце проживання), ідентифікаційний код платника податків,
заяву встановленої форми,
фото 3,5х4,5 см в електронному або друкованому вигляді,
медична довідка (не обов'язкова для придбання продезінфікованої зброї),
довідка про несудимість,
договір страхування цивільної відповідальності власників зброї,
свідоцтво про навчання компоненту зброї,
квитанція про сплату державного мита.

Для травматичної зброї необхідна документація, що підтверджує законні підстави для придбання.

Для військовослужбовців: