Фото: vitrina.pl
Поведінка деяких українських біженців за кордоном, яку визнали неприйнятною, висвітлюється випадками покарань та депортацій тих, хто вчинив правопорушення. У деяких випадках особам загрожує тривале ув'язнення. Коротко , ця стаття пояснює, чому депортації українців в Європейському Союзі нечасті та які дії можуть призвести до їх видворення назад на батьківщину з обмеженням на повторний в’їзд.
Не часто і не багато
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року близько 6 мільйонів українців шукали притулку в країнах ЄС. Станом на кінець минулого року статус тимчасового захисту в ЄС отримали 4,2 мільйона осіб.
Загалом за кордоном наші співвітчизники поводяться адекватно. Значні правопорушення, які призводять до депортації та заборони на в’їзд, рідко повідомляються у відкритих джерелах Євростату, і хоча поодинокі випадки неналежної поведінки українців привертають увагу, вони не вказують на якісь широко поширені моделі.
За даними УВКБ ООН та Єврокомісії, до 2023 року депортації українців з ЄС (включно з біженцями та громадянами, які проживають за кордоном) нараховувалися лише десятками, в основному пов’язаними з порушенням міграційного законодавства та кримінальною діяльністю. У 2023 році було задокументовано кілька сотень видворень українців із країн ЄС (таких як Польща та Німеччина), що становить менше 0,01% від загальної кількості біженців і ще меншу частку від загальної кількості громадян України, які проживають за кордоном.
Найбільше українців у Польщі, Німеччині та Чехії.
Польща прийняла найбільшу кількість українських біженців — приблизно 1,5 мільйона станом на 2024 рік — і, отже, стикається з найбільшою кількістю порушень міграційних правил (таких як робота без дозволу чи перевищення терміну перебування). Країна посилила міграційну політику, продовживши заборону на повторний в'їзд для депортованих із 6 місяців до 10 років. Особам, яким призначено депортацію, тепер надається скорочений період добровільного виїзду лише на один тиждень.
Зазначається, що найчастіше з Польщі депортують осіб, які не підпадають під тимчасовий захист (наприклад, тих, хто прибув до 24 лютого 2022 року), а також осіб, причетних до тяжких кримінальних правопорушень.
Наприклад, наприкінці березня польська поліція затримала 46-річного українця, який їздив Познанню на велосипеді, знущався над молодими дівчатами та нападав на перехожих з кулаками та телескопічною палицею. За місцем проживання виявлено ніж із лезом 15 см та наркотики. За підозрою у нанесенні тілесних ушкоджень та зберіганні наркотиків його передали прикордонникам для видворення в Україну. Зараз йому заборонено в’їзд до Польщі та інших країн Шенгенської угоди на 8 років.
У попередньому випадку 33-річного громадянина України депортували з Польщі після неправдивого повідомлення в поліцію про вибух у хостелі у Варшаві. Подання завідомо неправдивого повідомлення про терористичний акт у Польщі кваліфікується як тяжкий злочин, що веде до його депортації та 7-річної заборони на в’їзд.
Близько мільйона наших співвітчизників проживає в Німеччині під тимчасовим захистом, і країна активніше підходить до депортацій порівняно з іншими. У Німеччині використовується суворіший протокол для перевірки документів і легального проживання, і якщо особа не відповідає критеріям Директиви про тимчасовий захист, її просять залишити! Хоча Німеччина, як правило, не депортує осіб за незначні порушення, серйозні порушення можуть призвести до швидкого видворення.
Країна також використовує систему, відому як Duldung — відстрочена депортація. Це дозволяє особам залишатися, якщо їх повернення неможливе через триваючий конфлікт.
Півмільйона українців оселилися в Чехії, де уряд уважно стежить за трудовою міграцією. Депортація з Чехії зазвичай відбувається через нелегальне працевлаштування або використання фальшивих документів. Враховуючи активну співпрацю Чехії з Шенгенської інформаційною системою (SIS), порушникам майже неможливо уникнути депортації.
Один із депортованих працював у Польщі велокур’єром і бив перехожих телескопічною палицею. Фото: policija.pl
Які дії можуть призвести до виключення?
Очевидно, що першочерговими причинами депортації українців з європейських країн є порушення міграційного законодавства чи державного регулювання загалом. Наприклад, осіб можуть депортувати за прострочення строку візи або непродовження статусу тимчасового захисту. Депортація також є ризиком для тих, хто прибув і не зареєструвався в міграційній службі.
Порушення правил проживання – прямий шлях до вигнання. Робота без необхідного дозволу (наприклад, використання статусу тимчасового захисту в іншій країні ЄС без дозволу) може призвести до депортації. Особи, які не мають статусу тимчасового захисту, повинні дотримуватися лімітів перебування (так зване правило 90/180, яке дозволяє максимальний термін перебування 90 днів протягом 180-денного періоду). Тому поїздка має бути ретельно спланована та задокументована.
Крім того, кримінальні злочини, залежно від юрисдикції, можуть призвести до штрафів, ув’язнення або депортації. Дрібна крадіжка, хуліганство та шахрайство можуть призвести до виключення.
Численні штрафи та замахи на вбивство можуть призвести до відрахування
Наприклад, мешканці будинку в Стшельце-Опольському, Польща, часто скаржилися на чоловіка, який оголився на балконі, «здійснюючи непристойні вчинки» та нецензурно лаяючись на жінок, що проходили повз. Після численних штрафів поліція передала справу до прикордонного контролю, який вирішив депортувати українця назад до країни та наклав 10-річну заборону на в’їзд до Польщі та Шенгенської зони. Проте депортацію відклали, оскільки українець звернувся за міжнародним захистом. Поки суд розглядає цю справу, особа перебуватиме у спеціалізованому закритому закладі для іноземців.
У Гдині наприкінці березня 34-річний українець напав на свого роботодавця, бризнувши на нього легкозаймистою речовиною та підпаливши. За замах на вбивство йому загрожує від 8 до 25 років позбавлення волі або довічне ув'язнення. Про депортацію в цій справі не йдеться, оскільки тяжкість кримінального обвинувачення ускладнює вирішення.
Источник: kp.ua
