Ужгородська декларація: «Співпраця заради стійкості»

Ужгородська декларація: «Співпраця заради стійкості» Блоги

Микола Точицький 03.02.2025 17:50 Укрінформ Конференція в Ужгороді стала майданчиком обговорення теми збереження культурної спадщини під ударами агресора

Україна духовно і семантично є частиною Європи. Українці є частиною європейської спільноти. А український культурний простір – є частиною європейського культурного простору. На превеликий жаль, зараз цей простір знищується варварськими атаками, які не несуть у собі жодного сенсу, окрім ненависті до свободи і краси. Правильною метою було б примушення агресора до миру через силу. На шляху до цієї мети головним для нас і для наших партнерів є багатогранна стійкість у різних сферах нашого життя, яка детально була описана Президентом України Володимиром Зеленським у своєму посланні до парламенту України в грудні 2024 року.

На виконання плану дій, запропонованого Президентом України, 1 лютого 2025 року в Ужгороді Міністерство культури та стратегічних комунікацій України зібрало представників 28-ми делегацій країн-партнерів, Європейської комісії та ЮНЕСКО, щоб об’єднати свої зусилля для збереження європейської культурної спадщини на території України.

Організація міжнародних масштабних заходів – це кропітка праця, в процесі якої дуже складно завчасно передбачити усі нюанси та деталі. Особливо така робота стає “задачею з зірочкою” у воюючій країні, де кожен крок потрібно планувати з урахуванням безпекових обмежень. Тому, насамперед я б хотів висловити слова глибокої вдячності своїй команді, нашим партнерам, які допомагали організовувати захід, та усім нашим гостям і друзям України, завдяки яким наша зустріч пройшла у теплій, щирій та орієнтованій на конкретний результат атмосфері.

Ми були раді бачити колег із різних країн світу, які об’єдналися для однієї спільної мети – захистити та підтримати українську культуру. Ця конференція стала прикладом того, як міжнародна співпраця може посилити стійкість культурного сектора.

Однією з основних тез заходу було твердження, що «в часи війни культура потребує захисту як складова національної безпеки». Росія своїми агресивними діями веапонізує (weaponize – перетворює на зброю) кожну гуманітарну сферу. Серед іншого кремлівська верхівка продовжує атакувати історію та культуру.

Конференція в Ужгороді стала майданчиком обговорення теми збереження культурної спадщини під ударами агресора. Її учасники у своїх виступах наголосили, що це є фундаментальною умовою забезпечення ідентичності та стійкості не тільки української політичної нації, а й символом опору та натхнення для всіх, хто вірить у свободу та майбутнє України.

Андрій Єрмак

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак у відеозверненні порушив тему необхідності посилення санкційного тиску на представників держави-агресора, які виправдовують російські воєнні злочини. Правова оцінка та відповідне реагування в сфері міжнародного права мусить отримати і асимілятивний геноцид, який ведеться проти українського народу.

На наші заклики до консолідації зусиль партнерів для захисту та відновлення української культурної спадщини відгукнулися Комісар ЄС з питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф, заявивши, що «Європейська комісія надаватиме допомогу Україні скільки це потрібно. Європа буде з вами, оскільки ми розуміємо, що ви боретеся за нашу свободу щодня. Майбутнє України – це Європейський Союз. Україна – це Європа».

Гленн Мікаллеф

Промова письменника, поета та волонтера із Закарпаття Андрія Любки, який розповів про героїзм талановитого митця й філософа Максима Плеші, особливо вразила учасників. Максим залишив творчу кар’єру, приєднавшись до сил оборони як доброволець, та загинув захищаючи свій народ і свою ідентичність.

Подія відкрила можливості для обміну досвідом, ідеями та інноваційними підходами до збереження культурної спадщини. Обговорювалися не лише виклики сучасності, але й перспективи розвитку культурного сектора в майбутньому. Учасники поділилися успішними прикладами міжнародного досвіду, що можуть бути адаптовані до українських умов, і висловили готовність до нових спільних проектів.

Результатом роботи стала Декларація про посилення стійкості культурного сектору в Україні. Цей документ окреслює спільні принципи та пріоритети, що мають стати основою для подальших дій з боку державних установ, представників культури та міжнародних партнерів. Ми впевнені, що Декларація стане вагомим кроком у напрямку об'єднання зусиль задля збереження і розвитку нашої культурної спадщини.

Посилаючись на порушення Гаазької конвенції 1954 року та Конвенції ЮНЕСКО 1972 року щодо захисту культурної спадщини, Декларація рішуче засуджує незаконну та неспровоковану війну Росії проти України, яка порушує міжнародне право та призводить до знищення цивільних об’єктів, включаючи історичні міста, культурні пам’ятки та музеї. Вже 22 країни приєдналися до Декларації, і цей процес триватиме й надалі.

Микола Точицький

Особливу увагу було приділено майбутньому фінансовому забезпеченню культурних ініціатив. Планується створення Фонду української спадщини (Ukrainian Heritage Fund), який допомагатиме підтримувати та захищати культурні проєкти. Цей фонд стане практичним інструментом для мобілізації ресурсів і забезпечення довгострокової підтримки наших митців та культурних установ.

Це потрібно робити швидше, адже з 24 лютого 2022 року зафіксовано понад 1250 пошкоджених або зруйнованих об’єктів культурної спадщини. Усі об’єкти мають бути внесені до Реєстру збитків України (Register of Damage for Ukraine), запуск та функціонування якого також вітається у декларації. Фонд підтримуватиме музеї, культурні пам’ятки, соціальну інфраструктуру та нематеріальну культурну спадщину.

Декларація закликає до створення міжнародної коаліції для боротьби з незаконним обігом культурних цінностей України, та до забезпечення розвитку механізмів запобігання розкраданню, контрабанді та продажу українських культурних артефактів. В рамках цієї боротьби країни-учасниці планують ініціювати санкції проти осіб та організацій, причетних до незаконних археологічних розкопок, крадіжок та пограбувань культурної спадщини, вандалізму та інших злочинів, заборонених міжнародним гуманітарним правом.

Для реалізації ініціатив розгорне свою роботу “Платформа відновлення” (Platform for Cultural Recovery) – група експертів, які розроблятимуть рекомендації щодо інтеграції охорони культурної спадщини у процес відбудови на основні принципів Baukultur – концепції високоякісного міського планування та архітектури, яка враховує культурну спадщину та керується балансом між архітектурними, урбаністичними та культурними цілями.

Я надзвичайно вдячний усім, хто долучився до конференції. Ваші ідеї, активна позиція та прагнення до спільних дій стали справжнім натхненням. Ми впевнені, що цей захід стане потужним імпульсом для подальших ініціатив, які забезпечать не лише збереження, але й процвітання української культури.

Зустріч у Ужгороді – це лише початок великої справи.

Наступний крок має бути зроблений в липні цього року в Римі на Ukraine Recovery Conference. До того моменту є час на домашню роботу над реалізацією ідей та заяв, озвучених в Ужгороді. Спільними зусиллями ми зможемо зробити так, щоб українська культурна спадщина не лише пережила важкі часи, але й розквітла, надихаючи майбутні покоління.

Дякую всім за участь та підтримку. Разом ми пишемо історію стійкості, натхнення та взаємодопомоги, адже культура – це наша душа, наша сила і наш шлях до кращого майбутнього.