Або ж, чи отримували ви повідомлення з крапками після кожного слова, що справляло враження холодної байдужості? Або, можливо, ви з нетерпінням чекали відповіді, вдивляючись у «стрибаючі крапки», а потім наштовхувалися на тишу? У сфері цифрового спілкування правила не такі чіткі, як під час особистого спілкування. Нам бракує здатності бачити очі співрозмовника, чути його тон або сприймати будь-які паузи. Навіть просте «добре» може бути інтерпретовано як відсторонене роздратування, тоді як веселе «привіт!» може здатися надто знайомим. Здається, ніби ми йдемо по мінному полю, де кожне слово або його відсутність може змінити сприйняття, залишити тривале враження або навіть поставити під загрозу стосунки, як зазначає Ukr.Media.
У минулому етикет охоплював те, як вибирати папір, яку ручку використовувати та як складати листи, щоб одержувачі не почувалися незручно. Сьогодні все змінилося, проте підтримка ввічливості у спілкуванні залишається важливою соціальною навичкою. З'явилися нові фактори: час надсилання повідомлень, формат тексту, використання емодзі, стиль відповідей і навіть швидкість. Ось тут і виникають складнощі. Люди стали менш уважними до часу інших. Месенджери перетворили всіх на бранців миттєвого спілкування, але не надали рекомендацій щодо ввічливої взаємодії. Наприклад, якщо хтось щодня вітається в груповому чаті словом «Доброго ранку!», це, звичайно, приємно, але чи варто перетворювати колективну розмову на потік банальних обмінів? Якщо комусь терміново потрібна допомога, він все одно витрачатиме час на перегляд незліченних повідомлень, щоб знайти суть справи.
А є й ті, хто надсилає повідомлення по одному слову. «Привіт». (пауза) «Ви тут?» (пауза) «Я хотів би запитати…» (пауза) «Ви вільні завтра?» Кожне повідомлення відволікає та порушує процес мислення. Набагато ввічливіше висловити повну думку в одному лаконічному повідомленні, щоб уникнути перетворення листування на фрагментований потік свідомості. З іншого боку, деякі люди надсилають голосові повідомлення без попереднього повідомлення. Чи прийнятно це? Дискусія триває. Хоча емоції можна ефективно передати за допомогою слів, що робити, якщо одержувач не може слухати? Ввічливо запитати заздалегідь: «Чи можу я надіслати голосове повідомлення? Так легше пояснити». Хоча це здається банальним, такі деталі сприяють комфортнішому спілкуванню.
Значною проблемою є час надсилання повідомлень. Сучасні технології розмили межі між професійним та особистим часом, але це не означає, що ви можете писати кому завгодно в будь-який час. Повідомлення, надіслане о 23:30 з невинним запитанням «ти вже спиш?», схоже на дзвінок у чиїсь двері посеред ночі. Ділове спілкування поза робочим часом також вимагає чуйності. Якщо у вас опівночі виникає блискуча ідея, краще записати її та надіслати вранці, ніж будити колег сповіщенням.
А як щодо групових чатів? Вони являють собою складну цифрову екосистему, де можна легко потрапити в ситуацію, коли розмова в робочому чаті стосується лише кількох осіб. «Марино, ти вже замовила каву?», «Так, я думаю, я візьму дві». Інші десять учасників не мають іншого вибору, окрім як терпіти цей безглуздий обмін репліками. Ще одна неприємна проблема — це коли хтось раптово залишає чат без пояснень. У реальному житті ніхто б мовчки не встав і не вийшов із зустрічі, грюкнувши дверима. Чому така поведінка прийнятна в цифровому світі? Було б набагато ввічливіше сказати: «Колеги, дякую за обговорення; моя участь більше не потрібна, тому я виходжу з чату».
Цікаво, що навіть розділові знаки можуть впливати на сприйняття людини. Чи знаєте ви, що крапка в кінці повідомлення може звучати як сигнал роздратування або холодності? Хоча це важливо в професійному спілкуванні, у дружньому спілкуванні вона може здаватися занадто різкою. Наприклад, різниця між «Добре» та «Добре» досить помітна. Останнє виглядає напруженим або навіть незадоволеним. І навпаки, повна відсутність ком або крапок може ускладнити читання тексту, створюючи враження, що одержувач розшифровує монолог, вимовлений на одному диханні.
Ще одним джерелом плутанини є статус «онлайн». Багато хто інтерпретує його як запрошення до розмови. «Я бачив, що ти був онлайн!» призвело до погіршення численних дружніх стосунків. Однак активність на платформі обміну повідомленнями не обов’язково означає, що хтось готовий до спілкування. Можливо, вони просто швидко щось перевіряють, а не шукають тривалої дискусії. Етикет тут простий: поважайте межі інших, не очікуйте негайної відповіді та не ображайтеся, якщо повідомлення прочитано, але залишається без відповіді.
Не менш важливою є мова невербального спілкування: емодзі, стікери та розділові знаки. Це служить нашим цифровим еквівалентом тону. Наприклад, «Дякую» та «Дякую!» інтерпретуються по-різному, причому останнє здається більш теплим та дружнім. Різниця між «Привіт» та «Привіт :)» також створює різноманітне враження. Однак помірність є ключовою: у професійному листуванні використання емодзі та GIF-файлів не завжди може бути доречним.
Мабуть, найсуттєвішим викликом у цифровому спілкуванні є культура «скасування». У реальному житті ми не можемо просто стерти когось зі свого життя одним клацанням миші. Однак у месенджерах стало звичним явищем блокувати когось без пояснень, позначати повідомлення як прочитане та не відповідати або зникати з розмови. Звичайно, ніхто не зобов’язаний продовжувати діалог, якщо сам вирішить цього не робити, але набагато ввічливіше сказати: «Дякую за розмову, поговоримо пізніше» або «Вибачте, я зараз не можу обговорювати».
Цифрова комунікація виходить за рамки простого текстового спілкування. Це вид мистецтва, в якому кожне слово, знак пунктуації і навіть час повідомлення мають значення. Ми оцінюємо людей за їхнім онлайн-етикетом так само, як і за їхньою поведінкою за обіднім столом чи їхніми вітаннями особисто. Етикет служить засобом для забезпечення комфортного спілкування для всіх. Оволодійте ним, і ваші повідомлення не лише будуть точно зрозумілі, але й зроблять вас приємною людиною для спілкування.
Джерело: ukr.media
