Резонансні польські п'єси представлені в Києві в рамках «Лабораторії культурних трансформацій» Фото 13.05.2025 11:12 Укрінформ У Києві, в рамках ініціативи «Театр і політика. Лабораторія культурних трансформацій», польські та українські діячі культури та дослідники розробили моделі творчої та громадянської співпраці.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, цей проєкт підтримується Польським інститутом у Києві.
З 6 по 12 травня було проведено загалом 10 заходів, що включали публічні дискусії, драматичний майстер-клас та читання політичних та історичних п'єс видатних польських класичних та сучасних письменників.
Проєкт «Театр і політика. Лабораторія культурних трансформацій» було організовано платформою Cultura Moderna у партнерстві з Національним академічним драматичним театром імені Івана Франка, за участі Театру драматургів та Театру ветеранів.
«У часи негараздів культура слугує не лише джерелом натхнення, а й інструментом змін. Отже, культурний обмін виходить за рамки простих зібрань митців; він втілює діалог між суспільствами та пошук спільної мови серед відмінностей», – заявив Євген Нищук, генеральний директор і художній керівник театру імені Франка.
Його заступниця з міжнародних відносин Анастасія Гайшенець наголосила, що такі культурні ініціативи сприяють збалансованому діалогу. Крім того, освітній аспект проєкту відіграє життєво важливу роль у розумінні контекстів та підвищенні професійних навичок.
Драматург Себастьян Маєвський разом із театрознавцями Ольгою Смєхович та Вітольдом Мрожком з Ягеллонського та Варшавського університетів обговорювали польський театр у Києві.
Культурний оглядач Вітольд Мрожек з «Газети Виборчої» зазначив, що польський театр схильний уникати прославляння героїзму на сцені, часто звертаючись до провокаційних сучасних питань. Митці критично досліджують католицьку церкву (як видно у виставі «Клятва», 2017, Театр Повшечний), сучасне польське суспільство («Пігмаліон», 2025, Театр Польський – Познань) та триваючу міграційну кризу на польсько-білоруському кордоні («Ситуація на кордоні», 2024, Центральний фонд).
Одна з найвизначніших польських постановок — «1989», представлена театром Юліуша Словацького у Кракові та Гданським шекспірівським театром. До 2022 року цей мюзикл був поставлений понад 200 разів за участю таких акторів, як Александр Кваснєвський, який обіймав посаду президента Польщі з 1995 по 2005 рік.
Питання Волинської трагедії було розглянуто режисеркою Катажиною Шингеру у виставі «Сварка» у співпраці з Польським театром Ієроніма Конецького в Бидгощі. Консультації щодо розробки вистави надав львівський історик Ігор Дерев'яний, співробітник Меморіального музею «Тюрма на Лонцького». Щоб сприяти взаєморозумінню, у постановці використано уривки зі свідчень очевидців та висвітлено поширені стереотипи.
Мрозек зазначив, що в Польщі театр працює з інституційною автономією та незалежністю. З понад 120 театрів лише два — Національний театр у Варшаві та Старий театр у Кракові — управляються Міністерством культури та національної спадщини; решта перебувають під управлінням місцевих та регіональних органів влади.
Водночас, для українських театрів вкрай важливо показувати п'єси польських драматургів поряд з творами інших авторів. У рамках ініціативи «Театр і політика. Лабораторія культурних трансформацій» вони спеціально представили «Справу Дантона» Станіслави Пшебишевської. Український переклад спеціально для фестивалю створив Олександр Ірванець.
Фото театру імені Франка
Польський театр Україна Театр Франка Режисер-постановник
Источник: www.ukrinform.ua
