Хто може забути 1988 рік, коли незліченна кількість глядачів була підкорена чарівною мелодією бразильського телесеріалу «Рабиня Ізаура»? Ця пісня, яка відкривала кожен епізод пронизливої історії про приголомшливу поневолену жінку, стала значним культурним явищем, передає Ukr.Media .
Усі намагалися підспівувати, хоча мало хто розумів слова. «Газун гарунге», «гандіру гарунге», «азугу гарунге» – ці звуки чули та імітували різними способами. Але як насправді звучить культовий вступ?
Творцем цієї мелодії є видатний бразильський композитор і вокаліст Дорівал Каіммі. Його творчий шлях тривав понад 70 років, і серед багатьох його творів особливо помітну позицію займає пісня «Retirantes» («Відставники»), яка послужила основою для вступу до «Rabini Isaura».
У 1946 році Каїммі написав «Retirantes» для театральної адаптації роману «Нескінченні землі» відомого бразильського письменника Жорже Амаду. У пісні розповідається про важкий досвід мігрантів (часто нащадків африканських рабів), змушених покинути висохлі райони північно-східної Бразилії в пошуках кращого існування.
Примітно, що оригінальна версія «Retirantes» містить гострий текст португальською мовою, який передає страждання та розпач пригноблених людей: «Життя чорношкірого важке, у цьому немає жодних сумнівів… Я волів би померти вночі, під батогом, ніж покинути вас…» Ці слова підкреслюють трагічні обставини, з якими стикаються нащадки рабів та іммігрантів.
Але в телевізійній адаптації серіалу замість змістовних текстів звучать ті самі загадкові звуки, які назавжди врізалися у свідомість глядачів: «Унгазун гарунге, замбеле гарунге…»
Виявляється, ці вокалізації не мають конкретного значення. Вони утворюють ритмічний ряд звуків, що імітують фонетику західноафриканських діалектів. Експерти припускають, що ці «слова» створюють атмосферу «африканського» хору, але залишаються художнім елементом, позбавленим лексичного значення. Вони точно не повторюють жодну конкретну мову, хоча мають певну схожість із звуками африканських мов, таких як йоруба чи зулу.
Ця техніка створювала екзотичну атмосферу, яка гармонійно поєднувалася з темами серіалу про рабство та служила нагадуванням про африканську спадщину багатьох бразильців.
Незважаючи на це, початкова тема стала суттєвим аспектом культурного явища навколо «Рабіні Ізаури» і продовжує викликати ностальгію у тих, хто бачив його першу трансляцію. Хоча слова можуть залишатися просто вокалізацією без сенсу, їхня мелодія та виразність забезпечили собі місце в історії телебачення та серцях мільйонів глядачів.
Джерело: ukr.media
