Одеса постійно була невід’ємною частиною європейського простору; до Катерини «тут вовки не вили» – науковець Доповідь 15.02.2025 09:00 Укрінформ Одеський археологічний музей оцифровує артефакти для віртуальних виставок, щоб продемонструвати давню та різноманітну культуру краю.
Одеський археологічний музей Національної академії наук України був заснований у 1825 році і є найстарішим археологічним музеєм країни. Його первинна колекція охоплює великі масиви артефактів із Північного Причорномор’я, що охоплюють період від кам’яного віку до середньовіччя, а також колекцію єгипетських старожитностей, стародавніх раритетів тощо. До початку повномасштабної війни в експозиційних залах музею було близько шести тисяч експонатів. Згодом Одеський археологічний музей припинив доступ, а «скарби» перемістили в сховище. Проте влітку 2024 року співробітники музею прийняли рішення відновити виставкову діяльність і започаткувати експозицію, присвячену острову Зміїний. Відкриття відбулося з надзвичайною відвідуваністю. Дослідники визнали, що інтерес до відвідування музею не впав, і почали виробляти стратегію, як курувати виставки, не ризикуючи постраждати від російського обстрілу. Рішення знайшлося відносно швидко – співробітники музею почали розгортати віртуальні тематичні виставки.
Про те, як Одеський археологічний музей оцифровує експонати, дивіться в матеріалі Укрінформу.
У дальній кімнаті музею кипить робота. Тут дослідники створили фотолабораторію. Обладнання для оцифрування було поставлено в рамках міжнародного проекту «Ініціатива оцифрування та популяризації української спадщини». Працівники музею брали участь у курсах моделювання при Ягеллонському університеті в Кракові. Вони отримали інструкції від досвідчених експертів організації CyArk, некомерційної організації, яка займається збереженням культурної спадщини.
Фото надано Одеським археологічним музеєм
З 5 лютого в Одеському археологічному музеї розпочато створення 3D-моделей. Загалом у рамках цієї ініціативи планується оцифрувати 60 експонатів, а обладнання для моделювання залишиться в музеї, що дозволить продовжувати цю роботу.
ВІД СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ ДО ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
— Для оцифрування ми відібрали найрізноманітніші експонати за хронологією та географічним походженням, — розповідає завідувач відділу наукової обробки та зберігання колекцій Марія Лобанова. — У центрі нашої уваги — артефакти від епохи палеоліту — кам’яні та кістяні знаряддя праці — до середньовіччя. Також ми створимо макети єгипетських знахідок, скульптури з Кіпру та Самарканда, а також артефакти трипільської культури з нашого регіону. Наша мета – продемонструвати різноманіття наших колекцій і представити археологію півдня України.
На ноутбуці вченого знаходиться завершена 3D-модель глиняної антропоморфної фігурки Усатівської культури, яка процвітала між 3400-2700 роками до нашої ери. Перші розкопки кургану в селі Усатове під Одесою проводив у 1921 році тодішній директор музею Михайло Болтенко.
– У нашій колекції таких статуеток чимало. Ми вирішили оцифрувати два з них, щоб ефективно передати археологічне розмаїття регіону. Також ми створимо макет стели Усатова – це вапнякова плита із зображеннями людей і тварин, – уточнює науковець.
Фото надано Одеським археологічним музеєм
ДЛЯ СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ПОТРІБНО ДО 400 ФОТО
Початковий етап побудови 3D-моделі передбачає фотограмметрію. Об'єкт фотографується камерою з кількох ракурсів. Згодом зображення обробляються за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та «зшиваються» в 3D-модель. Для однієї моделі може знадобитися до 400 зображень.
– Можна створити п'ять моделей за один день, або одна може зайняти п'ять днів. Дійсно, менші об’єкти складніше оцифрувати: браслет створює більше труднощів, ніж стела. Складність також залежить від форми та матеріалу об'єкта. Наприклад, бронза відбиває світло на фотографіях, тому для отримання чіткого зображення потрібно серйозно коригувати освітлення, – пояснює Ярослав Ченцов, спеціаліст науково-дослідної лабораторії «Архаїка», яка допомагає музейникам із оцифруванням.
ЕКСПОНАТИ З ІСТОРІЄЮ
– Подивіться на цей кратер – давньогрецьку посудину, призначену для змішування вина і води, – показує завідувач експозиційного відділу Одеського археологічного музею Оксана Грицюта, показуючи на артефакт, який тримає в руках Ярослав Ченцов. – Цей кратер ілюструє повну розповідь про воїна, який готується до бою. Ми також можемо оцінити, наскільки добре збереглася посудина. Коли колоністи залишили Грецію у 8 тисячолітті до нашої ери, вони взяли з собою найцінніші речі. Такі судна були надзвичайно дорогими, схожими на «Бентлі». Обрядовий предмет, який не використовувався в побуті – приблизно як бабусин кришталь (посміхається – авт.). Стародавні ремісники були висококваліфіковані,
Источник: www.ukrinform.ua
