Навіщо крейда у великодньому кошику?

Навіщо крейда у великодньому кошику? 18.04.2025 09:00 Укрінформ Під час «битви» великодніх традицій на Закарпатті дослідники продемонстрували звичаї різних регіонів одного з найвизначніших українських свят

Заглиблення в мистецтво вишивки та цінування єдності в розмаїтті приносить величезну радість – це місія музеїв та дослідницьких груп. Не менш захоплююче виявити, що такий, здавалося б, універсальний предмет, як великодній кошик, відрізняється в різних регіонах. Наприклад, у кошику з Луганської області неодмінно буде мішечок пшона та шматочки білої крейди, а з Закарпаття обов’язково буде солона паска без білої глазурі та пляшка домашнього червоного вина. Кореспондент Укрінформу мав змогу оглянути великодні кошики під час «битви» великодніх традицій, яку організували жінки з ГО «Дієвна громада» та відомий закарпатський кондитер Мирослава Голонич.

Закарпатський кошик

У ЗАКАРПАТСЬКОМУ КОШИКУ – СОЛОНА ПАСКА, ШОВДАР І ПІКНІК

– Цей захід вже четвертий у нас в такому форматі в рамках проекту «Сила жінки в єдності». Обираючи тему, ми визначилися з «битвою» великодніх кулінарних традицій та звичаїв кожного регіону. Серед учасників – внутрішньо переміщені особи з Луганської та Донецької областей, які оселилися на Закарпатті, краєзнавці із Закарпаття та онлайн-представники зі Львівщини та Буковини, – зазначає Мирослава Голонич.

Мирослава Голонич

Традиційна закарпатська паска завжди солона і без прикрас, але останнім часом популярністю користуються і солодкі паски з кондитерським декором.

Вона, по суті, продемонструвала на «битві» традиційний закарпатський кошик. Це домашні солоні паски, прикрашені оздобленням з тіста, саме те, що випікали в селах Закарпаття. У містах останнім часом під впливом соціальних медіа, реклами та зростання кондитерських проектів господині також почали створювати солодкі паски, схожі на панеттоне – з родзинками, начинками та прикрасами. Виготовляє такі паски і пекарня пані Мирослави. Але справжня закарпатська паска – це здобна випічка, приготована з великою кількістю яєць і молока, солена і прикрашена закрутками з листкового тіста або візерунками з прісного тіста.

Старий керамічний корівник

– Неодмінними компонентами закарпатського кошика є: шовдар – копчений свинячий окіст; пікниця – гостра домашня ковбаска з паприкою; писанки, фарбовані в лушпинні цибулі; шматочок сиру (який може бути кисломолочним сиром або виготовленим за особливим пасхальним рецептом із додаванням яєць, цукру чи спецій) і масло (зазвичай у формі ягняти). Додатково до кошика додається пляшка домашнього закарпатського червоного вина, – пояснює Голонич.

НА ГАЛИЧИНІ ПЕКЛИ ТРИ ВИДИ ПАСКИ

Відомий знавець галицької кухні пані Стефа (Маріанна Душар) розповідає про вміст великодніх кошиків, зібраних галицькими господинями (зокрема у Львові). Вона наголошує, що знайомство з великодніми кошиками з різних регіонів надзвичайно захоплююче – дозволяє вводити нові елементи у свої звичаї.

– Коротко розповім про наші сімейні традиції, пов’язані з приготуванням великодніх кошиків у Львові, бо детальна розповідь потребувала б значного часу. Як правило, ми починаємо готувати страви в Чистий четвер, попередньо відводячи час на прибирання в будинку. На Галичині здавна прийнято святкувати Великдень у чистоті. У міських умовах це пов’язано з миттям вікон, чищенням штор, витрушуванням постільної білизни – різними побутовими завданнями. Вважається, що випічка на Великдень повинна бути в четвер, після прибирання. Однак у наш час через робочі зобов’язання жінки часто печуть, коли можуть, можливо, у п’ятницю ввечері чи суботу. Звичайно, це суперечить тому, що документують етнографи. Проте це дає можливість традиції зберегтися в сучасному суспільстві, – наголошує пані Стефа.

Дослідниця зазначає, що борошно для пасок завжди було найвищого ґатунку.

«Перед тим, як замішувати тісто, господиня одягалася в чистий одяг і читала молитву. Вважалося, що під час замішування та випікання не можна сідати, бо від цього паска розвалиться. Крім того, під час цього процесу ніхто не повинен заходити до хати. Це свідчить про численні побутові забобони, пов’язані з цим», – додає вона.

Загалом пані Стефа наголошує, що в Галичині є три різновиди паски.

– Перша – кругла паска, в міру солодка, шикарно прикрашена хрестиками та плетінками з тіста. Це символічний хліб, провісник вдалого року та здоров’я для всієї родини. Вважається, що вдала паска означає успішний рік, – ділиться пані Душар.