Микола Точицький: У музейній сфері вкрай важливо відродити кадровий резерв та вирішити проблеми фінансування
Любов Базів 06/07/2025 10:20 Укрінформ Для ефективної промоції української культурної спадщини її потрібно, перш за все, зберегти та відновити.
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні представники музейного сектору провели зустріч з Міністром культури та стратегічних комунікацій України щодо важливих практичних питань діяльності національних установ в умовах воєнного стану та окреслили спільні кроки для досягнення цілей Стратегії культури до 2030 року щодо збереження та захисту культурної спадщини.
Міністр наголосив на важливості дотримання правил охорони пам'яток у національних заповідниках, музеях та дослідницьких установах. «Історично склалося так, що нам бракувало стратегії розвитку галузі, а також постійно спостерігався дефіцит фінансування. Однак, щоб просувати українську культурну спадщину, її спочатку потрібно зберегти та відновити. Ми з моєю командою поставили це на перше місце», – зазначив він на початку зустрічі.
10 ЛИПНЯ У РИМІ БУДЕ СТВОРЕНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ.
Микола Точицький наголосив, що, виходячи з об’єктивних оцінок стану та проблем музейного сектору, галузь терміново потребує збільшення фінансової підтримки, як з бюджету, так і через меценатство.
«У цьому секторі найнижчі зарплати, тому серед головних пріоритетів ICSC є законодавча реформа для підвищення компенсації працівникам та перегляд підходів до кадрового забезпечення. Для мене вирішення цього питання завжди було головним законодавчим пріоритетом. Однак його можна вирішити лише шляхом зміни суспільного та урядового сприйняття культури. Під час обговорення цифр з людьми, не готовими їх зрозуміти, виникають ускладнення. У нас залишається два варіанти: шукати зовнішнє фінансування або працювати над законодавством про патронат», – пояснив міністр.
За його словами, Міністерство досі веде складний діалог щодо патронатства з відповідними державними органами. Для просування вирішення цього питання вперше за 30 років незалежності було скликано Міжнародну коаліцію підтримки на рівні міністрів країн-партнерів. Зустрічі відбулися в Ужгороді та Варшаві, оскільки Польща наразі головує в Раді ЄС. 10 липня 2025 року під час Конференції з відновлення України 2025 у Римі відбудеться спеціальна тематична панель за участю Європейського комісара, голови ЮНЕСКО та міністрів культури іноземних держав, присвячена ролі культури в розвитку людського капіталу. Під час Конференції з відновлення України 2025 Україна представить концепцію Фонду культурної спадщини України, спрямованого на фінансування реставрації культурних пам'яток та об'єктів, пошкоджених війною в Україні.
«ЧИ МАВ Я ПРАВО ЦЕ РОБИТИ? ЗВІСНО, МАВ», – УТОЧНИВ ТОЧИЦЬКИЙ ПРИЧИНИ ЗВІЛЬНЕННЯ НАЧАЛЬНИКА ЛАВРИ.
Крім того, під час зустрічі з керівниками національних заповідників, музеїв та науково-дослідних установ Микола Точицький детальніше розповів про обґрунтування рішення про звільнення Максима Остапенка з посади генерального директора Києво-Печерської лаври.
Він зазначив, що Остапенко був одним із двох керівників, яких він викликав невдовзі після свого призначення, щоб поставити тактичні завдання, які мали перерости у стратегічні цілі. На зустрічі також був присутній Юрій Савчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні. Результати того, як керівники національних музеїв інтерпретували та виконували поставлені завдання, відображаються у тому факті, що одного було звільнено, тоді як на місці іншого неминуча важлива подія — Конгрес місцевих та регіональних влад при Президенті України.
«Наша дискусія на той час була складною, оскільки кожен мав свої плани та бачення. Завдання, поставлені перед настоятелем Лаври, ґрунтувалися на аудиті та висновках (понад 140 сторінок) робочої групи ICSC, яка досліджувала діяльність музею. Їх потрібно було реалізувати, а недоліки швидко виправити: створити проектну документацію, зареєструвати сотні об’єктів у БТІ та провести ремонтні роботи там, де стелі протікали на працівників. Ми просили виконати хоча б вимоги аудиту», – пояснив Микола Точицький.
Микола Точицький
КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТУ НА НАСТУПНИЙ РІК – МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ ПОКАЗУЄ НЕВИТРАТНЕ ФІНАНСУВАННЯ.
Для прояснення ситуації він навів такі деталі: штат Міністерства культури та стратегічних комунікацій України складається з 300 співробітників, тоді як у Києво-Печерській лаврі працює 504 особи. Тим не менш, навіть зміна написів мовою, яка давно потребувала деколонізації, контролювалася співробітниками Міністерства культури та стратегічних комунікацій України в межах заповідника. Щодо бюджету та витрат, то у 2023 році бюджетне призначення Лаври становило 124 мільйони гривень. Крім того, були внутрішні кошти, витрати на заробітну плату (93 мільйони гривень) та операційні витрати (30 мільйонів гривень).
«У 2024 році Національний заповідник Києво-Печерська лавра отримав з державного бюджету 248 мільйонів гривень. Власні доходи заповідника минулого року склали 50 мільйонів гривень. Хіба за ці кошти не можна було виконати навіть деякі базові завдання? Крім того, якщо проаналізувати маршрути, якими стикається будь-який відвідувач — як внутрішній, так і міжнародний — купуючи квиток до заповідника, то можна побачити, що з 2021 по 2024 рік нічого не змінилося».
Я розумію, що на певні проекти з реставрації та ремонту може не вистачати коштів. Але чи могли б бути виконані хоча б фундаментальні завдання, такі як організація документації? Для цього було достатньо коштів. Крім того, чому б не звернутися до міністерства, як це роблять інші установи, які приходять, залучають підрядника,
Источник: www.ukrinform.ua
