Культурна дипломатія. Чому вона працює не так ефективно, як хотілося б?

Культурна дипломатія. Чому вона працює не так ефективно, як хотілося б? 30.08.2025 09:10 Укрінформ Діячі культури та активісти ініціювали публічний діалог щодо того, як покращити культурну дипломатію та заохотити інших ділитися своїми думками

Важливим аспектом Міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage є «KinoBouquet», який шостий рік поспіль збагачує та урізноманітнює фестивальну програму за жанрами. Цього року Асоціація «Дивись українське!», організатор «KinoBouquet», також долучилась до офіційної програми панельних дискусій під назвою «Під ясенем». Розмова була присвячена темі «Культурна дипломатія: шляхи розвитку» та досліджувала функціонування культурної дипломатії на практиці, представляючи успішні приклади, ефективну співпрацю та інструменти співпраці між митцями, культурними установами та державними органами. Учасниками були: директор Департаменту публічної дипломатії та комунікацій Міністерства закордонних справ України Вікторія Ляліна-Бойко, правозахисниця та лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, керівник та солістка Національного ансамблю солістів «Київська камерата» Богдана Півненко, фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя та голова Асоціації «Дивись українське!», почесний посол України у сфері культурної дипломатії Андрій Різоль. Модераторкою заходу була професорка Наталія Кривда з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка також очолює Наглядову раду Українського культурного фонду.

Учасники дискусії обговорили, як встановити спільні пріоритети та меседжі для світової аудиторії, як побудувати ефективні культурні зв’язки та посилити вплив української культури на міжнародній арені, а також як розширити партнерські відносини та об’єднати зусилля. Більш детальну інформацію надає Укрінформ.

RISOL: МИ БАЖАЄМО БІЛЬШОЇ СИНХРОНІЗАЦІЇ З ДИПЛОМАТИЧНИМИ МІСІЯМИ ЗА КОРДОНОМ

Початковий набір питань стосувався культурної дипломатії. Чому вона не функціонує так ефективно, як хотілося б? Чи існує поступова та складна екосистема, що розвивається всередині та за межами української культури? Чому після Революції Гідності система створення культурних продуктів всередині країни та подальшої демонстрації найцікавіших та найяскравіших прикладів за кордоном не працює належним чином? Як ми можемо покращити, змінити або переналаштувати відносини між державними органами, культурними установами, призначеними для представництва України на міжнародному рівні, та митцями?

За словами Андрія Різоля, справді є прогрес у розвитку культурної дипломатії. «Можливо, не з тією швидкістю, якої ми бажаємо, але ми, як проактивні учасники, що реалізують наші проекти за кордоном, узгоджуємо свої зусилля з Міністерством закордонних справ (МЗС). Звичайно, ми хочемо активніше співпрацювати. Які конкретні рекомендації у вас є? Вкрай важливо створити дорадчу групу в МЗС, до якої входитимуть митці, які активно працюють за кордоном. Ми повинні синхронізувати наші графіки та ресурси на міжнародному рівні, а також співпрацювати над наративами», – стверджує він. Він зазначає, що Асоціація «Дивись українське!» має 24 представників за кордоном, і коли українські митці подорожують, вони пропонують підтримку, і навпаки. Таким чином, вони вже досить давно плекають таку мережу всередині країни.

Андрій Різоль, голова Асоціації «Дивись українськи!»

«Наразі я хотів би більше синхронізувати роботу з дипломатичними місіями за кордоном. Однак є обнадійливі новини – цей процес розпочався: кілька тижнів тому відбулася значна конференція українських дипломатів, і ми справді відчули першу суттєву увагу до культурної дипломатії. Чого цьому процесу бракує, так це центрального координаційного органу, який би посилив відповідний департамент або узгодив його зусилля з Департаментом публічної дипломатії Міністерства закордонних справ. Я вважаю, що нам також потрібно активно залучати до спільних зусиль найдинамічніших та найздібніших людей, які багато працюють за кордоном, але залишаються несинхронізованими», – поділився Різоль.

У КОЖНІЙ СФЕРІ ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ МИ ВІДКРИТІ ДО СПІВПРАЦІ З ДІЄЮЧИМИ СПІВРОБІТНИКАМИ РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ – ЛЯЛІНА-БОЙКО

Вікторія Ляліна-Бойко, представниця МЗС, продовжила слова Андрія, наголосивши, що ця екосистема справді культивується: ця ініціатива розпочалася ще до початку повномасштабного вторгнення.

«Початкову стратегію публічної дипломатії розробило Міністерство закордонних справ, і під час її формулювання ми запросили внутрішніх зацікавлених сторін та діячів культури до більш проактивної взаємодії з Міністерством закордонних справ та просування сучасного українського культурного продукту за кордоном. Ми не повинні недооцінювати роль Українського інституту – цього агентства при Міністерстві закордонних справ, яке має завдання представляти сучасну Україну в усьому світі та формувати позитивний імідж нашої країни на міжнародній арені. Однак, обговорюючи публічну дипломатію, вона не обмежується культурними аспектами; вона охоплює спорт, експертні думки, кулінарне мистецтво, цифрові інновації, наукові зусилля та освіту – це величезна сфера. Ми будуємо партнерську структуру в кожній з цих сфер. Звичайно, я погоджуюся з паном Андрієм Різолем (який також є почесним послом України з питань культурної дипломатії), який визнав зростаючий інтерес Міністерства закордонних справ до культурної дипломатії. «Так, ми відкриті та готові до співпраці, і з початку повномасштабного вторгнення ми, як міністерство, продемонстрували безпрецедентну відкритість, оскільки міністр має мандат посилювати голос України, роблячи його резонансним навіть у найвіддаленіших куточках земної кулі». Однак, самотужки ми не можемо цього досягти. Це логічна реальність. Тому в кожному секторі публічної дипломатії ми вітаємо співпрацю із зацікавленими сторонами в різних сферах», – зазначила пані Вікторія.