Як тільки у режисера зароджуються почуття до ляльки, її не можна відпускати. 21.03.2025 11:20 Укрінформ У Міжнародний день лялькаря Укрінформ дізнавався, на чому тримається український ляльковий театр
Щороку 21 березня відбувається всесвітнє свято творчої професії, відоме як Міжнародний день лялькаря.
Ми досліджували чарівне царство лялькового театру разом із відчутними перешкодами та стереотипами, з якими доводиться стикатися цьому вишуканому виду мистецтва, спілкуючись із експертами, які знаються на захопливій мандрівці ляльки на сцені: Михайлом Урицьким, керівником театру ляльок, старшим викладачем кафедри мистецтва театру ляльок КНУ імені І.К. Карпенка-Карого. ун-т театру, кіно і телебачення; директор-художній керівник Львівського академічного театру ляльок Уляна Мороз; Оксана Дмитрієва, головний режисер Харківського театру ляльок, доцент кафедри акторської майстерності та режисури анімаційного театру Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського; та Дар’я Іванова, президент «УНІМА – Україна», кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри мистецтва театру ляльок Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.
Вистава «Оскар» УРИЦЬКИЙ: ЛЯЛЬКА ЦЕ ПАРТНЕР, ALTER EGO, СИМВОЛ, МЕТАФОРА І ДУША
Під час перегляду лялькових вистав глядачі сприймають ляльку як повністю реалізованого актора, персонажа в оповіді, що розгортається перед ними. Проте інтригуюче зазирнути за фасад маріонетки й зрозуміти її значення для ляльковода, який оживляє її, оживляючи її та дозволяючи нам щиро повірити в її існування.
– Маріонетка вважається партнером, продовженням, реінкарнацією чи альтер-его ляльковода?
Михайло Урицький з посмішкою відповідає: «Вона служить і партнером, і альтернативним его, і символом, і метафорою, і душею. Наприклад, у моїй постановці «Оскар» (це екранізація роману «Оскар і Дама в рожевому» Еріка-Еммануеля Шмітта в Київському муніципальному академічному театрі ляльок, нагороджена «Кращою драматичною п’єсою»). Рік” на Київській пекторалі у 2015 році – ред.), лялька може передати більше, ніж живий актор, і навпаки, живий актор може висловити більше, ніж лялька. У цьому поєднанні магія”.
Уляна Мороз додає, що для неї маріонетка — це те, що здатне до трансформації, одночасно втілюючи максимальну концентрацію образу; таким чином, оповідь без нього неповна. “Наш художник-постановник Інесса Кульчицька часто запитує: актор замінить ляльку? Якщо так, то це вказує на не той матеріал чи ляльку, і ми шукаємо те, що не може існувати на сцені без ляльки, де лялька артикулює щось набагато точніше, перетворюючи це на щось неймовірне в драматургії”, – пояснює вона про лялькову майстерність.
Уляна Мороз
Загальновідомо, що в драматичному театрі постановки, як правило, створюються для двох рівних акторів, і інколи вистави різних акторів можуть бути настільки відмінними, що глядачі відчувають дві ітерації, які є ідентичними, але надзвичайно різними.
– Але чи може маріонетка змінюватися, коли їй керує інший актор у виставі?
“Якщо у виставі є шлюз, то лялька може звучати по-різному залежно від інтерпретації актора. Якщо вистава суворо сценарна і технічна, то відповідь – ні”, – ділиться пані Уляна. “Питання в завданнях і матеріалах, де можливо немає місця для акторського самовираження. Якщо це суто режисерський матеріал, де все заздалегідь визначено, то характер ляльки диктує режисер, а не сама лялька”.
Вистава «Вусата зустріч»
Тим не менш, Михайло Урицький розповів про майже містичний зв’язок між лялькаркою Львівського театру ляльок пані Славою Курилко. Вона розповіла, що після того, як інша актриса виступила з її маріонеткою, вона відчула необхідність домовитися з лялькою про наступну виставу, щоб переконатися, що вона піде за її прикладом, оскільки вона, схожа на живу істоту, може заздрити, коли її обробляє хтось інший.
Вистава “Намалюй мені літачок” ЛЯЛЬКА ЗАВЖДИ ПОПУЛЯРНА, АЛЕ ПОТІМ НЕЇ ЗАКОХУЄТЬСЯ РЕЖИСЕРИ, ВОНА НЕ МОЖЕ ЦЕ ВІДПУСТИТИ
Останнім часом ляльки демонструються не лише на традиційних сценах; ми все частіше спостерігаємо інтеграцію лялькового театру в драматичний: «Намалюй мені літак» Михайла Урицького в Театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра, «Мускатна зустріч» Катерини Чепури в столичному Молодіжному театрі, «Гроза» Оксани Дмитрієвої в Національній драмі імені Марії Заньковецької. Театр. Поважні драматургії створюють вистави спеціально для ляльок, як-от інсценізації Одеського академічного театру ляльок «Олеся. Містифікація» Івана Уривського та «Сон у літню ніч» Євгенія Резниченка, які вони раніше поставили в драмі.
Источник: www.ukrinform.ua
