Еволюція культурної доступності 23.05.2025 09:30 Укрінформ Чому важливо впроваджувати міжнародні практики адаптації архітектурних пам'яток?
З 19 по 25 травня в Україні відбудеться перший Національний тиждень доступності – проєкт, започаткований Міністерством культури та стратегічних комунікацій України у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України та радником – Уповноваженим Президента України з питань доступності Тетяною Ломакіною. Головна мета – культивувати соціальну культуру толерантності та відповідальності, а також відстоювати врахування потреб людей з інвалідністю у сферах культури, освіти, транспорту та міського дизайну.
Триваючий конфлікт прискорив урядову політику щодо доступності. Актуальність цього питання загострилася з початком повномасштабного вторгнення, оскільки активні бойові дії призвели до значного збільшення кількості людей з інвалідністю як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення. З точки зору інтеграції ветеранів у суспільство, йдеться не лише про надання базових послуг, таких як охорона здоров'я; це також включає доступ до культурного досвіду, який є не просто пережитком минулого, а й такими, що розвиваються, що відображають сучасні потреби та можуть сприяти відновленню людського капіталу.
Україна вже розпочала впровадження заходів для інклюзивного розвитку культурного сектору, прикладом чого є прийняття Національної стратегії створення безбар'єрних просторів в Україні на період до 2030 року. Проте питання залишається відкритим: як можна впровадити зміни таким чином, щоб покращити доступність архітектурних пам'яток, одночасно зберігаючи їхню автентичність та значення? Успішні міжнародні приклади показують, що цього дійсно можливо досягти. Вкрай важливо розробити практичні методи реставрації, що враховують потреби адаптації, розробити структурований план та зміцнити правову базу.
ICSC ВИВЧИЛА СВІТОВИЙ ДОСВІД АДАПТАЦІЇ ПАМ'ЯТНИКІВ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Фахівці з Управління підтримки реставрації при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій дослідили світовий досвід адаптації пам'яток для людей з інвалідністю. Після громадських консультацій ці аналізи стануть основою для відповідних рекомендацій для адміністраторів пам'яток. Підготовка цього документа вже триває.
Велика Британія: Віндзорський замок
Віндзорський замок, одне з найвідвідуваніших історичних місць Великої Британії, служить резиденцією британської монархії та може похвалитися історією, що налічує понад 900 років. Незважаючи на його велич та історичне значення, лише нещодавно його інфраструктуру було модифіковано для забезпечення комфортного відвідування людьми з інвалідністю.
Згідно з даними Королівського колекційного фонду, більша частина замку обладнана непомітними та безпечними ліфтами для відвідувачів. Забезпечення доступності поширюється навіть на історичні зали, маєтки та внутрішні двори.
Щоб створити комфортне середовище для людей з інвалідністю, персонал закладу проходить спеціалізоване навчання та завжди готовий допомогти відвідувачам під час їхньої подорожі. Такий підхід полягає не лише в технічних рішеннях, а й у втіленні філософії, орієнтованої на людину.
Ліфт у внутрішньому холі
Створення таких умов зробило Віндзорський замок взірцем для багатьох інших історичних місць по всій країні, оскільки адаптації були збережені та бездоганно інтегровані в стародавню архітектурну естетику. Це показує, що навіть найшанованіші пам'ятки можуть бути дуже інклюзивними.
США: ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ДОСТУПНОГО СЕРЕДОВИЩА
Сполучені Штати активно прагнуть усунути бар'єри та забезпечити рівні можливості для всіх громадян. Важливим аспектом цих зусиль є урядова політика, спрямована на створення безбар'єрної архітектури та інфраструктури. Згідно з офіційним Посібником з цілісного проектування будівель (WBDG), Національний інститут будівельних стандартів та дизайну (NIBS) співпрацює з державними установами, приватним сектором та громадськими організаціями для розробки та впровадження сучасних технологічних рішень. Це включає використання автоматизованих ліфтів, тактильних систем, інтерактивних навігаційних додатків та технологій віртуальної/доповненої реальності (VR/AR), які сприяють доступності навіть найскладніших історичних та сучасних споруд.
Закон про американців з інвалідністю (ADA), прийнятий у 1990 році, встановлює правила доступного дизайну в громадських місцях, включаючи музеї, театри та історичні пам'ятки.
Яскравим прикладом є Смітсонівський інститут, який може похвалитися комплексною програмою забезпечення доступності. Вона включає кімнати, доступні для людей на інвалідних візках, тактильні експонати, перекладачів жестової мови та матеріали шрифтом Брайля. Численні музеї також надають допоміжні пристрої для прослуховування та спеціалізовані покажчики для людей з вадами зору.
Іншим прикладом є Музей американської історії, де створено доступні стежки, тактильні моделі артефактів, налаштовано переклад мовою жестів та передбачено умови для людей із вадами слуху та зору. Вони також пропонують спеціалізованих гідів та ресурси для планування відвідувань.
Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк
Відомий Музей сучасного мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку приділяє значну увагу доступності. Він має ліфти, пандуси, туалети для людей з обмеженими можливостями, тактильні експонати, аудіогіди та програми, розроблені для людей з порушеннями сенсорного розвитку.
Музей Прадо в Мадриді
ПОДОЛАННЯ АРХІТЕКТУРНИХ БАР'ЄРІВ В ІСПАНІЇ
В Іспанії щороку з'являється все більше ініціатив у сфері доступного культурного туризму – адаптовані маршрути, спеціалізовані послуги, обладнана інфраструктура та унікальні путівники.
Наприклад, у Мадриді люди можуть досліджувати «мистецький трикутник» на інвалідному візку або прогулятися знаменитим районом Лас-Летрас з гідами, які використовують систему підсилення голосу. Для участі потрібно лише зареєструватися в туристичному інформаційному центрі.
Серед музеїв, повністю адаптованих до потреб людей з інвалідністю, Музей тифології займає унікальне місце, дозволяючи відвідувачам
Источник: www.ukrinform.ua
