Усі ми хоча б раз переживали, або, можливо, навіть сприймали, неприємні моменти в ресторані. Помилки трапляються не лише серед тих, хто рідко відвідує заклади харчування, але й серед людей, які вважають себе знавцями ресторанної культури.
Підвищений голос на персонал, неналежна поведінка за столом, незграбні спроби розділити рахунок — ці дії не лише ставлять нас у незручне становище, а й створюють певне враження про нас в очах інших.
Ресторанний етикет — це не надмірна формальність, а комфорт, повага та здатність бути приємним співрозмовником за обідом.
Все починається задовго до вашого приходу до ресторану. Бронювання столика – це не просто спосіб забезпечити собі місце в бажаному закладі, а й прояв поваги до ресторану та його команди.
За певних обставин, особливо у вишуканих ресторанах або популярних вечірніх клубах, прихід без бронювання вважається неввічливим. Це може створювати дискомфорт для персоналу та враження, що ви просто звичайний відвідувач.
Після бронювання вкрай важливо дотримуватися запланованого часу. Запізнення на 10-15 хвилин зазвичай прийнятне, але якщо ви затримуєтесь довше, варто зателефонувати заздалегідь та повідомити про це. У деяких ресторанах бронювання може бути скасовано після 15-20 хвилин неявки, і прихід із здивованим виразом обличчя в очікуванні столика може призвести до незручної ситуації.
Що робити, якщо вам не подобається наданий вам столик? Ви можете попросити заміну, але зробіть це без скарг чи роздратування. Наприклад, фраза «якщо можливо, ми б віддали перевагу столику біля вікна» виражає повагу. Натомість, такі висловлювання, як «нам це не подобається, ми хочемо піти туди» можуть застати персонал зненацька.
У ресторанах існує правило: спілкування з персоналом – це мистецтво, а не привілей. Звертатися до них на «ви», гукати «привіт, дівчино» чи «юначе» – це серйозна помилка. Набагато витонченіше та ввічливіше сказати: «Вибачте, можна хвилинку?» або використовувати нейтральні фрази: «Будь ласка, принесіть…».
Якщо офіціант поруч, уникайте спроб привернути його увагу, розмахуючи руками чи клацаючи пальцями (це може бути сприйнято як неввічливість). Достатньо буде простого погляду та легкого кивка.
Розмови з офіціантами заслуговують на особливу увагу. Якщо вам щось не подобається, конструктивна критика прийнятна, але її слід висловлювати відповідно. Замість того, щоб казати: «Яка жахлива подача?», краще сформулювати це так: «Здається, страва пересолена. Можливо, це можна виправити?». Конструктивність є ключем до забезпечення гарного обслуговування та запобігання неприємним наслідкам (зрештою, офіціант виступає вашим зв’язковим між вами та кухнею).
Уважно та без поспіху прочитайте меню. Запитання: «Що у вас?» — це серйозна етикетна помилка. Ще гірше вимагати чогось, чого немає в меню. Деякі гості, натхненні кінематографічними образами, намагаються продемонструвати свої знання, замовляючи «щось особливе від шеф-кухаря». У більшості випадків це виглядає недоречно, хоча у вишуканих ресторанах, особливо для постійних клієнтів, таке прохання може бути доречним, якщо його делікатно повідомити через офіціанта. Важливо не плутати такі спонтанні прохання з формальними пропозиціями, такими як «меню шеф-кухаря» або дегустаційний набір, де гість свідомо довіряє шеф-кухарю свій вибір.
Коли справа доходить до замовлення страв для всіх, це має бути прерогативою господаря вечора або того, хто запрошує, враховуючи вподобання групи. Твердження: «Я оберу за всіх нас» доречне лише тоді, коли ви щиро розумієте смаки групи. В іншому випадку це може виглядати неповагою. Якщо ви не впевнені у своєму виборі, ви можете звернутися за рекомендацією до офіціанта. Однак фраза «що ви порадите?» без уточнення ваших уподобань може поставити їх у скрутне становище. Краще бути конкретним: «Я люблю ніжне м’ясо; що б ви порадили?»
Замовлення вина – це ритуал. У якісних ресторанах його обирає або господар, або хтось більш обізнаний. Коли сомельє презентує пляшку, він показує етикетку не з естетичних міркувань, а щоб підтвердити, що ви отримуєте правильне вино. Помилки можуть траплятися, і схвальний кивок свідчить про те, що пляшка правильна.
Наступний крок – дегустація. Ні, це не для того, щоб визначити, чи подобається вам смак! Натомість, це перевірка на наявність дефектів у вині. Ви можете відмовитися, якщо воно зіпсоване, але не лише тому, що вам не подобається смак.
Ваша поведінка за столом відображає ваш рівень освіти. До поширених помилок належать розмова з повним ротом, неправильне використання столових приборів (ніж у правій руці, виделка в лівій, якщо ви не лівша), незграбне поводження зі столовими приборами та надмірне нахиляння над тарілкою.
Особливу увагу слід приділити тому, як ви поводитеся з хлібом: ми відламуємо шматочок і підносимо його до рота, але не кусаємо його цілком.
Завершення вечора пов'язане з мистецтвом правильної оплати рахунків. Рахунок зазвичай покриває той, хто запросив. Якщо запрошення було взаємним, прийнятно розділити його, але обговорення цього питання голосно та демонстративно вважається проявом поганого тону.
Якщо одна людина платить, інші не повинні дивитися на чек. Це вважається неввічливим.
Чайові, хоча формально й не є обов'язковими, є жестом вдячності за відмінне обслуговування та очікуються в багатьох культурах. В Україні, як і в багатьох інших країнах, звичайні чайові за гарне обслуговування становлять близько 10%, а за виняткове обслуговування – до 15%. Крім того, важливо пам'ятати, що ця традиція не є універсальною; наприклад, у Японії залишати чайові може вважатися образливим, а в деяких європейських країнах плата за обслуговування може бути вже включена до рахунку.
Якщо ви платите карткою, бажано додати чайові до загальної суми (якщо термінал це дозволяє) або залишити суму готівкою.
Ресторанний етикет – це більше, ніж просто формальність; це засіб забезпечити комфортний та приємний вечір. Він допомагає уникнути незручних ситуацій, сприяє цінним зв'язкам і може вплинути на враження, яке ви справляєте на інших. Зрештою, бути людиною, з якою легко та приємно ділити стіл, – це справжнє мистецтво.
Джерело: ukr.media
