Щоб уникнути подібної критики в громадському транспорті та на дитячих майданчиках, корисно виховувати у дитини гарні манери з раннього віку. З чого почати? Читайте далі в нашій статті, повідомляє Ukr.Media.
8 правил гарних манер, які варто прищепити своїй дитині
1. Вибачтеся. Якщо дитині потрібно поговорити з дорослим або привернути увагу, важливо навчити її починати речення зі слова «Вибачте».
Здатність визнавати власні помилки у взаємодії з однолітками також буде перевагою.
Навчитися щиро вибачатися — це більше, ніж просто сказати «вибач». Це охоплює усвідомлення того, що ваші дії могли завдати комусь страждань або дискомфорту (емоційного чи фізичного), а також готовність взяти на себе відповідальність і, можливо, виправити ситуацію. Це формує основу емпатії та відповідальності за свої дії. Це також навчає, як «відновлювати» стосунки після конфліктів.
- Продемонструйте на прикладі, як ви вибачаєтеся перед своєю дитиною, партнером чи іншими, коли робите помилку (навіть незначну). Поясніть причину своїх вибачень.
- Уточніть різницю. «Вибачте» на початку речення ввічливо вказує на бажання поспілкуватися, тоді як «вибачте» – це реакція на конкретну обставину, коли комусь завдали болю.
- Уникайте обов'язкового автоматичного «вибачте»: замість того, щоб казати «Вибачте!», запитайте: «Дивіться, Петрик засмучений. Що сталося? Як ми можемо допомогти йому почуватися краще?» Навчіть дитину розуміти наслідки своїх дій.
- Навчіть «ремонтувати»: Вибачення можна поєднувати з діями. «Вибач, що я взяв цю іграшку без дозволу. Ось, забери її назад». Це має набагато більше значення, ніж просто слова.
- Обговоріть емоції: поговоріть про те, що відчувають люди, коли на них кричать, штовхають або забирають їхні речі.
2. Не запізнюйтесь. Багато людей вважають запізнення серйозною провиною. Або, щонайменше, ознакою неповаги до інших. Коли хтось запізнюється, це говорить про те, що його час набагато цінніший за ваш. Це надзвичайно грубо. Хоча іноді запізнень не уникнути, вам слід навчити свою дитину цінувати час інших людей і бути пунктуальною на зустрічах.
Пунктуальність не лише відображає повагу до часу інших, але й свідчить про відповідальність, організованість та надійність. Дитина, яка звикла до розпорядку дня та розуміє важливість своєчасного приходу, плавніше перейде до школи, а зрештою й до роботи. Це також допомагає мінімізувати стрес і необхідність поспішати.
- Вік має значення: маленьким дітям бракує абстрактного поняття часу. Почніть з конкретних прикладів: «Ми вийдемо на вулицю після того, як взуємося», «Мультфільм почнеться, коли стрілка буде тут».
- Встановіть розпорядок дня: чітко визначте правила ранкового прибирання та вечірніх ритуалів. Це допоможе вашій дитині зрозуміти, чого очікувати, і пришвидшить процес.
- Використовуйте таймери та наочні посібники: пісочний годинник, таймер у телефоні або контрольний список із зображеннями («одягнися», «почисти зуби») можуть допомогти вашій дитині керувати своїм часом.
- Поясніть наслідки (без залякування): «Якщо ми підемо пізно, ми пропустимо початок вистави/закриття нашого улюбленого магазину/зустріч з другом». Це допомагає їм зрозуміти, чому важлива пунктуальність.
- Вирушайте рано: Плануйте заздалегідь, особливо якщо з дітьми. Не очікуйте, що все пройде бездоганно та за планом.
- Покажіть приклад: Ви самі часто запізнюєтеся? Діти наслідують нашу поведінку.
3. Дякую. Слова «Дякую» та «Будь ласка» мають міцно увійти до словникового запасу наших дітей. Зрештою, висловити вдячність за чиїсь зусилля нескладно. Ці «чарівні» слова передають повагу та визнання внеску інших. Це завжди цінується.
Навчання дитини висловлювати вдячність сприяє розвитку почуття вдячності. Вдячні люди, як правило, щасливіші, більш задоволені тим, що мають, і краще встановлюють зв'язки з іншими. Це також заохочує вашу дитину помічати доброту та зусилля інших, а не сприймати все як належне. «Будь ласка» вчить її ввічливо просити, а не вимагати.
- Зробіть це щирим, а не просто фразою: уточніть, що «дякую» означає, що ви цінуєте те, що хтось зробив для вас. «Дякую, що допоміг мені побудувати блоки», «Дякую за смачний обід». Будьте конкретними.
- Взірцем вдячності може бути: часто дякуйте своїй дитині («Дякую, що так швидко одягнулася!»), своєму партнеру, касиру в магазині, водієві автобуса. Покажіть, що це є регулярною частиною спілкування.
- Заохочуйте усвідомлювати позитив: наприкінці дня ви можете запитати: «За що ви вдячні сьогодні? Можливо, хтось вам допоміг або ви отримали щось приємне?»
- Навчіть їх просити словом «Будь ласка»: Якщо ваша дитина просить щось, не додаючи слова «будь ласка», ви можете м’яко нагадати їй: «Як ми просимо?» або просто мовчати, дивлячись на неї, поки вона не додасть «будь ласка».
- Проілюструйте зв’язок: «Коли ви кажете «дякую», людина розуміє, що це було для вас важливо, і вона відчуває задоволення».
4. Не перебивайте. Їм може бути досить важко чекати, поки дорослі завершать свої довгі розмови. Однак важливо розвивати таке терпіння у вашій дитині. Єдиним винятком є випадки, коли трапляється щось надзвичайне, і потрібна їхня негайна увага.
Здатність слухати без переривання розвиває терпіння, самоконтроль та повагу до інших. Це життєво важлива навичка для ефективного спілкування в будь-якому віці — чи то в школі, на роботі, чи в особистих стосунках. Вона також вчить дитину цінувати думки інших людей.
- Навчіть сигналу «зачекайте»: Домовтеся з дитиною про невербальний сигнал (наприклад, поклавши руку вам на плече або ніжно потиснувши їй руку), який означає: «Я бачу тебе, але, будь ласка, зачекайте хвилинку; я скоро буду вільний». Обов’язково поверніться до дитини якомога швидше та приділіть їй всю свою увагу.
- Навчіть дитину фразі «ввічливості»: Замість того, щоб просто перебивати розмову, навчіть її використовувати фразу на кшталт: «Вибачте, чи можу я швидко щось сказати?», «Чи можу я поговорити після того, як ви закінчите?».
- Визначте «реальні» надзвичайні ситуації: уточніть, що «печіння» або «біль» – це надзвичайна ситуація
Джерело: ukr.media
