Фото: Національна поліція України
Підозрюваного у вбивстві колишнього спікера та народного депутата Андрія Парубія взяли під варту. Це не перший випадок, коли поліція оперативно затримує злочинця, але питання залишаються відкритими: хто замовив убивства та чи несуть вони відповідальність? Кореспондент Коротко коротко згадав про гучні замовні вбивства з політичних мотивів та чим закінчилося їх розслідування.
Вадим Гетьман: стрілу знайшли випадково
22 квітня 1998 року. Розстріл колишнього голови Національного банку, «батька української гривні» Вадима Гетьмана став одним із найгучніших політичних злочинів у незалежній Україні. Кілер влаштував засідку на державного діяча, коли той заходив у ліфт своєї багатоповерхівки в Печерському районі Києва, та випустив шість куль. Відомого політика та фінансиста підвело те, що він не любив ходити з охороною та здебільшого відмовлявся від її супроводу. Це помітили двоє найманців, які стежили за жертвою.
Член “банди Кушніра” Сергій Кулієв під час суду. Луганськ, квітень 2003 року. Фото: jnsm.com.ua
На момент смерті Вадим Гетьман очолював створену ним Українську міжбанківську валютну біржу, а до цього вдруге балотувався до Верховної Ради. Програвши своєму головному конкуренту, він оскаржив результати районних виборів у суді та мав 23 вересня вирушити до свого передвиборчого штабу. Серед можливих причин вбивства розглядалася суперечлива версія на цій підставі, але було більше припущень про змову російських олігархів, які хотіли відновити контроль над фінансовими ринками в Україні, та протистояння Гетьмана з прем'єр-міністром Павлом Лазаренком.
Кінцевого замовника поки що не називають, але версія щодо Лазаренка вважається найімовірнішою, оскільки у справі було викрито “банду Кушніра”, яка вже здійснила низку замовних убивств, пов'язаних з інтересами прем'єр-міністра. Зокрема, вона організувала розстріл бізнесмена Євгена Щербаня в Донецькому аеропорту в 1996 році.
Винуватця вбивства знайшли лише у 2021 році, та й то випадково. Учасника “банди Кушніра” Сергія Кулієва затримали за хуліганство зі зброєю, під час слідства він зізнався у вбивстві гетьмана та був засуджений до довічного ув'язнення. У 2005 році він попросив про помилування – написав, що змовив на себе, але залишився у в'язниці.
Підтвердити слова Кулієва про причетність Лазаренка не було можливості (він лише чув про це). З трьох зв'язкових, які могли знати напевно, двоє зникли безвісти, а один загинув у листопаді 1998 року.
Народний депутат і колишній голова НБУ Вадим Гетьман (у центрі) та тодішній голова Національного банку Віктор Ющенко тримають перші монети незалежної України, 1996 рік. Фото: FB Український інститут національної пам'яті
Георгій Гонгадзе: експертні висновки не допомогли
17 вересня 2000 року. Президент Віктор Ющенко першим оголосив про розкриття гучного вбивства журналіста, який виступав проти уряду Леоніда Кучми у 2005 році. Головним виконавцем був оголошений начальник Головного управління кримінального розшуку МВС генерал Олексій Пукач, а співвиконавцями – троє його підлеглих. Міліціонери отримали від 12 до 13 років позбавлення волі, генерал – довічне. У вироку Пукачу зазначалося, що він отримав наказ убити Гонгадзе від тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Це вже не можна було піддавати сумніву – у 2005 році Кравченка знайшли мертвим з двома кульовими пораненнями в голову. Смерть кваліфікували як самогубство.
Арешт Олексія Пукача. Фото: uk.wikipedia.org
Сам Пукач заявив, що погодився б на вирок, якби Леонід Кучма та Володимир Литвин були з ним в одній камері, але своїх слів він не пояснив. Цій заяві передував так званий “касетний скандал” – записи, які нібито були зроблені на диктофоні, захованому під диваном у кабінеті Кучми, майором Миколою Мельниченком, одним з його охоронців. Зміст плівок оприлюднив голова Соціалістичної партії Олександр Мороз у 2000 році – через два місяці після зникнення Гонгадзе. Він повідомив, що на записах майора Леоніда Кучми керівник його адміністрації Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та голова Служби безпеки України Леонід Деркач обговорюють діяльність журналіста та що з ним потрібно розібратися.
Минали роки, проводилися перевірки, відкривалися та закривалися кримінальні справи, будувалися теорії змови, розкручувалися політичні скандали, змінювалися слідчі, генеральні прокурори та уряди. Однак історія вбивства перспективного молодого журналіста досі не завершена. Замовників та бенефіціарів офіційно не встановлено.
Винуватців убивства журналіста Георгія Гонгадзе офіційно не встановлено. Фото: рpravda.cоm.ua
Павло Шеремет: суд призупинено
20 липня 2016 року. Вибух стався о 7:45 ранку на перехресті вулиць Хмельницького та Івана Франка в центрі Києва. Горів автомобіль Subaru, що належить Олені Притулі, керівнику інтернет-видання «Українська правда». Однак у машині була не вона, а цивільний чоловік журналістки та творчий колега Павло Шеремет. Його витягли з машини живим, а в кареті швидкої допомоги констатували смерть.
Уродженець Мінська Павло Шеремет намагався вивчитися на історика, економіста-міжнародника, але журналістика перемогла. У Білорусі його переслідували за протидію режиму Лукашенка, а після переїзду до Росії він став противником режиму Путіна. Він приїхав до України у 2012 році та залишився там. Спочатку працював у російських ЗМІ, потім перейшов на українські. Маючи друзів у трьох сусідніх, але недружніх країнах, він, очевидно, мав і ворогів.
Автомобіль, у якому перебував Павло Шеремет, підірвався саморобним пристроєм. Слідчі вилучили записи відеокамер, на яких видно, що його до днища прикріпили чоловік і жінка. Олена Притула засвідчила, що перед вибухом вони з Павлом помітили, що за ними стежать. У шпигунстві підозрювали колишнього співробітника СБУ, потім колишнього поліцейського, але точних доказів не знайшли. Усі версії «російського сліду», на якому свого часу наполягав тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, не підтвердилися.
Імена підозрюваних, які були озвучені на брифінгу 12 грудня 2019 року, були просто шокуючими. Головними фігурантами справи були дитячий кардіолог з “Охматдиту” Юлія Кузьменко, військовий лікар Яна Дугарь та музикант і сержант Збройних сил України Андрій Антоненко. Усі троє є патріотами, волонтерами та військовослужбовцями Об'єднаних сил. Патріотично налаштоване громадянське суспільство не могло змиритися з такими звинуваченнями, тим більше, що мотиви, які нібито ґрунтувалися на націоналістичних поглядах, здавалися невизначеними.
Підсудні не визнають провину, це ще не доведено. Усі фігуранти справи, включаючи неповнолітніх, давно на волі – вони працюють, займаються волонтерством, воюють. З 24 лютого 2022 року розгляд справи в суді призупинено.
Ні злочинця, ні замовника вбивства журналіста Павла Шеремета досі не знайдено. Фото: fakty.com.ua
Катерина Гандзюк: рідкісний випадок покарання клієнтів
31 липня 2018 р. – 4 листопада 2018 р. Облита сірчаною кислотою, вона боролася за життя понад три місяці, але її організм не витримав. Напад на 34-річну Катерину Гандзюк стався біля її будинку, коли молода жінка йшла на роботу. Опіки покривали близько 40% її тіла.
Розслідування справи Катерини Гандзюк тривало 5 років. Фото: wikimedia.org
Випускниця двох університетів, Катерина почала займатися громадською діяльністю та політикою з раннього віку. З 2003 року вона очолювала обласну організацію «Молода Батьківщина» та була депутатом Херсонської обласної ради. У 2012 році стала співзасновницею Громадянської журналістської агенції «МОСТ» та вебсайту most.ks.ua, який єдиним в регіоні здійснював моніторинг державних закупівель та витрачання державних коштів. Після Євромайдану була обрана депутатом Херсонської міської ради. У листопаді 2016 року її було призначено виконувачем обов'язків голови виконавчого комітету.
Після нападу 31 липня 2018 року на Херсонщині, а потім по всій Україні, розпочалася кампанія «Хто замовив Катю Гандзюк?». Громадськість вимагала судити не лише винних (ними виявилися колишні учасники АТО, розвідники 5-го батальйону Добровольчої армії України), але й тих, хто замовив напад. Приводом для замаху на Катерину стало викриття нею корупції в місцевій владі та боротьба з незаконними вирубками лісу, зокрема в Олешківському районі.
Здається, це рідкісна історія, коли слідству вдалося відстежити весь злочинний ланцюжок, хоча його учасники вигадували хитрі комбінації, щоб уникнути відповідальності. Після трьох років судового розгляду, 26 червня 2023 року, було оголошено вирок: голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер – замовник злочину, а кримінальний авторитет Олексій Левін (він же Москаленко) – організатор. Обидва отримали по 10 років позбавлення волі.
Владислав Магнер та Олексій Левін отримали по 10 років позбавлення волі. Колаж obozrevatel.com
Ірина Фаріон: клієнт — це він сам
19 липня 2024 року. Замовник, організатор, виконавець – і зовсім один? На лаві підсудних 19-річний юнак з Дніпра, син військовослужбовця Збройних сил України, студент першого курсу журналістики. Він не визнає своєї провини у вбивстві відомого мовознавця, але прокурори надають все більше доказів.
Меморіальна дошка Ірині Фаріон на фасаді ліцею № 75 у Львові, де навчалася лінгвістка. Фото: wz.lviv.ua
Увечері 19 липня Ірина Фаріон записала черговий епізод серіалу «Ген українців» на львівському телеканалі «НТА» та зібралася на вечерю з донькою та онуками. На початку восьмої вечора вона чекала на таксі біля свого будинку, коли її життя обірвалися пострілами в голову. Не приходячи до тями, політична та громадська діячка померла.
Різкі заяви, нетерпимість до російської мови навіть з вуст наших захисників, гучні скандали… Усі ці версії певною мірою поєдналися в мотивації радикально налаштованого хлопця, який, за версією слідства, застрелив Фаріон. Бо, на його думку, вона розколювала Україну. «… Вата та вишиванки довели, що це сторони однієї медалі», – написав В'ячеслав Зінченко невідомій особі в соціальній мережі. Хлопець рік стежив за Фаріон та вивчав літературу про те, як готуватися до злочину.
У Зінченка, і це було оприлюднено в суді, нібито знайшли цілий «розстрільний список», до якого входили народні депутати та діячі, які, на його думку, заважали державі нормально розвиватися.
Тим часом, окремі сторінки цієї трагедії досі не розкриті. З матеріалів, досліджених у Шевченківському районному суді Львова, відомо, що Зінченко цікавився діяльністю радикальних організацій в Україні та Росії та листувався з особою, яка могла бути його куратором злочину та забезпечувала, зокрема, його матеріальну складову.
Чи будуть знайдені або хоча б названі особи, які спотворили психіку юного патріота, залишається під питанням.
Судове засідання у справі про вбивство Ірини Фаріон: донька лінгвіста Софія Особа та підозрюваний В'ячеслав Зінченко. Фото: Радіо Свобода
Андрій Портнов: знайдено за кордоном
21 травня 2025 року. Кілька пострілів у спину та контрольний постріл у голову. На місці події було знайдено дев'ять гільз. Іспанська поліція визнала, що в Посуело-де-Аларкон, передмісті Мадрида, діяв досить професійний кілер. Він чекав на жертву біля американської школи, куди колишній український політик привіз дітей вранці. Стрілець втік з місця злочину, за версією слідства, на мотоциклі. Від'їзд могли прикривати спільники.
За часів Януковича Андрій Портнов відігравав ключову роль в уряді. Фото: wikipedia.org
Офіційно версії вбивства колишнього відомого чиновника адміністрації Віктора Януковича не озвучувалися, неофіційно їх обговорюють: конфлікт через бізнес в Іспанії, певні боргові зобов'язання, «священна жертва Кремля» для звинувачення у злочині українських націоналістів. Портнов завжди вважався проросійським політиком, фігурував у списках осіб, причетних до організації масових убивств на Майдані, складених Генеральною прокуратурою 28 лютого 2014 року, перебував під санкціями та мав справу про державну зраду, відкриту у 2018 році.
Однак, після втечі у 2014 році, заслуженому юристу вдалося повернутися до України у 2019 році та відновити свої права. Він став активним переслідувачем екс-президента Петра Порошенка, написав щонайменше чотири заяви щодо кримінальних справ, порушених проти нього – за інцидент з українськими моряками в Керченській протоці, щодо телеканалу «Прямий», «Кузни на Рибальському» та Вищої ради юстиції. Через це його підозрювали у співпраці з Офісом президента Зеленського.
За чутками, навіть після своєї другої втечі з України (3 червня 2022 року) Андрій Портнов не втратив зв'язків з ОП та впливу на судову систему в Україні. У липні цього року у Верховному Суді Петро Порошенко назвав його ідейним натхненником санкцій проти п'ятого президента.
Портнова застрелили біля елітної школи в Мадриді, куди він привозив дітей на уроки. Фото: Getty Images
Андрій Парубій: чи змусили вбивцю?
Андрія Парубія називали «комендантом Майдану». Фото: facebook.com/andriy.parubiy
30 серпня 2025 року. Андрія Парубія називають «обличчям нової української політики». Він був одним із засновників радикальної Соціал-національної партії України (1991), комендантом «Українського дому» під час Помаранчевої революції, одним із найвидатніших учасників Революції Гідності, секретарем Ради національної безпеки і оборони 2014 року, Головою Верховної Ради (квітень 2016 – серпень 2019), автором резонансних політичних заяв і запеклим ворогом «російської імперії». Однак, протягом останніх п'яти років він відійшов від високих трибун, хоча й був народним депутатом.
Вбивство Андрія Парубія чимось схоже на вбивство Андрія Портнова, тільки виглядає скромніше: 8 куль, кілер втік сам на електровелосипеді. Поліція повідомила про затримання підозрюваного Володимиру Зеленському, а той повідомив про це українців у ніч на 1 вересня.
Наразі відомо, що це 52-річний мешканець Львова, якого затримали у Хмельницькому, який збирався переховуватися за кордоном. У нього були певні обставини, за яких він скоїв вбивство (чоловіка нібито шантажував його син, який перебуває у російському полоні), він дає перші свідчення. У справі є «російський слід».
Правоохоронці категорично відкидають версію про те, що вбивство Андрія Парубія може мати щось спільне з вбивством Ірини Фаріон.
Підозрюваного у вбивстві Андрія Парубія затримали за 36 годин – 52-річного львів'янина росіяни шантажували його сином, якого й полонили. Фото: Національна поліція України
Источник: kp.ua
