Фото: Олег Бакунін / Wikimapia
Екстрадиція скандального київського забудовника Анатолія Войцеховського з Іспанії вкотре актуалізувала проблему недобудови, яка стала звичною для столиці. За підрахунками, близько 40 000 інвесторів у Києві стали жертвами будівельних шахрайств, привласнення та недбалого ставлення до обов’язків. Отже, будь-хто, хто інвестує в недобудоване, незатверджене майно, ризикує залишитися бездомним. Детальніше про резонансні угоди з житлом читайте в розділі Коротко про</strong> .
Піраміда фінансування
У середині 2000-х років, під час галасу навколо ошуканих інвесторів Еліта-Центру по всій Україні, подібна схема розгорталася в Києві, правда, у більших масштабах і на тривалий період. За легендою, підприємець із Запорізької області помітив ділянку на вулиці Жилянській і переконав власника дозволити йому побудувати тут житловий комплекс. ЗМІ повідомляли, що проект був суто спекулятивним, починаючи з фасадних будівельних робіт, але він вдався завдяки кмітливій рекламі та привабливим цінам на перспективні квартири.
Через кілька років ідеолог угоди запустив понад 40 подібних проектів і керував 60 будівельними фірмами, об’єднавши їх у корпорації «Укргруп» і «Сіті Груп». Фінансування цих будівництв відбувалося за пірамідальною схемою: інвестиції покупців недобудованих квартир спрямовувалися у фундаменти новобудов у різних районах Києва. Оскільки ціни на житло були на 30-40% нижчими від середньоринкових, покупців, які бажають купити, не бракувало. Як і в інциденті з «Еліта-центром», громадяни опинились у боргах, продаючи колишнє житло, щоб придбати нове, сучасне. Це була реальність на початку «ери Войцеховського». Однак, як і у кожної піраміди, є вершина.
Анатолія Войцеховського вже двічі затримували, двічі його відпускали під заставу. Зараз це може повторитися. Фото 2016 року, з відкритих джерел
Будівельна імперія Анатолія Войцеховського зазнала краху в 2015 році. З одного боку, він втратив «захист» режиму Януковича, а з іншого — на нього тиснули конкуренти, обурені його агресивною ціновою стратегією; Крім того, інвестори почали висловлювати занепокоєння з приводу тривалого та проблемного процесу будівництва, а також назрівала фінансова криза. Будівництво зупинилося, залишивши 15 000 осіб, які інвестували в багатоповерхівки, без дому.
Невдовзі виявилося, що навіть у добудованих будинках виникають проблеми з підключенням до централізованих джерел водопостачання та електроенергії. Усі забудови були або повністю незаконними – без землевпорядкування, або умовно законними – без погоджень на підключення до інфраструктури міста.
Анатолія Войцеховського двічі затримували і обидва рази відпускали під заставу. У березні 2020 року він виїхав з України, спочатку до Польщі, потім до Іспанії. Після екстрадиції бізнесмен перебував у київському СІЗО. Тим не менш, він може знову добитися звільнення під заставу в 20 мільйонів.
Войцеховського підозрюють у організації організованого злочинного угруповання для незаконного захоплення землі, привласнення коштів інвесторів, організації підроблення офіційних документів та умисного ухилення від сплати податків. Загалом щодо нього зараз відкрито понад 40 кримінальних проваджень.
– Войцеховському можуть пред'явити звинувачення тільки у справах, за якими проводилися процедури екстрадиції. Будь-які інші звинувачення потребуватимуть угоди з державою, яка його видала. Це передбачено нашим Кримінально-процесуальним кодексом та кількома іншими нормативними документами, – зазначає Леонід Ємець, ветеран юриста України, депутат Київської міської ради .
Серед незавершених проектів, пов’язаних з Войцеховським, – житлові комплекси «Шихна брама», «Перлина Троєщина», «Панорамне містечко», «Совські ставки» та інші. Загалом тут близько півсотні недобудованих багатоповерхівок.
Житловий комплекс «Перлина Троєщини» став шипою в оці Троєщини. Фото: investhelp
Дніпро, вони ж «нахилені вежі» Пізи
Цей житловий комплекс є одним з найпоказовіших, найдорожчих і найстаріших недобудов Києва. Місцеві жителі охрестили будівлі «кукурудзою», а з 2010 року — «Пізанськими вежами» через зауваження тодішнього головного архітектора Києва, що конструкції похилилися на 10 сантиметрів, через що ліфти стали непридатними.
Будівництво шести 35-поверхових хмарочосів розпочалося у 2000 році на замовлення Головного управління внутрішніх військ МВС (нині Національна гвардія). 450 квартир було призначено для співробітників правоохоронних органів, а решта призначена для продажу. «Вежі» вважалися однією з архітектурних пам’яток регіону Труа. Натомість вони перетворилися на неприємні нагадування.
Міністерство внутрішніх справ вклало в проект 127 мільйонів 860 тисяч гривень, приватні інвестори – 90 мільйонів гривень. Продаж перспективних квартир йшов досить жваво, підкріплене державним фінансуванням як формою гарантії. Однак у 2005 році будівництво призупинено. Забудовника «УкрАзіяБуд» визнали банкрутом.
Будівлі кілька разів переходили з рук в руки різних клієнтів і генеральних підрядників, але прогрес залишався на місці.
У 2014 році землю під недобудовами передали Нацгвардії, але виправляти криву «кукурудзу» ніхто не бажав. 300
Источник: kp.ua
