Фото: Національна поліція України
Дві смертельні аварії, що сталися одна за одною в Києві, вкотре повертають нас до теми безпеки дорожнього руху. 7 вересня водій Audi та його пасажир загинули, виїхавши на зустрічну смугу на Харківській трасі. 8 вересня службовий пікап, яким керував військовий, за аналогічних обставин врізався в цивільний автомобіль, внаслідок чого загинули водій та поліцейський. Судячи з сили ударів, легко здогадатися, що автомобілі рухалися з пристойною швидкістю.
З болем і відчаєм ми рахуємо жертв війни, водночас щороку на дорогах України гине понад 3 тисячі людей. Половина смертельних ДТП – це наслідки недотримання швидкісного режиму, а експерти вважають такі порушення наслідками лояльного законодавства. Як можна змінити закони, щоб зробити дороги безпечнішими – у матеріалі «Коротко про».
Мізерні штрафи та притуплене відчуття безпеки через війну
Наприкінці серпня експерти з безпеки дорожнього руху зібралися на круглий стіл, де заступник керівника Укртрансбезпеки Євген Зборовський представив цифри, що свідчать про стабільне зростання кількості дорожньо-транспортних пригод: у 2023 році – 2800, у 2024 році – 3500, а в першому кварталі 2025 року трапиться 3600 дорожньо-транспортних пригод. Більше того, спеціаліст переконаний, що рівень аварійності можна зменшити і навіть звести до нуля, якщо запровадити жорсткі обмеження швидкості.
Як приклад Євген Зборовський наводить столицю Фінляндії – Гельсінкі, де максимальна швидкість транспорту становить 30 кілометрів на годину. За словами експерта, за такого режиму немає смертей чи навіть травм у ДТП, немає заторів, «… водії завжди пунктуальні, люди живуть. Тут люди масово гинуть – понад 3 тисячі людей щороку, і це, звичайно, катастрофа», – наголосив представник Укртрансбезпеки.
Одна з причин ігнорування обмеження швидкості, за його словами, – мізерні штрафи за перевищення швидкості та той факт, що ці порушення можуть скоюватися десятками без будь-якої додаткової відповідальності. Воєнний стан також дає про себе знати, коли відчуття безпеки на дорогах притупляється через страх перед дронів та ракетами.
Ніде в Європі
Микола Ільчук. Фото: facebook.com/nikolasua1
У травні цього року група народних депутатів внесла до Ради законопроект №13314 про запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості транспортними засобами. Одним з його розробників стала кампанія «За безпечні дороги» – громадська ініціатива Центру демократії та верховенства права. Основна пропозиція полягає у скасуванні так званого «нештрафного порогу» – дозволу на перевищення встановленої швидкості на 20 кілометрів на годину.
– Якщо подивитися на цей рік, минулий рік, п’ять чи десять років – причиною номер один дорожньо-транспортних пригод з травмами та смертельними випадками є швидкість. Ця похибка «+20» діє лише в Україні та сусідній країні-агресорі. Жодна держава Європи не має такої допустимої межі. У більшості країн немає «нештрафованого мінімуму», максимум – через можливі похибки вимірювального приладу, допускається перевищення на 2-3 кілометри, – коментує для Коротка Микола Ільчук, експерт з адвокації кампанії «За безпечні дороги». – Якщо в межах населеного пункту встановлено 50 км/год, то це 50 км/год.
Тут, з обмеженням швидкості «+20», наголошує експерт, водії спокійно їдуть 70 кілометрів на годину, бо знають, що їх за це не оштрафують. І навіть вичавлюють повні 100 км/год, адже штраф за перевищення швидкості на 20–50 кілометрів становить лише 340 гривень.
Що пропонується
Відповідальність за перевищення швидкості повинна починатися з плюс 10 км/год з градацією штрафів:
- перевищення швидкості на 10-20 км/год – 340 грн,
- для 21-30 км/год – 680 грн,
- для 31-40 км/год – 1360 грн,
- для 41-60 км/год – 1700 грн,
- для 61-80 км/год – 2720 грн,
- понад 80 км/год – 3400 грн,
- Перевищення швидкості, що спричинило аварію, призводить до позбавлення водійських прав на термін від 6 місяців до року.
Штрафи з'їдає інфляція
Коментатори законопроекту висловлюють два протилежні твердження. Водії скаржаться, що хочуть знову закрутити гайки та вичавити з них гроші. Пішоходи критикують невеликі суми штрафів та нагадують, що їх «з’їдає» інфляція. Мовляв, 340 гривень – це кілограм ковбаси, ухваліть закон про індексацію штрафів.
«Штрафи мають бути індексовані, але чинний Кодекс про адміністративні правопорушення такої можливості не передбачає; до нього мають бути внесені зміни шляхом голосування парламенту. Нова редакція Кодексу про адміністративні правопорушення, яка передбачає подібну процедуру, два роки лежить у Раді без жодного руху», – зазначає Микола Ільчук.
Щодо «нелюбові» наших автовласників до тихої їзди, експерт зазначає, що в будь-якій країні, якщо законодавство та інфраструктура дозволяють, водії можуть цим зловживати.
– Відповідно, якщо треба їхати 50 км/год, але можна їхати 70 км/год, вони будуть тиснути як зможуть, і їх ніщо не зупинить, якщо не буде відповідальності.
Ще одне питання, яке ставлять собі учасники дорожнього руху: чи буде достатньо контролю за новими обмеженнями? Де є відеокамери, там є стримуючий фактор, але на «сліпих» ділянках доріг можна робити все, що завгодно.
– Звісно, неможливо контролювати кожен кілометр, Україна велика за територією. У менших країнах також немає тотального контролю. Заведено контролювати ділянки з концентрацією дорожньо-транспортних пригод. Там встановлюють камери або розміщують поліцейські патрулі.
Дорожньо-транспортна пригода в центрі столиці, в якій загинув правоохоронець, який був за кермом. 29.08.2025. Фото: ДБР
Щодо питання пріоритетів
Зрозуміло, що градація не вирішить усіх питань.
– Дорожньо-транспортні пригоди та травматизм на дорогах – це складна проблема. Але варто почати хоча б з перших кроків. Це буде поштовхом для місцевих органів влади почати трохи організовувати свою дорожню інфраструктуру. Ми або будуємо автобани в містах, або робимо міста безпечнішими. Якщо автобан у центрі міста, пішоходи та велосипедисти повинні мати обмежений туди доступ. У Польщі у нас є автомагістраль посеред мегаполісу, де обмеження швидкості становить 80 км/год, але це дозволено, бо немає пішохідних переходів, немає перехресть зі світлофорами. Ми намагаємося самі себе обдурити – дозволяємо пішохідний перехід через п’ятисмуговий проспект, тим самим збільшуючи ризики, – зазначає Микола Ільчук. – Дороги для автомобілів слід будувати так, щоб вони не перетиналися з пішоходами. А якщо вже перетинаються, то встановлювати обмеження швидкості 50 км/год.
Законопроект опрацьовується у профільному комітеті. Важко передбачити, коли його внесуть і чи поставлять на голосування. У Раді в «резерві» є ще два законопроекти з минулого року щодо посилення безпеки дорожнього руху. Микола Ільчук нагадує прихильникам ідеї, що така тема не є пріоритетною під час війни про понад 3 тисячі людей, які щороку гинуть на дорогах.
Які ще є пропозиції?
Законопроект № 12172. Пропонується запровадити підвищені штрафи за повторне адміністративне правопорушення, наприклад, проїзд на заборонений сигнал світлофора, порушення правил дорожнього руху на перехрестях, пішохідних переходах тощо – 1020 гривень, за третє таке правопорушення – 2550 гривень.
Передбачена можливість позбавлення прав.
Законопроект № 11029 встановлює відповідальність за:
- керування транспортними засобами з шинами, що не відповідають сезонним вимогам – штраф у розмірі 1700 гривень, за повторне порушення – від 3400 до 8500 гривень з позбавленням водійських прав на 3 – 6 місяців,
- перевищення «середньої швидкості». Вони хочуть вважати це швидкістю, зафіксованою приладами. Значення визначатиметься шляхом ділення пройденої автомобілем відстані на час, витрачений на проїзд певної ділянки дороги. Штраф 340 грн.
Источник: kp.ua
