25 березня два столичні суди одночасно згадають ім’я колишнього власника «Дельта Банку», який понад десять років тому оголосив про банкрутство, Миколу Лагуна. Печерський районний суд розглядатиме кримінальне провадження щодо розтрати 250 млн грн, яке є частиною більшого розслідування розкрадання через офшори 1,1 млрд грн. Тим часом Північний апеляційний господарський суд розглядатиме справу про відшкодування 23 млрд грн збитків, завданих діями Лагуна та його керівництва державі та ФГВФО. Ці випадки служать ще одним нагадуванням про безкарність навколо одного з найсумніших фінансових крахів у новітній історії, оскільки Laguna продовжує насолоджуватися життям у Відні, намагаючись звільнитися від боргів перед українським суспільством.
За різними оцінками, колишній власник неіснуючого «Дельта Банку» Микола Лагуна винен українським платникам податків — в особі Нацбанку, державних банків і Фонду гарантування вкладів — щонайменше 1,2 мільярда доларів. Ця сума являє собою кошти, які нічого не підозрюють вкладники довірили розкрученій фінансовій установі, яку Лагуна, згідно з розслідуваннями та численними кримінальними справами, систематично виводила через офшорні рахунки, підставні компанії та допоміжні підприємства за кордоном.
Сага про цього невловимого банкіра, який тепер бере участь у судових засіданнях через відеозв’язок із комфортабельної квартири у Відні, посилаючись на проблеми зі здоров’ям, широко висвітлювалася ЗМІ. Його власність на активи в Росії, спроби симулювати банкрутство, щоб погасити більшість своїх боргів, і безглузді спроби «відкупити» своїх кредиторів заставною колекцією годинників неодноразово згадувалися та детально досліджувалися.
Тим не менш, результати найгучніших судових процесів, а також вплив Laguna на судові процеси протягом десятиліття триваючих судових процесів залишаються невизначеними. Справи, заплановані до розгляду 25 березня, ілюструють, як «Лагуна», здавалося б, віддалена від української політики та бізнесу, все ж вдається розгойдувати терези внутрішнього правосуддя.
Справа тривалістю 12 років
Як повідомляв портал “Судова влада”, Печерський районний суд Києва спочатку розглядатиме кримінальну справу №761/25125/23. Лагуна та його колег з наглядової ради Дельта Банку звинувачують у привласненні та розтраті коштів на суму понад 250 млн грн. Це один із сегментів більшої справи про розтрату понад 1,1 млрд грн, про підозру в якій Лагуні повідомили ще в жовтні 2021 року. Оперативні фото свідчать, що екс-банкіру особисто вручили документ на його віллі в передмісті Києва.
“Слідство виявило численні факти, у тому числі продаж боргів банку без належної оцінки. Борг у 42 млн грн було продано лише за 4 млн грн. Однак банк фактично не отримував ці кошти — нібито “вигідна” операція була підтасована шляхом коригування залишків на рахунках у бухгалтерському обліку. Покупцем дешевого кредиту була фінансова фірма, заснована власником ПАТ “Дельта Банк”, директор якої також займав адміністративну посаду всередині банку. банку», – заявила щодо цієї справи тодішній генпрокурор Ірина Венедіктова. Вона зазначила, що “власник банку організовував видачу кредитів фіктивним компаніям без жодних активів чи застави”. Крім того, вона зазначила, що у кримінальному провадженні накладено арешт на майно власника банку на суму 790 млн грн для відшкодування завданих збитків.
Наприкінці листопада 2021 року, поки банкір ще перебував під домашнім арештом, Печерський районний суд Києва дозволив йому залишити Україну, посилаючись на процесуальні моменти кількох судових справ у Білорусі та Британії. Після початку повномасштабного вторгнення Лагуна залишила Україну і з тих пір не поверталася. Зараз він перебуває в міжнародному розшуку за ухилення від сплати податків, хоча відкрито зізнається, що проживає в Австрії.
У справі про 250 млн грн, яку розглядатиме Печерський суд, Лагуну може загрожувати до 12 років позбавлення волі. Однак його юристи намагаються не допустити такого результату: з судових матеріалів випливає, що справу передали з Шевченківського суду, який раніше виніс рішення про оголошення екс-банкіра в міжнародний розшук — за сумнівними обставинами, пов’язаними з географічним розташуванням одного з бізнесів, причетних до схем. Причиною може бути неприязне ставлення Шевченківського суду до Лагуни; це був перший суд, який оголосив екс-банкіра в національний розшук. Крім того, Печерський суд активно застосовує «поправки Лозового», щоб швидко закривати «незручні» справи.
У справі йдеться про 23 мільярди гривень.
Господарська справа 910/21280/21, яка 25 березня буде розглянута Північним апеляційним господарським судом, значно суворіша. Йдеться про 23 млрд грн збитків Дельта Банку та Фонду гарантування вкладів Лагуна та його наближених з менеджменту банку (зокрема Антоніни Лагун, його сестри, а також колишніх членів правління, наглядової ради та керівників департаментів Дельта Банку Олени Попової, Віталія Масюри, Марчіна Фіглуса, Ярослава Порохняка, Дениса). Тарасюк, Валентин Засуха).
Після виведення Нацбанком «Дельти» з ринку Фонд намагався продати нібито «ліквідні» активи для накопичення коштів, достатніх для виплати вкладникам і задоволення вимог інших кредиторів, в результаті чого в балансі утворилася «діра» на 23 млрд грн. Цей дефіцит є невідповідністю між фактичною вартістю активів і номінальною вартістю кредитів, наданих підставним компаніям Delta, які не мали наміру їх повертати. Наприкінці 2021 року Фонд подав позов до Господарського суду Києва. У серпні 2024 року, через 2,5 роки, суд виніс рішення на користь Лагуни, заявивши, що банкіри діяли в межах своїх повноважень і закону, тобто неповернення боргів підставними компаніями (які зникли) не можна кваліфікувати як умисне правопорушення керівництва банку.
Фонд оскаржує це рішення Господарського суду, оскільки мовчазне погодження з ним означало б відмову від майже половини збитків, завданих діями Лагуни українській економіці та платникам податків. Таким чином, розгляд цієї справи, що триває, вимагає пильної уваги з боку міжнародних партнерів: вона, по суті, являє собою додатковий ресурс для фінансування збройних сил країни, яка перебуває у стані війни, потенційно в розмірі 500 мільйонів доларів (якщо Фонд зможе відшкодувати ці збитки, це дозволить погасити відповідні зобов’язання перед урядом). Декілька попередніх слухань проходили за закритими дверима без жодних пояснень.
Источник: kp.ua
