Працівники зі стажем знають, чи мають знати, які питання слід поставити наймачу; молоді фахівці, як правило, володіють цією інформацією лише частково. Цей пробіл і усунем.
Інша, серйозніша проблема лежить у площині психології. Незрозуміла боязкість і раптове оніміння здобувачів на співбесідах і зустрічах з представниками наймача, як прояв невпевненості в собі та своїх силах, сковує і позбавляє дару мови багатьох і багатьох людей незалежно від статі та віку.
Чого ми боїмося? Спитаємо себе: що ми втратимо, якщо висловимо відкрито і прямо ці питання? Чому вони «незручні»? Що нас зупиняє? Боязнь отримати глузливий закид у недоречній цікавості чи сувору відмову та видворення геть?
Так, можливо. І це симптоматично: мовчання чи двозначність повинні вас насторожити, неповажне ставлення – переконати в марній витрачанні часу.
Особисто мене завжди захоплювали мої знайомі молоді жінки, здатні, дивлячись у очі своєму кавалеру, запитати його про намір одружитися… Чим принципово відрізняється ваш потенційний роботодавець від майбутнього чоловіка? Тим, що у ваших стосунках має превалювати чистий діловий розрахунок – зважений та заснований на взаємному інтересі двох сторін.
Необачно йти працювати в компанію, яка щось від вас приховує чи недомовляє! Питання претендента до наймача можна рознести на три пункти. (Порядок перерахування в інших випадках довільний, застосовується за обставинами.)
1. Питання про компанію
Як називається, давно існує, час роботи на даному ринку (в даній сфері діяльності, в нашому регіоні і т. д.).
Профіль діяльності; основні послуги, товари, продукти тощо.
П.І.Б. керівника.
Перш ніж влаштовуватись на роботу, поцікавтеся долею її колишніх співробітників, зберіть відгуки про керівників.
Орієнтовна структура компанії, її величина.
Рід компанії: приватна, АТ, державна, іноземна, спільне підприємство тощо.
Персонал, кількість штатних працівників.
Наявність та зміст корпоративного сайту.
Рекламні буклети тощо.
Ліцензії, сертифікати, свідоцтва та інші документи видані державними регулюючими органами.
2. Питання про вакансію
Які є відкриті вакансії.
Як називатиметься моя посада.
Загальні вимоги до співробітників: чи є правила внутрішнього розпорядку, форма одягу, правила поведінки тощо.
Вимоги до моєї посади.
Мої службові обов'язки.
Робоче місце.
Робочий графік, тривалість робочого тижня, аврали, понаднормові тощо.
Мій безпосередній начальник.
Мій попередник, матеріали, що залишилися, і т.п.
Перспективи зростання.
Навчання.
Мій відділ (моя група, мій проект тощо).
Адреса офісу.
Корпоративні заходи: ділові (наприклад, загальні збори), святкові, ювілейні, усередині відділу тощо.
3. Запитання про договір
Підстава для працевлаштування: договір, контракт, заява та інше.
Період випробувального терміну, після закінчення якого вирішується питання про прийом до штату компанії та надання прав штатного фахівця.
Запис у трудовій книжці, формулювання.
Розмір та форми заробітної плати: на час проходження випробувального строку; при включенні до штату.
4. Скільки я зароблю?
На цьому місці подих претендента частішає, руки починають потіти, до горла підкочує ком…
Що сталося? Чого ми знову боїмося? Розбіжності очікуваного та фактичного?
Якщо заробітна плата має для вас велике або навіть першорядне значення, логічно на початку переговорів з'ясувати можливості компанії з оплати праці. (При цьому треба пам'ятати те враження, яке ви можете справити: думка про вас як про людину, якої турбує виключно його зарплата, можливо, викличе негативну реакцію в компаніях з високою корпоративною культурою та глибокими командними традиціями.)
В оголошеннях часто вказується вилка, точніше її «права» – початкова частина. Наприклад: “від 500 $”. Спробуйте отримати відповідь також про «до». Не кажуть, не знають, що сказати чи свідомо приховують, відчуваючи ваші апетити? На жаль, елементи базарної торгівлі проникли і до кабінетів hr-менеджерів.
Загалом треба добиватися чіткої відповіді, ясних умов і стовідсоткових гарантій!
Податки, відрахування, штрафи тощо. Поцікавтеся, хто сплачує податки з вашої зарплати (ви чи компанія) і в якому розмірі, чи застосовуються в компанії ті чи інші відрахування, яке матеріальне покарання і за що ви можете бути піддані.
«Біла», «сіра» та «чорна» зарплата. Не треба говорити, що офіційна, що проводиться по бухгалтерії, відображена у всіх документах, реальна заробітна плата дає більше переваг працівникові, ніж «гроші в конверті».
Розрахунковий день, право на аванс. Якого числа зазвичай виплачується зарплата: 5, 10 чи 15?
Зрештою, гарантії отримання заслуженої заробітної плати. За умови вашої бездоганної роботи, запорукою обов'язковості наймача має бути договір. Грамотно складений, правильно датований і підписаний, що містить точний і недвозначний перелік робіт – документ, який також відображає реальність і має законну юридичну силу. Звичайно, ви можете покладатися на слово роботодавця – начальника, боса, але тим самим ви погоджуєтеся нести певні ризики.
Резюмую. Щоб отримати нормальну роботу, ви повинні сформулювати ряд суттєвих питань до наймача, а саме:
– дізнатися про компанію, її минуле та сьогодення та на підставі отриманої інформації зробити для себе висновки про її майбутнє;
– Подумки перенестися на нове робоче місце, оцінити свої перспективи;
– подбати про договір (контракт) та дійти згоди щодо розміру та форм оплати вашої праці.
Примітки
1. Зрозуміло, у випадках необов'язково цікавитися всім. Якщо компанія невелика або в ній працюють ваші хороші знайомі, або компанія стара, заслужена та публічна – багато питань відпадають самі собою.
2. Серйозна компанія повинна мати власний корпоративний сайт, на якому відвідувач має можливість ознайомитися з її діяльністю та отримати відповіді на поставлені у цій статті питання. Це норма нашого часу. Винятки стосуються деякого класу специфічних бізнесів, які не потребують афішування.
3. Власне, що я мушу робити. Це дуже важливий пункт для таких занять як «мережевий маркетинг», «батьки»-засновники якого люблять наводити туман.
4. Випробувальний термін зазвичай триває один-два, рідше за 3 місяці.
5. Ці суми можуть відрізнятися, і значно: 500 і 700, 800 і 1200 умовних грошових одиниць тощо.
6. Інші директори люблять наступну гру. При прийомі людини працювати вони називають зарплату, наприклад, 500$ США; а при розрахунку запевняють, що мали на увазі нараховану заробітну плату, а не чисту.
В іншому все у ваших руках!
