У нашому сучасному суспільстві ми часто не помічаємо реальності, що ми повинні працювати по 40 годин щотижня, терпіти тривалі поїздки на роботу та виконувати завдання, які часто здаються позбавленими сенсу, як зазначає Ukr.Media .
Ви коли-небудь розмірковували про причини існування такої системи? Чому, незважаючи на значні досягнення в технологіях і автоматизації, ми продовжуємо працювати так само, як і століття тому?
Ця стаття містить критичний аналіз сучасної роботи та зайнятості, розкриваючи тонкі механізми, які змушують нас присвячувати більшу частину нашого життя завданням, які часто не приносять ані виконання, ані справжньої користі для суспільства.
Всього кілька десятиліть тому людство могло скоротити робочий тиждень до 15 годин, дозволяючи працювати лише два дні. Однак це означало б, що люди матимуть достатньо вільного часу для роздумів і особистісного зростання, що декому здається непривабливим.
Нині ми спостерігаємо суперечливе явище: у той час як кількість робітників у промисловості та сільському господарстві зменшується, розширюються ряди службовців та менеджерів. Більшість людей зараз займаються незначною роботою, і вони гостро усвідомлюють цей факт.
Особистий досвід показав мені, що марно витрачати життя, отримуючи посередню зарплату, витрачаючи години на дорогу, купуючи обіди та займаючись справами, які не приносять радості. Залишивши роботу і перейшовши на неповний робочий день, я відчув справжнє щастя, бо повернув собі найцінніше — свободу. У моєму розумінні відбулися зміни, точніше, воно відновилося — я більше не міг дозволити собі обмінювати свій дорогоцінний час на невелику винагороду. Це дозволило мені займатися власними проектами і просто жити без зайвих турбот.
Ті, хто при владі, добре знають: люди повинні бути постійно зайняті, щоб не дати їм думати про «непотрібні» справи. Таким чином, нам постійно пропонують нові продукти і спонукають споживати більше, хоча людині потрібно значно менше. Усе це забирає наш час — найцінніший ресурс.
Не випадково серед пенсіонерів є чимало людей з альтернативними поглядами — у них буває вільний час для роздумів. Можливо, це пояснює підвищення пенсійного віку.
Проблема виходить за межі перевиробництва; кількість непотрібних адміністративних ролей продовжує зростати: різноманітний нагляд, нагляд, фальшиві заходи безпеки та нескінченна паперова робота. Навіть розважальні шоу висміюють зайву офісну роботу. Згадаймо сплеск юристів та економістів — інженерів уже достатньо, а людям потрібно зайняти посади.
Є книга, в якій описано, як шаман у тайзі за кілька осінніх днів готує їжу на цілий рік. Подумайте про це в контексті сучасного життя, де більшість людей працюють цілий рік лише для того, щоб забезпечити їжею, займаючись роботою, яка їм неприємна!
Найіронічнішим аспектом цієї викривленої реальності є те, що чим важливішою є робота для суспільства, тим менше вона отримує винагороду. Прибиральники, сантехніки, лікарі та вчителі часто опиняються маргіналізованими. І навпаки, ті, хто займається абсолютно безглуздою, беззмістовною роботою, отримують непропорційно високі винагороди. Сюди входять різноманітні регулюючі органи, економісти, страховики, торгові агенти, члени правління та безліч чиновників разом із їхніми заступниками, без яких суспільство могло б нормально функціонувати.
Джерело: ukr.media
