Українського прем’єр-міністра Сергія Корецького найчастіше згадували у ЗМІ серед усіх членів уряду протягом тижня з 30 вересня по 6 жовтня. Таке лідерство він здобув завдяки кадровим призначенням та питанням оподаткування, що стало причиною підвищеної уваги до його персони. Про це свідчать дані рейтингу медіагучності членів Кабміну, складеного виданням “Інформатор”.
На другому та третьому місцях відповідно опинилися міністр закордонних справ Андрій Сибіга та перший віце-прем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль. Ці дві теми – зовнішня політика та енергетика – визначили порядок денний тижня.
“Перед новим в.о. керівника стоять конкретні завдання: забезпечення злагодженої безперебійної роботи ДПС, виконання планів надходжень до державного бюджету, вдосконалення та спрощення адміністрування податків, покращення взаємодії з бізнесом та відкритий діалог із платниками”.
Цю цитату прем’єр-міністра Сергія Корецького ЗМІ наводили найчастіше. Вона прозвучала у контексті кадрових перестановок у Кабміні, зокрема, призначення нового виконувача обов’язків керівника Державної податкової служби.
Окрім цього, Сергій Корецький коментував функціональну діагностику держапарату, скорочення посад у міністерствах, відкриття підземного дитячого садка в Запоріжжі та фінансову підтримку від ЄБРР і Італії для відновлення житла родин, постраждалих від війни.
“Найважливіше – проводимо функціональну діагностику держапарату. Перевіримо, які функції мають органи і чи відповідають вони реаліям та пріоритетам держави, а вже потім визначаємо структуру та фінальну чисельність”, – також заявляв прем’єр-міністр минулого тижня.
Хто звучав найгучніше
Трійку лідерів тижня склали прем’єр-міністр та два профільні міністри – очільники МЗС та Міненерго.
- Сергій Корецький, Прем’єр-міністр України, 27,0%
- Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ України, 24,2%
- Денис Шмигаль, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр енергетики України, 9,0%
- Тарас Висоцький, Міністр аграрної політики та продовольства України, 7,3%
- Євгеній Хмара, Міністр оборони України, 6,9%
- Сергій Марченко, Міністр фінансів України, 5,4%
- Микола Калашник, Міністр з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України, 4,9%
- Олександр Кравченко, Міністр економіки та довкілля України, 4,5%
- Всеволод Ченцов, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, 3,7%
- Іван Вигівський, Міністр внутрішніх справ України, 2,6%
- Андрій Бутенко, Міністр освіти і науки України, 1,3%
- Віталій Кім, Міністр у справах ветеранів України, 1,0%
- Тетяна Бережна, Віце-прем’єр-міністр України з гуманітарної політики – Міністр культури України, 0,6%
- Віталій Безгін, Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, 0,5%
Перші два місця – прем’єр і глава МЗС – дещо знизили свої показники порівняно з попереднім тижнем: Корецький – з 342 до 327 статей, Сибіга – з 297 до 293. Натомість, Денис Шмигаль, додавши 30 статей, піднявся на третє місце, обійшовши Тараса Висоцького, який втратив 13 згадок.
Андрій Сибіга цього тижня висвітлював не лише дипломатичні аспекти перемир’я, а й санкційну політику щодо російських олігархів.
“Делегація України поінформує країни-учасниці про жахливу ситуацію, створену російською окупаційною владою, яка тримає цивільних, серед яких діти, у заручниках. Це не що інше, як штучно створена гуманітарна катастрофа. Ми продовжимо розвінчувати цинічну воєнну пропаганду Росії та забезпечимо, щоб міжнародна спільнота знала правду про те, що відбувається в Олешках”, – Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, “Європейська правда”.
Міністр оборони Євгеній Хмара звітував про результати далекобійних ударів по нафтопереробних потужностях Росії.
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та оборони. Більше половини потужностей ворога виведено з ладу. Це результат ретельно продуманих, планомірних та системних дій, спрямованих на знекровлення російської воєнної машини та знищення її воєнно-економічного потенціалу”, – Міністр оборони України Євгеній Хмара, “Главком”.
Чим жив уряд
Пік публікацій Сергія Корецького припав на 30 вересня – 116 публікацій за добу. Прем’єр говорив про критичну потребу у фінансуванні України, ціну війни у 2026 році, бюджетну діру в $27 млрд після відставки Федорова та відновлення масованих російських ударів по енергетиці.
Андрій Сибіга найактивніше висвітлювався 2 жовтня – 82 публікації. Тоді він заявив про підготовку санкцій проти нової групи російських олігархів, назвав чотири країни, що пропонують перемир’я в Чорному морі, та прокоментував суперечку з Південною Кореєю через полонених із КНДР.
Денис Шмигаль отримав 34 публікації 2 жовтня на тлі повідомлень NYT про підготовку Росією наймасштабнішого удару по енергетиці за весь час війни, цілячись в АЕС, гідроелектростанції та імпорт електроенергії з ЄС.
“Наші партнери, як і ми, були вражені його цинізмом, цим холодним терористичним розрахунком того, як знищити наш енергетичний сектор”, – Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр енергетики України Денис Шмигаль, “Інформатор”.
Тарас Висоцький отримав 18 публікацій 2 жовтня завдяки даним про вересневий агроекспорт (46% від потенційного обсягу) та скорочення озимого клину на 15%.
Сергій Марченко досяг піку 3 жовтня з 20 публікаціями, пояснюючи ситуацію з фінансуванням бюджету та оборони, зокрема потребу в додаткових $27 млрд на військові потреби.
“Непокриті бюджетні потреби становлять 32,6 мільярда доларів. Також я повинен згадати додатковий запит на військові потреби, який ми не повністю включили до нашого бюджету. Але ви повинні розуміти, що йдеться про досить значні суми. І нам також необхідно знайти спосіб забезпечити це фінансування. Це близько 45 мільярдів доларів”, – Міністр фінансів України Сергій Марченко, ТСН.
Микола Калашник здобув 22 публікації 3 жовтня, анонсувавши будівництво резервних понтонних переправ через Дніпро в Києві на випадок пошкодження мостів. Це стало причиною найбільшого стрибка публікацій за тиждень – з 10 до 59 статей.
Олександр Кравченко досяг піку 30 вересня з 28 публікаціями – ЗМІ активно цитували оцінки Мінекономіки щодо вартості години повітряної тривоги для економіки ($45 млн).
“Чого ми не передбачили до кінця, так це того, як швидко Росія розробить ці безпілотники з реактивним двигуном і почне використовувати їх для атак на все підряд”, – Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко, “Економічна правда”.
Євгеній Хмара мав пік 30 вересня (32 публікації) – причини цього сплеску не видно з наданих даних. Іван Вигівський досяг піку 4 жовтня (18 публікацій) на тлі повідомлень про гуманітарну доставку в окуповані Олешки та підписання декларації МВС із Німеччиною про протидію дронам.
Ключові напрямки
Найбільше публікацій стосувалося зовнішньої політики – 338 статей (27,9%), переважно завдяки Андрію Сибізі (293), а також Всеволоду Ченцову (45). Майже рівноцінно з цим напрямом йде блок “Уряд і юстиція” – 327 статей (27,0%), повністю сформований Сергієм Корецьким.
Економіка і фінанси зібрали 317 статей (26,1%) завдяки роботі команди:
- Денис Шмигаль (109),
- Тарас Висоцький (88),
- Сергій Марченко (66),
- Олександр Кравченко (54).
Оборона і безпека дали 128 статей (10,6%) завдяки:
- Євгенію Хмарі (84),
- Івану Вигівському (32),
- Віталію Кіму (12).
Відбудова і громади набрали 65 статей (5,4%) – переважно завдяки Миколі Калашнику (59). Соціальний та гуманітарний напрями опинилися останніми з 23 статтями (1,9%), де Андрій Бутенко дав 16, а Тетяна Бережна – 7.
Кого майже не чути
Без місця в рейтингу залишилися п’ять членів уряду, які не подолали поріг у 5 статей за тиждень. Оксана Ферчук (Мінцифра), Денис Маслов (Мін’юст) та Денис Улютін (соцполітика) мають по 4 статті кожен. Матвій Бідний (молодь і спорт) отримав 2 статті, а Віктор Ляшко (охорона здоров’я) – лише 1, хоча тижнем раніше мав 24 згадки.
Чого цей рейтинг не показує
Кількість публікацій відображає медіаприсутність, а не якість роботи міністра. Очільники МЗС чи МВС здебільшого з’являються у ЗМІ за посадою майже щодня – через заяви, зустрічі, коментарі щодо поточних подій. Натомість міністр юстиції чи молоді та спорту може тижнями працювати без жодного інформаційного приводу, і це не означає бездіяльність. Однофамільців при підрахунку відсіювали – у фінальних цифрах враховано лише згадки саме членів уряду на відповідних посадах.
Як ми рахували
У вибірку увійшли 30 видань та 18861 стаття за період з 30 вересня до 6 жовтня 2026 року. Склад уряду брали зі сторінки Кабінету Міністрів kmu.gov.ua і звіряли щодня. Частка кожного члена уряду рахувалася серед 19 осіб у списку Кабміну, а не від загального масиву статей. Місце в рейтингу отримують ті, хто набрав щонайменше 5 статей за тиждень – нижче цього порогу цифри надто чутливі до випадкових коливань.
За матеріалами: informator.ua