Про це повідомив у своєму інтерв’ю Укрінформу Родеріх Кізеветтер, народний депутат від ХДС і член парламентського комітету у закордонних справах.
"Федеральний уряд ще раніше відхилив можливість використання статті 4. Моя фракція підтримує консультації, в тому числі й за статтею 4. Однак федеральний уряд цього не бажає", – зазначив Кізеветтер.
Він наголосив, що четверта стаття Північноатлантичного договору може стосуватися не лише традиційних військових нападів.
"Ми, як законодавці, повинні чітко донести, що стаття 4 поширюється не лише на військові загрози, але й на гібридні. Генеральний секретар НАТО підтвердив, що гібридні загрози, тобто атаки невійськового характеру, є такими ж небезпечними, як і прямі військові напади", – зауважив політик.
За словами Кізеветтера, незважаючи на небажання уряду вдаватися до статті 4, наприкінці місяця федеральний міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт проведе зустріч у Мюрвіку з представниками східних та північних сусідів Німеччини, присвячену питанням протидії гібридним загрозам.
"Я вважаю помилкою не використовувати статтю 4. Адже, вдавшись до статті 4, ми б чітко дали зрозуміти нашим громадянам: ми сприймаємо цю ситуацію серйозно. І ми б показали Росії: ми усвідомлюємо джерело цієї агресії. На мою думку, бездіяльність у цьому питанні є хибною. Тому, в межах своїх депутатських повноважень, я докладаю зусиль для ясного донесення цієї позиції до громадськості", – заявив представник Бундестагу.
Атака з використанням бойового дрона в аеропорту Лейпциг/Галле стала новим рівнем небезпеки для Німеччини, свідчачи про ескалацію гібридної війни, підкреслив Кізеветтер.
"Це драматична ескалація. Вперше в сучасній історії Німеччини, після її об’єднання, бойовий дрон був застосований проти цивільної інфраструктури на німецькій території, ймовірно, державою-агресором", – зазначив Кізеветтер.
Він додав, що Німеччина не зробила належних висновків після інциденту дворічної давнини, пов’язаного з підпалами в посилках DHL.
"Ми не винесли жодних уроків з того випадку. Німеччина продовжує демонструвати наївність у цьому питанні. Тепер ми бачимо, наскільки серйозною стала ця загроза. Я вважаю цю ситуацію вкрай тривожною, адже там розташовані українські літаки, це важливий логістичний вузол НАТО, і наш суверенітет та безпека опинилися під надзвичайно серйозним ударом", – заявив депутат.
Кізеветтер підкреслив, що в Лейпцигу "було перетнуто межу ескалації", проте Німеччина демонструє "надзвичайну стриманість".
"Це фактично війна. Гібридна війна часто ведеться в сірій зоні, нижче порогу повномасштабного конфлікту, нерідко спрямована проти цивільних об’єктів, включає когнітивні елементи, але водночас має й вагомі військові наслідки. Саме це ми спостерігали в Лейпцигу. Тут справді відбулося порушення порогу ескалації. А Німеччина, як і раніше, проявляє надзвичайну, навіть надмірну, стриманість", – констатував він.
За оцінками депутата, остаточна відповідальність за атаку поки не встановлена, проте наявні ознаки вказують на причетність Росії.
"Це питання досі остаточно не з’ясоване. Однак характерні ознаки однозначно вказують на Росію. Це відповідає логіці атак на DHL, що мали місце два роки тому. Це узгоджується з диверсіями на залізничних вузлах у Німеччині. Це відповідає актам саботажу на об’єктах військової інфраструктури. І це узгоджується з підготовкою небезпечних для життя дій проти керівників оборонної промисловості", – заявив Кізеветтер.
Саме тому, на його переконання, цей інцидент у Лейпцигу "дуже чітко вказує на російський слід".
"Проте Німеччина є правовою державою, і федеральний уряд прагне мати докази для обґрунтування своєї реакції. З точки зору безпекової політики, проте, необхідні негайні дії. Росія могла діяти настільки витончено, що причетність Росії ніколи не вдасться довести. І саме це має породжувати невизначеність – невизначеність серед населення. Це має призвести до зменшення підтримки України та спонукати Німеччину до менш активних дій. Таким чином, Росія чинить на Німеччину й психологічний тиск", – зауважив представник Бундестагу.
Як раніше повідомляв Укрінформ, минулого тижня в аеропорту "Лейпциг/Галле" було виявлено дрон, оснащений вибухівкою, який врізався у крило українського вантажного літака Ан-124. На щастя, вибуховий пристрій не спрацював.
Через тимчасове закриття летовища кілька літаків були перенаправлені до інших аеропортів. Один із вантажних літаків, за попередніми даними, на висоті кількох сотень метрів зіткнувся з невстановленим об’єктом, можливо, з іншим дроном, але зумів безпечно здійснити посадку в Ганновері.
За інформацією ЗМІ, дронова атака з вибуховими пристроями в аеропорту Лейпцига може бути пов’язана з серією диверсій із використанням запалювальних пристроїв у вантажних відправленнях, що сталися у 2024 році. Західні спецслужби підозрюють у причетності до цих подій російську військову розвідку ГРУ.
Фото: Tobias Koch, roderich-kiesewetter.de
Источник: www.vesti-ua.net