Про це інформує Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.
Зазначається, що ухвалене рішення передбачає оновлення чотирьох державних стандартів, які були затверджені у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках. Внесені зміни мають на меті привести нормативну базу у відповідність до актуального законодавства, розширити автономію освітніх установ та забезпечити планомірний перехід до профільної середньої освіти, що розпочнеться з 2027 року.
Зокрема, враховуючи, що з 1 вересня 2027 року в Україні стартує впровадження профільної середньої освіти, затверджено положення, згідно з яким учні, котрі розпочали навчання до запровадження Нової української школи, матимуть змогу продовжувати його за Державним стандартом 2011 року.
Крім того, закріплено українознавчий компонент для дітей, які перебувають за кордоном, а також на тимчасово окупованих територіях. До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додано окремі базові навчальні плани для класів і груп, що включають українознавчий компонент.
У МОН підкреслили, що це рішення на державному рівні закріплює можливість для дітей, які проживають за кордоном або на тимчасово окупованій території України, навчатися за програмами з українознавчих дисциплін. Такі програми сприяють збереженню зв’язку дітей з українською системою освіти, водночас запобігаючи надмірному навантаженню, яке могло б виникнути через одночасне навчання за двома повними освітніми програмами.
Водночас, у Державному стандарті базової середньої освіти збільшено кількість навчальних годин, відведених на вивчення історії та громадянської освіти в 7-9 класах. Протягом цього навчального циклу загальна кількість годин, призначених для предметів громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані, зросла на дві години.
Рішенням уряду також було приведено термінологію Державного стандарту базової середньої освіти у відповідність до сучасного законодавства у сферах інклюзивної освіти та безбар’єрності. Зокрема, оновлено термінологію, що стосується учнів з особливими освітніми потребами.
У МОН пояснили, що акцент зміщується з медичного діагнозу дитини на визначення функціональних труднощів, з якими вона стикається під час навчання, та необхідного рівня підтримки. Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» буде використовуватися термін «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічно оновлено визначення, що стосуються труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та інших випадків, коли дитина потребує додаткової допомоги.
Як наголошують у МОН, такий підхід дозволяє зосередитися на дитині та її розвитку, а не обмежувати її рамками медичного діагнозу.
Державний стандарт профільної середньої освіти встановлює єдині навчальні плани для різних типів освітніх закладів: академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Це покликане забезпечити уніфіковані підходи до організації навчального процесу, незалежно від типу закладу.
Водночас, у Державному стандарті базової середньої освіти з’являється окремий базовий навчальний план для закладів спеціалізованої освіти. Він надає більше можливостей для поглибленого вивчення певних предметів, профільних курсів, факультативних занять та індивідуальних занять.
Для того, щоб школи могли належним чином організувати освітній процес з урахуванням усіх цих нововведень, Міністерство освіти і науки внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм протягом серпня, додали у МОН.
Як інформував Укрінформ, за даними МОН, очікується, що з 1 вересня до перших класів підуть 243,3 тис. дітей.
Источник: www.vesti-ua.net