Малевич, Лифар, Крушельницька: «Українська весна» у Швеції повертає світові видатних українських митців Звіт 17.05.2025 10:00 Укрінформ Українська культура є не лише життєво важливою частиною національної спадщини, а й вирішальним елементом європейської та світової культурної ідентичності.
Європейський фестиваль «Українська весна», який відбувається в перший тиждень травня, став важливою частиною культурного порядку денного Стокгольма. Ця подія знову об’єднала митців, музикантів, кінематографістів, науковців та значну шведську аудиторію навколо України, її мистецьких виразів, історичних наративів та сучасних подій.
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПРОТЯГОМ СТОЛІТЬ СТВОРЮЄ МИСТЕЦТВО СВІТОВОГО КЛАСУ, НАВІТЬ ЯКЩО НЕ ЗАВЖДИ ПІД ВЛАСНОЮ ІМ'ЄЮ.
Тема цьогорічного фестивалю була такою: «О, ви українець? – Українські зірки на світовій арені». Організатор, Український інститут у Швеції, прагне зміцнити культурні зв’язки між Україною та Швецією, одночасно просуваючи українську культуру по всій Європі. Головною метою організаторів було «зняти тиск» та представити шведській аудиторії українських митців, на яких довгий час претендувала Російська імперія, а також підкреслити значний внесок українських митців у світовий культурний ландшафт.
На фестиваль зібралися понад дві тисячі учасників, серед яких шведи, українці, дипломати, журналісти та ті, хто прагнув глибше зрозуміти Україну. Заходи проходили на десяти найвідоміших майданчиках Стокгольма, де глядачі та слухачі приходили, щоб підтримати українську культуру та долучитися до неї. У фестивалі взяли участь 93 митці, дослідники та історики культури з дев'яти різних країн.
Організатори наголосили на творчих особистостях, які, попри те, що вони вкорінені в українській культурі, історично були позбавлені своєї справжньої ідентичності через імперське переписування історії, примусове стирання та культурну асиміляцію.
Митці, які жили у вигнанні, ті, хто творив далеко від батьківщини, і ті, чия ідентичність була прихована під іноземними прапорами, тепер повертаються до своєї аудиторії. Фестиваль мав на меті не лише представити ці імена, а й сприяти глибшому розуміння європейською аудиторією, зокрема у Швеції, того факту, що українська культура є яскравою, самобутньою та потужною. Це не просто «молода культура на підйомі», як часто сприймається, а культура, яка століттями, хоча іноді під різними назвами, робила свій внесок у світове мистецтво.
ЧИ МОЖЕ КУЛЬТУРА БУТИ ЗБРОЄЮ В РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ?
Урочисте відкриття фестивалю відбулося в Королівському концертному залі. Під час відкриття Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції та художня керівникка фестивалю, наголосила на головній меті заходу: познайомити шведську публіку з сузір'ям виняткових українських митців, чия творчість збагатила європейську та світову культурну спадщину.
Наталія Пасічник
«Вже третій рік поспіль Стокгольм перетворюється на динамічний центр української культури в Європі, приймаючи найбільший на континенті фестиваль, присвячений Україні, який цього року включає 12 різноманітних культурних заходів. «Українська весна» – це наша шана стійкості, унікальним мистецьким поглядам та різноманітним голосам України, які століттями вплітаються в культурну тканину Європи. Ми прагнемо зробити видимими багаті українські традиції та тих митців, чиє походження часто залишалося невизнаним. Багато з них жили далеко від батьківщини, а інші залишалися здебільшого непоміченими через російську окупацію, яка тривала століттями на території сучасної України», – сказала Наталія Пасічник.
Фестиваль розпочався з важливої відкритої дискусії про важливу роль української культури у збереженні національної ідентичності та виживанні. Чи може культура служити зброєю в триваючому російсько-українському конфлікті? Чи повинні культура та політика бути окремими? Чому Росія так рішуче налаштована знищити українське мистецтво та стерти ідентичність нації? Ці теми були серед тем, що розглядалися в діалозі між шанованими шведськими та українськими спікерами.
Стефан Гедлунд, професор сходознавства в Уппсальському університеті (Швеція), зазначив, що росіяни прагнуть знищити Україну та українську ідентичність. «Це перша війна (російсько-українська), про яку мені відомо, яка повністю зумовлена культурними питаннями. В очах московського режиму та російського населення, якщо вони не зможуть контролювати Київ, то Росія перестане існувати. Вона зникне як імперія», – заявив професор.
Він стверджував, що наївно покладати провину за війну виключно на Путіна. «Путін не є архітектором Росії; саме Росія сформувала Путіна. Він є продуктом культури, яку вони називають російською, і яку, на їхню думку, українці також повинні прийняти як свою. Ставлення росіян до України не зміниться. Вони не поступляться, доки Україна не капітулює, визнавши, що немає ні українців, ні української мови, ні української культури — нічого українського», — зазначив науковець.
Концертна програма першого вечора стала визначною вітриною української камерної музики. Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії імені М. Скорика виконав твори Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Мирослава Скорика та Василя Барвінського.
Виступи шведських артистів додали вечору неймовірної глибини та емоційності. Мецо-сопрано Анна Софі фон Оттер у супроводі гітариста Фабіана Фредрікссона виконала проникливе виконання української колискової «Sömnen vandrar», яка колись надихнула Джорджа Гершвіна на створення культового «Літа» для опери «Поргі і Бесс». Цей зв'язок сягає 1929 року, коли Гершвін почув мелодію у виконанні Українського національного хору під керівництвом
Источник: www.ukrinform.ua
