Не всі військові частини взаємодіють із родинами – родичі загиблих та зниклих безвісти звернулися до влади 07.04.2025 14:58 Укрінформ Суттєвим елементом у розшуку загиблих та зниклих безвісти є взаємодія військових частин та родин, але цьому питанню не надається необхідного акценту.
Про це йдеться в аналізі «Взаємодія з військовими частинами та підтримка сімей загиблих і зниклих безвісти», представленому Медійною ініціативою за права людини.
Як зазначила авторка аналізу Олена Копіна, державою встановлені протоколи розшуку загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців, однак основною комунікаційною ланкою є військові частини, які недостатньо співпрацюють із родинами.
«Вирішальним аспектом пошуку є зв’язок між військовою частиною та сім’єю. Досвід сім’ї під час цього процесу і, зокрема, те, як ці протоколи сприймаються, залежить від якості цього зв’язку. Часто люди перебувають у стані шоку після тривожних новин; вони отримують величезну кількість інформації та намагаються зрозуміти наступні кроки. Емоційний контекст суттєво впливає на сприйняття зусиль військової частини. Деякі військові Підрозділи підтримують ефективний зв’язок із сім’ями та цілодобово забезпечують підтримку під час пошуку свого особового складу, а в інших випадках – навпаки», – зазначив Копіна.
У своєму аналізі фахівці радять Міністерству оборони та МВС при відборі кандидатів на посади в ЦВК (підрозділах цивільно-військового співробітництва – ред.) та Службі соціального супроводу надавати пріоритет емоційному інтелекту, емпатії та морально-етичним нормам.
Юлія Шарапанюк, лідер об’єднання сімей зниклих безвісти та полонених військовослужбовців 115-ї ОМСБр та 225-ї ОМСБр, поділилася негативним досвідом щодо спілкування родин загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців.
“Ми маємо чудову взаємодію з усіма державними структурами, але стикаємося з повною відсутністю комунікації з військовою частиною. Від оформлення документів до поводження з померлими, військова частина демонструє повну байдужість з морально-етичної точки зору. Сім'ї несуть важкий тягар негативного досвіду. Мені довелося порушити кримінальну справу проти померлої сироти, яку повернули після репатріації з документами, але без перевірки ДНК, що призвело до розуміння, що його поховали як невстановлену особу з вимогою керівника ЦВО порушити кримінальні справи, але наші зусилля були зустрінуті без уваги», – наголосив Шарапанюк.
Аналіз також рекомендує створити стандартизовані, зрозумілі інформаційні матеріали (довідники) з оновленою контактною інформацією для відповідних відомств, у яких описано необхідні кроки, які родина зниклого військовослужбовця має здійснити для збору та подання необхідних документів. Додатково родинам новомобілізованих захисників надати контактні дані патронатної служби або служби військово-цивільного співробітництва військової частини для оперативного надання допомоги у разі загибелі військовослужбовця або його зникнення безвісти.
Крім того, Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин закликаємо завершити створення єдиної інформаційної платформи для сімей зниклих безвісти захисників.
«Її зусилля мають покращити комунікацію між родинами зниклих безвісти та державними органами, а також прискорити обмін інформацією між усіма сторонами, які беруть участь у розшуку зниклих безвісти військовослужбовців», — стверджує автор аналізу Копіна.
У новому аналізі «Взаємодія з військовими частинами та підтримка сімей загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців» розглянуто актуальні проблеми взаємодії сімей із Збройними Силами, ЦВО та Об’єднаними силами, а також запропоновано рекомендації державі щодо покращення цієї взаємодії та зменшення пов’язаного з цим травматизму.
Як повідомляв Укрінформ, у чотирьох містах України планують відкрити центри підтримки сімей військовополонених і зниклих безвісти.
Міноборони МВС Військові Зникли безвісти ЦКК
Источник: www.ukrinform.ua
