У Казахстані відбуваються перші вибори до новоствореного однопалатного парламенту

У неділю, 23 серпня, у Казахстані відбуваються перші вибори до Курултаю – нового однопалатного парламенту, створеного після масштабної конституційної реформи. Його склад має налічувати 145 народних обранців, яких обиратимуть виключно за партійними списками.

Про це інформує BBC.

Голосування триватиме з 07:00 до 20:00 за місцевим часом. Перші офіційні результати очікуються після опівночі, оскільки до цього моменту заборонено оприлюднювати дані екзит-полів.

На відміну від попередньої парламентської системи, що складалася із Сенату та Мажилісу, Курултай матиме лише одну палату. Уся територія Казахстану на виборах становить єдиний загальнонаціональний округ. Виборці віддають свій голос не за окремих кандидатів, а за партійні списки. Самовисування заборонене, тому незалежні претенденти не можуть брати участь у виборах.

Для отримання місць у парламенті партіям необхідно подолати виборчий бар’єр у 5%. Після голосування саме партійне керівництво визначатиме, хто з кандидатів, включених до списку, здобуде депутатський мандат.

У виборчих бюлетенях представлені сім партій: «Аділет», Загальнонаціональна соціал-демократична партія, «Байтак», Народна партія Казахстану, «Ауил», «Ак жол» та Respublica. Усі вони підтримують політичний курс чинного президента Касим-Жомарта Токаєва. Виборцям також надано можливість проголосувати проти всіх.

Найбільший список – 186 кандидатів – висунула новостворена партія влади «Аділет». Вона вважається наступницею партії «Отан», яку свого часу створив колишній президент Нурсултан Назарбаєв. Згодом ця політична сила була перейменована на «Нур Отан» і майже 30 років залишалася партією влади.

Вибори проводяться на тлі критики з боку міжнародних спостерігачів. У Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ звернули увагу на обмеження свободи слова та політичної конкуренції. Зокрема, скасування самовисування там розцінили як обмеження права громадян на політичну участь.

Опозиційні рухи Казахстану протягом багатьох років намагалися отримати офіційний статус політичних партій, однак жодному з них цього не вдалося. Через це їхні представники не можуть брати участь у загальнонаціональних виборах.

Напередодні голосування правозахисники також заявляли про посилення тиску на журналістів, арешти представників медіа та судові переслідування ЗМІ.

Створення Курултаю стало результатом конституційної реформи, яку Токаєв ініціював восени 2025 року. Спочатку влада планувала внести окремі зміни до Конституції, однак зрештою підготувала нову редакцію основного закону. Її ухвалили на референдумі в березні 2026 року, а чинності вона набула 1 липня.

Влада пояснювала перехід до однопалатного парламенту необхідністю пришвидшити ухвалення законів. Курултай матиме повноваження затверджувати бюджет, ухвалювати закони, висловлювати недовіру уряду та погоджувати низку президентських призначень.

Водночас значна частина повноважень залишається у президента. Токаєв особисто висуватиме кандидатуру голови Курултаю та матиме право розпустити парламент у разі повторної відмови депутатів погодити запропонованого ним голову або окремі президентські призначення.

Першу сесію нового парламенту мають скликати не пізніше ніж через 30 днів після оголошення результатів виборів.

Нагадаємо, парламентські вибори також відбулися у Вірменії. Переконливу перемогу за підрахунком ЦВК здобула партія прем’єр-міністра Нікола Пашиняна «Громадянський договір» із результатом – 49,81% голосів.

Партія «Сильна Вірменія», пов’язана з російським олігархом Самвелом Карапетяном, подала заяву до Центральної виборчої комісії з вимогою визнати недійсними. Однак на початку липня Конституційний суд Вірменії залишив результати у силі.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.