Три випускники «Львівської політехніки» за три дні розробили концепцію майбутньої атомної електростанції, яка включає два реактори, частково підземні будівлі та градирню-оранжерею. Цей проєкт здобув перше місце на загальноукраїнському конкурсі «Атомний об’єкт 2100».
Три випускники «Львівської політехніки» за три дні розробили концепцію майбутньої атомної електростанції, яка включає два реактори, частково підземні будівлі та градирню-оранжерею. Цей проєкт здобув перше місце на загальноукраїнському конкурсі «Атомний об’єкт 2100».
Про це повідомив Національний університет «Львівська Політехніка».
Над концепцією працювали випускники Інституту архітектури та дизайну Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чом разом із доцентом Леонідом Вознюком. До цього команда майже не мала досвіду роботи з атомною архітектурою, тому їй довелося за стислий термін розібратися у принципах роботи АЕС: що відбувається у реакторі, призначення парогенераторів та турбін, і як усі ці компоненти впливають на планування станції.
Вибір місця для гіпотетичної станції студенти обґрунтували промисловим значенням регіону, наявністю вільних територій та близькістю до водних ресурсів, розмістивши її поблизу Миколаєва. В архітектурному рішенні команда прагнула поєднати бруталізм із природними елементами. Частину технічних та адміністративних приміщень було заглиблено в землю, а дахи перетворено на зелені схили. Це дозволяє будівлям краще інтегруватися в навколишнє середовище, а озеленення слугує додатковою термоізоляцією. Між спорудами були передбачені водойми, які, за задумом авторів, могли б використовуватися для гасіння пожеж.
Генеральний план.
У центральній частині станції студенти передбачили два енергоблоки потужністю 1000 МВт кожен. За основу було взято американський реактор AP1000 від Westinghouse. AP1000 належить до реакторів покоління III+ і використовує пасивні системи безпеки. Приміром, у разі втрати зовнішнього електропостачання система здатна самостійно відводити тепло від реактора протягом певного часу без задіяння насосів чи операторського втручання — завдяки природній циркуляції, силі тяжіння та запасам води.
Найбільш оригінальною частиною проєкту є градирня-оранжерея. Традиційно градирня призначена для охолодження відпрацьованої води. Однак у цьому проєкті студенти запропонували облаштувати її скляним покриттям із вертикальним озелененням та використовувати частину її тепла для підтримання температури всередині.
Раніше видання dev.ua розповідало про малі модульні реактори, розгляд яких Україна також веде для своїх майбутніх енергетичних проєктів.
Источник: www.vesti-ua.net