Виставкові стенди вартістю тисячі, а то й десятки тисяч доларів. Великі зали, наповнені людьми, майже як на концертах. Представники українського мілтех-сектору виступають у ролі “зірок”. Яскраві польові випробування новітньої техніки, а також численні яскраві фото та відео в соціальних мережах.
Останніми роками заходи мілтех-індустрії вражали своїм масштабом, адже сама галузь також значно зросла. Наскільки б чутливою не була ця тема з огляду на безпекові аспекти, маркетинг, як і в будь-якому іншому бізнесі, залишався ключовим двигуном. Однак, 24 липня сталося те, що призупинило проведення заходів у мілтех-секторі: російські ракети атакували учасників оборонної події поблизу Києва, забравши життя понад 10 людей та поранивши близько 100.

Виставкові стенди вартістю тисячі, а то й десятки тисяч доларів. Великі зали, наповнені людьми, майже як на концертах. Представники українського мілтех-сектору виступають у ролі “зірок”. Яскраві польові випробування новітньої техніки, а також численні яскраві фото та відео в соціальних мережах.
Останніми роками заходи мілтех-індустрії вражали своїм масштабом, адже сама галузь також значно зросла. Наскільки б чутливою не була ця тема з огляду на безпекові аспекти, маркетинг, як і в будь-якому іншому бізнесі, залишався ключовим двигуном. Однак, 24 липня сталося те, що призупинило проведення заходів у мілтех-секторі: російські ракети атакували учасників оборонної події поблизу Києва, забравши життя понад 10 людей та поранивши близько 100.
Навряд чи варто детально обговорювати, чи є масовий захід оборонної тематики законною ціллю з точки зору міжнародного права, адже для росії міжнародне право просто не існує. Особливо враховуючи, що рф практично щодня вбиває мирне населення у спальних районах, а ворожі FPV-дрони полюють на продавців овочів у Херсоні. Важливо те, що подібні заходи протягом усього часу повномасштабної війни були і залишаються реальною ціллю для ворожих ударів, і всі в мілтех-індустрії це чудово усвідомлювали, тому й запроваджували суворі (або принаймні певні) заходи безпеки.
На даний момент деякі з уже запланованих заходів скасовані, інші перенесені. Наскільки серйозно ця пауза загальмує розвиток індустрії в цілому, сказати важко, адже наслідки можна буде оцінити лише в довгостроковій перспективі. Але станом на зараз ніхто точно не готовий брати на себе відповідальність за потенційну небезпеку для учасників масових заходів.
dev.ua отримав коментарі від кластера Brave1, який є організатором найбільшого оборонного заходу Defense Tech Valley у Львові, а також від команди Kyiv Growth Summit, що мала в програмі значну кількість спікерів з оборонної сфери і мала відбутися в Києві 1 серпня. Обидві події наразі перенесені, але організатори остаточно не відмовилися від їх проведення цього року. Як вони це бачать? І як взагалі мілтех-індустрія бачить проведення оборонних заходів у майбутньому? Про це — у нашому матеріалі.
Прямі збитки понад 500 000 грн, але незмінні плани. Чи відбудеться цьогоріч Kyiv Growth Summit
Перш за все, варто наголосити, що під терміном «мілтех-заходи» можуть розумітися події різного типу, масштабу та рівня секретності, які, відповідно, несуть менші чи більші ризики. Якщо мова йде виключно про виступи спікерів від мілтех-індустрії, без розміщення виставкових стендів виробників та практичної демонстрації зразків озброєння в польових умовах, то такий захід все ж можливо провести в приміщенні з бомбосховищем або ж одразу на підземному рівні якоїсь будівлі.
Організатори Kyiv Growth Summit 2026, який не зосереджується виключно на мілтех-сфері, але має потужний defence-трек і запросив низку топ-менеджерів оборонних компаній як спікерів, попри перенесення заходу, все ж мають намір провести його до кінця року.

Команда повідомляє, що перебуває в пошуку локації, яка відповідатиме всім вимогам безпеки та зможе комфортно розмістити понад 1000 учасників. «Паралельно продовжуємо узгоджувати всі необхідні процеси, щоб провести конференцію саме такою, якою ми її задумували», — зазначили представники команди у коментарі dev.ua.
У команді Kyiv Growth Summit 2026 запевнили, що перебувають у контакті з профільними службами та іншими організаторами великих технологічних подій і формують «чітке розуміння оновлених вимог і процедур щодо організації масштабних заходів у нинішніх умовах».
За словами організаторів події, її перенесення мало для них суттєві фінансові наслідки.
«На момент ухвалення рішення конференція була практично повністю підготовлена, тому частину витрат уже неможливо повернути. Наразі можемо оцінити прямі збитки у понад 0,5 млн грн. Водночас, для нас це не могло бути аргументом на користь проведення події за умов, у яких ми не були б упевнені в достатньому рівні безпеки», — повідомили dev.ua організатори.
Як пояснили dev.ua представники Kyiv Growth Summit, трагедія на Київщині стала темою серйозних обговорень і рефлексії всередині команди. «Хоча Kyiv Growth Summit є технологічною конференцією, серед наших спікерів, партнерів та учасників є представники defense-індустрії, тому ми не можемо розглядати питання безпеки як формальну вимогу», — кажуть там.
На їхню думку, трагедія вже суттєво вплинула на ринок, адже частину великих подій було перенесено або скасовано, організатори переглядають свої протоколи, а майданчики значно обережніше ставляться до проведення заходів, пов’язаних із defense-тематикою.
Водночас, організатори Kyiv Growth Summit запевняють, що ще до перенесення мали окремий безпековий план, однак після трагедії додатково переглянули його та опрацювали можливі сценарії реагування.
Brave1 шукає нові формати для Defense Tech Valley
Минулоріч Defense Tech Valley пройшла у Львові з таким розмахом, що ледь не затьмарила незмінно головний технологічний захід у місті Лева — ІТ-Арену.
Після трагедії під Києвом команда кластера Brave1 заявила про перенесення заходу, але не його скасування, хоча формат і локація події поки невідомі.

Скріншот з сайту Defense Tech Valley
dev.ua запитав у організаторів щодо цього, але ми дізналися лише, що команда кластера Brave1 «перебуває в активному пошуку оптимального оновленого формату для Defense Tech Valley та перебуває на зв’язку з ключовими стейкхолдерами».
Як запевнила команда кластера, головний пріоритет — забезпечити максимальну якість та користь від події при максимально можливій безпеці для учасників. «Це непросте завдання, проте маємо надію, що все вдасться. Про подробиці поки не готові повідомити», — зазначили у Brave1.
Водночас, у команді кластера запевнили, що опрацьовують нові формати взаємодії з аудиторією, зокрема розосереджені або віртуальні, щоб забезпечити подальший розвиток екосистеми без втрати швидкості комунікації між виробниками та військовими.
Наприклад, нещодавно за участю кластера було проведено перший онлайн-полігон, присвячений «FPV-фічам» — комплектуючим та рішенням, які посилюють можливості класичних FPV-дронів.
Виправдане посилення заходів безпеки vs зайва бюрократія. Що переможе?
У Brave1 кажуть, що посилення безпекових заходів у відповідь на трагедію під Києвом є абсолютно зрозумілою та необхідною реакцією на те, що сталося.
«Водночас, критично важливо, щоб ця реакція не стала на заваді технологічному розвитку оборонного сектору. Це означало б втрату темпу і, як наслідок, технологічної переваги над ворогом», — акцентують у оборонному кластері.

Екс-міністр оборони Михайло Федоров під час Defense Tech Valley-2025
Там нагадали, що абсолютна більшість заходів за участю Brave1 не є відкритими та публічними: вони проводяться виключно для вузького кола учасників оборонної екосистеми (розробників, військових та фахівців, які безпосередньо залучені до створення й застосування озброєння). «Учасники усвідомлюють характер ризиків і працюють над їх мінімізацією», — констатували у команді Brave1.
У кластері додали, що протоколи безпеки передбачають принцип обмеження інформації, коли кожен учасник отримує лише той обсяг даних, який необхідний для виконання його завдань. Також можуть застосовуватися додаткові режими секретності, легендування та інші адаптивні механізми. «З міркувань безпеки ми свідомо не коментуємо конкретні організаційні інструменти», — підкреслили у Brave1.
Водночас, у оборонному кластері не впевнені, що створення єдиного централізованого алгоритму з обов’язковим погодженням усіх заходів є правильним рішенням. «Чим більше ланок погодження і чим більше людей отримують повну інформацію, тим вищий ризик її витоку. Самі по собі додаткові підписи не гарантують додаткової безпеки», — пояснюють у Brave1.
У команді кластера додали, що жорстко стандартизований алгоритм також може стати об’єктом вивчення з боку противника. «Якщо всі заходи проводитимуться за однаковою моделлю або в одних і тих самих місцях, ворог зможе адаптувати свою розвідку та засоби ураження саме під цей сценарій. Безпека має будуватися не лише на правилах, а й на адаптивності», — зробили висновки у Brave1.
Своєю чергою, організатори Kyiv Growth Summit кажуть, що трагедія під Києвом підсвітила дві системні проблеми.
Першою вони називають дефіцит великих захищених локацій.
«Знайти у Києві майданчик, який може одночасно прийняти понад 1000 людей, відповідає формату технологічної конференції та має укриття відповідної місткості, надзвичайно складно. Це вже не проблема конкретного організатора чи конкретної конференції, а інфраструктурний виклик для всього ринку великих подій», — стверджують вони.
Другим проблемним питанням команда Kyiv Growth Summit називає відсутність достатньо прозорого та зрозумілого для організаторів алгоритму погоджень. «Коли йдеться про велику подію з представниками defense-індустрії, організатор має чітко розуміти, до яких структур звертатися, які погодження отримувати, які критерії має виконувати локація і хто відповідає за кожен етап», — стверджують там.
Саме тому зараз команда Kyiv Growth Summit не лише шукає новий майданчик, а й перебуває в діалозі з відповідальними структурами та іншими організаторами.
«Результатом цієї ситуації мають стати не просто жорсткіші правила, а зрозуміліші та уніфіковані процедури для всього ринку», — висловили свою думку організатори події.
Де межа розумного компромісу?
У відповідь на питання, як забезпечити баланс між необхідністю презентації нових продуктів та формуванням потужного вітчизняного мілтех-ком’юніті і безпекою учасників, організатори Kyiv Growth Summit акцентують увагу на тому, що ключ — у конструктивному діалозі між державою, індустрією та організаторами.
«Defense tech розвивається надзвичайно швидко, і професійні майданчики для цієї екосистеми потрібні. Саме там знайомляться виробники, інженери, інвестори, військові, потенційні партнери та замовники. Повністю відмовитися від таких подій означало б обмежити один із каналів розвитку індустрії», — вважають організатори події.
Водночас, вони акцентують увагу на тому, що формат має адаптуватися до реальності. «Організаторам потрібні зрозумілі безпекові вимоги та процедури, державі — можливість контролювати їх дотримання, а індустрії — відповідальне ставлення до того, що, де, кому і в якому форматі можна демонструвати», — роблять висновки у Kyiv Growth Summit.
На думку команди, питання сьогодні не в тому, проводити чи не проводити такі події — питання в тому, як створити правила, за яких вони можуть відбуватися максимально безпечно.
Організатори Kyiv Growth Summit приходять до висновку, що в короткостроковій перспективі трагедія під Києвом призведе до зменшення кількості великих відкритих подій, переходу до камерніших форматів та значно жорсткіших вимог до локацій і доступу.
«Але ми не думаємо, що це означатиме зникнення defense-подій як явища. Потреба індустрії в обміні досвідом, партнерствах, інвестиціях і нетворкінгу нікуди не зникла. Навпаки, разом із розвитком українського defense tech вона лише зростає. Український ринок за роки повномасштабної війни неодноразово показував здатність адаптуватися до нових обставин. Думаю, рішення знайдемо і цього разу — просто правила проведення таких подій стануть іншими», — заявили у команді Kyiv Growth Summit.
Чи є сенс проводити українські мілтех-заходи за кордоном
Ми також попросили команди Kyiv Growth Summit та оборонного кластера Brave1 прокоментувати доцільність проведення подібних заходів за кордоном, що, з одного боку, справді значною мірою вирішує проблему безпеки, але, з іншого боку — породжує низку інших проблем. Зокрема, це непроста логістика, необхідність перевезення через кордон «специфічного» вантажу і відповідні організаційні та юридичні нюанси, якщо мова йде про виставки озброєння, ну і головне — як залучити на такі заходи за кордоном відповідну українську аудиторію.
У Brave1 згодні з тим, що проведення заходів за кордоном знімає одні ризики, але породжує інші. Як кажуть у кластері, проведення подій за кордоном дійсно нівелює частину безпекових ризиків, але не всі — адже ми бачимо, що ворог активно проводить гібридні дії в країнах Європи, тому повної гарантії безпеки все одно бути не може.

Демонстрація підводного дрона TOLOKA на Defense Tech Valley-2025
Натомість, європейська локація значно спрощує участь іноземних інвесторів, компаній та урядовців, тому Brave1 вже має успішний досвід проведення закордонних заходів, переважно інвестиційного спрямування.
«З іншого боку, є суттєві обмеження — перш за все, це дійсно логістика, та ускладнене залучення на заходи релевантної аудиторії, фідбек від якої є особливо цінним для розробників. Точно можемо сказати, що ми будемо розвивати цей напрям, але повністю перенести такі заходи за кордон — не є реалістичним», — вважають у кластері.
На думку представників Brave1, організаторам заходів потрібно ухвалювати рішення індивідуально — залежно від мети, аудиторії та специфіки розробок.
Цю думку поділяють і організатори Kyiv Growth Summit. Команда форуму стверджує, що міжнародні defense tech події потрібні Україні, адже є можливістю презентувати українські технології партнерам, залучати інвестиції, будувати міжнародні зв’язки та виходити на нові ринки, але вони не можуть повністю замінити події всередині України.
«Тут знаходиться значна частина виробників, інженерів, військових, команд і людей, які безпосередньо працюють із технологіями та формують екосистему. Для багатьох із них регулярна участь у закордонних конференціях просто неможлива через логістику, вартість або інші обмеження», — кажуть організатори Kyiv Growth Summit.
Команда форуму закликає ставити питання не як вибір між Україною та закордоном.
«Нам потрібні обидва формати: міжнародні події для інтеграції українського defense tech у глобальний ринок і сильні професійні майданчики всередині країни. Наше завдання зараз — знайти спосіб проводити останні відповідально й безпечно», — підкреслюють там.
Чи буде defence-трек на ІТ-Арені та що з іншими заходами
Ми намагалися з’ясувати також, чи планують організатори цьогорічної ІТ-Арени оборонний трек разом з «цивільно-айтішним», як було це минулоріч, але відповіді на наш запит не отримали.
Окрім того, редакція dev.ua сконтактувала з приводу цього матеріалу з організаторами IRON DEMO 2026, який мав відбутися 28-29 серпня у Львові, але був скасований. Втім, операційна директорка IRON Cluster Анастасія Бондаренко відмовилася глибоко коментувати бачення цієї проблематики.
У прес-службі великого виробника дронів TAF Industries, який є постійним учасником всеукраїнських оборонних виставок і заходів, заявили, що готові повернутися з коментарем щодо цього питання наприкінці серпня, адже внутрішня служба безпеки постійно переглядає і посилює внутрішні безпекові політики. Також ми звернулися з цього приводу до іншого великого оборонного виробника Vyriy Industries, і додамо його відповіді до матеріалу, якщо такі надійдуть.
Замість висновків
Очевидним є факт, що трагедія під Києвом змусить організаторів великих оборонних подій суттєво посилити заходи безпеки, і бути обережнішими з комунікацією на широку аудиторію. Принаймні — на перший час. Водночас, не менш очевидним є й інше — будь-який бізнес, особливо наскільки стрімко зростаючий, як український defence-tech, потребує таких заходів і відмовитися від них повністю було б щонайменше недалекоглядно. Наразі ж пауза триватиме: або доти, доки спогади про цю трагічну подію в суспільстві ще доволі гострі, або ж доти, доки влада не напрацює чіткий механізм погодження і проведення таких подій і вийде з ним до мілтех-бізнесу.
Источник: www.vesti-ua.net
