Фахівці з інформаційних технологій дедалі частіше стикаються з відмовами від роботодавців через так звані «локаційні ризики». Про один із таких випадків розповів Олександр Толочко, який обіймає посади Design Lead та Senior Graphic Designer. У коментарях до його допису айтівці почали ділитися власними історіями та висловлювати припущення щодо справжніх причин відмов, які роботодавці іноді маскують під «блекаути», наприклад, посилаючись на можливість загибелі співробітника.
Фахівці з інформаційних технологій дедалі частіше стикаються з відмовами від роботодавців через так звані «локаційні ризики». Про один із таких випадків розповів Олександр Толочко, який обіймає посади Design Lead та Senior Graphic Designer. У коментарях до його допису айтівці почали ділитися власними історіями та висловлювати припущення щодо справжніх причин відмов, які роботодавці іноді маскують під «блекаути», наприклад, посилаючись на можливість загибелі співробітника.
Олександр Толочко повідомив у LinkedIn, що нещодавно отримав відмову на відгук щодо вакансії, причиною якої стало припинення найму працівників в Україні.
Першим запитанням від компанії до IT-спеціаліста була його локація. Відповідь «у Київській області», очевидно, не задовольнила рекрутера.
Представник компанії пояснив, що через те, що більшість співробітників перебуває в Україні, керівництво вирішило зменшити ризики та шукати кандидатів за межами країни. Це пов’язано з тим, що під час масштабних відключень електроенергії компанія втрачала зв’язок з усією командою на кілька днів.
Точний текст відповіді можна побачити на скріншоті, який Олександр додав до свого публікації.
В опублікованому дописі автор зазначив, що повністю розуміє бізнес-логіку в умовах війни, пов’язаних з нею ризиків та відключень електроенергії, особливо з огляду на наближення зимового періоду. Кожна компанія прагне забезпечити безперебійність своїх операцій та постійну доступність команди.
Однак, він порушує питання про те, де проходить межа між обґрунтованим управлінням ризиками та звичайним ігноруванням кандидатів лише через їхнє місцезнаходження в Україні.
«Людина, яка продовжує працювати з України, цілком може мати EcoFlow, генератор, кілька незалежних інтернет-провайдерів та багато іншого, що робить її значно стабільнішою за людину десь у Європі без жодного резерву», — додав дизайнер.
Олександр вважає особливо іронічною ситуацію, коли основна частина нинішньої команди компанії проживає та працює в Україні. З цього він робить висновок про нелогічність дій роботодавця: працювати з України для вже найнятих співробітників є прийнятним, але наймати нових спеціалістів у тій самій локації вважається надто ризикованим. Він запитує у спільноти, що вони думають про такий підхід.
У коментарях під дописом фахівці припустили, що справжня причина відмови може полягати зовсім не у відключеннях електроенергії, адже більшість українських IT-спеціалістів давно облаштували автономні робочі місця. Основний ризик для компаній становить так звана «мобілізація» — процеси призову, які роботодавці не можуть передбачити.
Рекрутерка Євгенія Коррея зазначила, що блекаути вже давно не є головною причиною для роботодавців: «На жаль, це не єдина причина. В мене є іноземний клієнт, який наймає українців, але не в Україні. Через уже всім відому мобілізацію. Така людина може раптово зникнути, і ніхто не знатиме, де вона і коли повернеться до роботи над проектом. Блекаутами вже нікого не налякати)».
З цією думкою погодився й Senior Product Manager Григорій Хропот, наголошуючи на відмінності між передбачуваними технічними труднощами та непередбачуваними обставинами (форс-мажор): «Саме так, іноземні компанії з досвіду вже знають, що українці вміють вирішувати питання з блекаутами та відключеннями, не турбуючи роботодавців. Але мобілізація — це великий і неконтрольований ризик, який вони не готові брати на себе. І їх можна зрозуміти».
У відповідь на це Олександр зазначив: «І це я розумію. Здається, тут можна просто опитати кандидата, і якщо немає проблем, то рухатися далі. Але, звісно, легше не наймати тих, хто перебуває в Україні».
Інші IT-спеціалісти почали ділитися власним негативним досвідом спілкування з компаніями, які шукають українські таланти, але висувають до них суперечливі вимоги.
PHP developer Петро Дяволюк згадав схожу ситуацію щодо позиціонування компаній: «Було так: „ми супер міжнародна компанія. Але працюємо лише з ФОП 3 групи, які, бажано, перебувають у Європі“».
А фахівчиня Ганна Труба, яка проживає в Одесі, поділилася ще більш абсурдним поясненням відмови, з яким їй довелося зіткнутися особисто: «На жаль, у мене теж таке було. Сказали: „А раптом вас вбʼють…“».
Источник: www.vesti-ua.net