Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
“Цю версію також не можна відкидати, хоча наразі ми не можемо стверджувати це з повною впевненістю”, – зазначив Ландсберґіс в ефірі програми “Тема дня” на LRT, відповідаючи на запитання, чи могла Москва навмисно вразити іноземні диппредставництва в українській столиці.
За словами глави литовського МЗС, розслідування встановило, що удар було здійснено ракетами, а поруч із посольством відсутні будь-які військові чи ключові об’єкти.
“Згідно з матеріалами розслідування, це були ракети. Подібних об’єктів поблизу немає. Найближчий об’єкт, який РФ систематично намагається уразити, – це електростанція, розташована за півтора кілометра. Все інше там – це житлові будинки, за винятком нашого посольства. Можливо, метою був тиск, залякування, але мушу сказати – це абсолютно безрезультатно. Рішучість не зменшилася, а навпаки, зросла”, – підкреслив міністр.
Ландсберґіс також уточнив, що РФ запустила по столиці надзвукові ракети «Циркон», які першочергово розроблялися для знищення кораблів.
“Це жахлива зброя. Ми не маємо жодного уявлення, в що вони там цілилися, оскільки в цьому районі немає жодних об’єктів”, – додав він.
За даними МЗС Литви, пошкодження дипломатичної установи в Печерському районі Києва сталися внаслідок падіння двох ракет на відстані 5 та 150 метрів від будівлі. У приміщенні були пошкоджені віконні рами, розбито скло, пробито дах і сонячні батареї. Співробітники диппредставництва не постраждали.
У зв’язку з цим до МЗС Литви було викликано представника посольства РФ у Вільнюсі, якому було висловлено рішучий протест через грубе порушення Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
“Вибачень не було. Представник РФ заявив, що Литву попередили про загрозу для всіх осіб у Києві”, – зазначив Ландсберґіс. На його думку, такі попередження Литва розцінює як погрозу.
У врученій російському дипломату ноті наголошується, що після ретельної оцінки збитків Литва вимагатиме від Москви відшкодування та залишає за собою право вжити заходів у відповідь.
“У нас передбачені заходи реагування на дії Москви. Я б не хотів вдаватися в деталі, але ми маємо можливості, інструменти та волю для захисту, якщо виникне потреба”, – підкреслив міністр.
Глава МЗС Литви також заявив, що НАТО мусить відреагувати більш рішуче після того, як минулого тижня російська ракета впала на сході Польщі. За його словами, Альянс повинен посилити свою військову присутність та зайняти більш тверду політичну позицію після цього інциденту.
“Існує бажання зберігати спокій, але водночас реагувати рішуче. Нам вдалося зберегти спокій. Однак, така рішуча відповідь має послідувати після цього інциденту, насамперед завдяки військовим можливостям”, – зазначив Ландсберґіс.
Він зауважив, що попередні зусилля НАТО щодо зміцнення військової присутності в регіоні допомогли запобігти подальшим інцидентам.
“Операції «Східний вартовий» та «Балтійський вартовий» показали, що коли ми збільшуємо нашу військову присутність у регіоні, що РФ вважає неприйнятним, вона змушена вдаватися до превентивних заходів. Інциденти за участю Польщі припинилися, так само як і пошкодження інфраструктури в Балтійському морі”, – наголосив Ландсберґіс.
Глава МЗС Литви додав, що це не обов’язково свідчить про навмисний характер кожного з попередніх інцидентів.
“Це не означає, що кожен випадок був спланований або здійснений навмисно, але після цієї події реакція має бути точно такою ж”, – підкреслив Ландсберґіс.
Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що ракета, яка впала в Польщі, була російською крилатою ракетою Х-101, виготовленою неподалік Москви.
Зі свого боку Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що ракети Х-101 використовуються виключно стратегічною авіацією РФ.
НАТО підтвердило, що об’єкт, який впав у Польщі, був російською ракетою. Альянс засудив інцидент і заявив, що підтримує тісний зв’язок із Варшавою. Альянс також зобов’язався продовжувати вживати всіх необхідних заходів для захисту території своїх країн-членів.
“Якщо буде брак можливостей, ми повинні їх збільшити, тому що ми не можемо нормалізувати ситуацію, коли ракети потрапляють у наш повітряний простір. Зрештою, політична реакція Альянсу як організації, безумовно, могла б бути сильнішою”, – додав Ландсберґіс.
Російська ракета впала поблизу села Тарнава-Колонія на сході Польщі, приблизно за 80 км від українського кордону, під час нічної російської атаки, в ході якої Москва випустила 74 ракети та 284 безпілотники проти України.
З моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, російські ракети та безпілотники вражали повітряний простір кількох країн Східної Європи, зокрема Румунії та Молдови.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що в ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.
У столиці постраждали сім районів, пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.
Фото: URM
Источник: www.vesti-ua.net