Цього тижня стало відомо, що українські військовослужбовці вперше в історії здійснили висадку робототехнічних комплексів на окупованій росіянами Кінбурнській косі. Також науковці розробили надзвичайно міцний матеріал із бджолиного шовку, а астронавти на орбіті успішно зробили діагностичні рентгенівські знімки.
Про ці та інші значущі події та вражаючі новини – у нашому огляді.
ЗСУ ПРОВЕЛИ УНІКАЛЬНУ ОПЕРАЦІЮ НА КІНБУРНСЬКІЙ КОСІ
Військовослужбовці 123-ї окремої бригади територіальної оборони, застосувавши керовану морську платформу, вперше у світі висадили на берег, що перебуває під контролем ворога, на Кінбурнській косі Миколаївської області, наземний роботизований комплекс. Ще нещодавно подібна місія здавалася суто футуристичною.
Фото: ЗСУ вперше використали морську платформу для висадки бойового робота (колаж РБК-Україна).
У бригаді наголосили, що це не просто технічна іграшка, а нова парадигма ведення бойових дій. Тепер машина, а не людина, бере на себе ризик.
Дистанційно керований бойовий модуль Wolly 7.62, основу якого складає кулемет ПКМ, призначений для виконання бойових і розвідувальних завдань в складних умовах.
Безпілотний плавучий засіб із роботизованим комплексом уможливив доставку техніки в зони, де кожен метр узбережжя є небезпечним, а ризик для життя людини надмірно високий.
ХІМІКИ СТВОРИЛИ ГУБЧАСТИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВИДОБУТКУ ПИТНОЇ ВОДИ В ПОСУШЛИВИХ РЕГІОНАХ
Дослідники з Університету Кіля в Німеччині розробили унікальний пористий матеріал, здатний ефективно поглинати вологу з повітря та трансформувати її на питну воду.
Фото: unsplash
Тестування продемонстрували, що цей композит поглинає до 0,17 грама води на кожен грам власної маси. В умовах посушливого клімату лише 1 кілограм такого матеріалу може генерувати до 1,8 літра питної води за добу. Це робить розробку надзвичайно багатообіцяючою для пустельних та напівпустельних регіонів, де спостерігається стійке підвищення температур та зменшення кількості опадів.
Новітня технологія спрямована на забезпечення прісною водою посушливих зон, зокрема Середземномор’я, а також на суттєве підвищення енергоефективності сучасних кліматичних систем.
АСТРОНАВТИ ЗРОБИЛИ ПЕРШІ РЕНТГЕНІВСЬКІ ЗНІМКИ ЛЮДИНІ В КОСМОСІ
Вперше в історії освоєння космічного простору астронавти на орбіті змогли отримати діагностичні рентгенівські зображення людського тіла.
Фото: Шейн Е. Гіффорд
Протягом понад чотирьох десятиліть єдиною практично застосовною технологією візуалізації внутрішніх органів у космосі залишався ультразвук. Однак УЗД вимагає спеціальної підготовки для коректної інтерпретації результатів, тоді як рентгенівські знімки надають значно яснішу картину стану кісткової тканини та внутрішніх органів.
Майданчиком для історичного експерименту стала місія SpaceX Fram2. Перед польотом астронавти пройшли лише чотири години цілеспрямованої підготовки для освоєння роботи з ультрапортативним цифровим рентген-генератором. У результаті вони успішно зафіксували стан своїх кінцівок, передпліч, грудної клітки, черевної порожнини та тазової ділянки.
Після передачі отриманих даних на Землю, незалежна група радіологів підтвердила: якість усіх зображень є достатньо високою для встановлення точного діагнозу.
ВЧЕНІ СТВОРИЛИ НАДМІЦНИЙ МАТЕРІАЛ ІЗ БДЖОЛИНОГО ШОВКУ
Бджоли продукують шовк для формування коконів, які слугують захистом для їхніх личинок.
Фото: ScienceAlert.
Наразі вчені розробили новий метод синтезу природного бджолиного шовку та вперше виготовили з нього міцну плівку. Це стає першим кроком до створення інноваційного надміцного матеріалу.
Такий шовк перевищує сталь за міцністю в п’ять разів, але його надзвичайно важко відтворити в лабораторних умовах. Новий метод дозволяє синтезувати бджолиний шовк, який також характеризується винятковою міцністю. Науковцям вдалося синтезувати шовк, що виробляється синьою садовою бджолою (Osmia lignaria).
Матеріал, отриманий з бджолиного шовку, не лише дуже міцний, але й надзвичайно гнучкий, має антимікробні властивості та є непроникним для повітря. Саме таке поєднання якостей є необхідним для біомедичних матеріалів нового покоління, таких як хірургічні нитки, каркаси для тканинної інженерії та технічний текстиль.
Для синтезу бджолиного шовку вчені застосували систему, виготовлену за допомогою 3D-друку, яка імітує природне гніздо бджіл, а потім виростили всередині неї личинок бджіл. Личинки формують навколо себе міцний захисний кокон, і науковцям вдалося отримати нитки бджолиного шовку.
Пізніше дослідники змогли штучно відтворити цю субстанцію, використовуючи методи молекулярної біології.
БІОВУГІЛЛЯ ЗАМІСТЬ ВАПНЯКУ. БАРСЕЛОНА ЗАМІНИТЬ ЧАСТИНУ АСФАЛЬТУ НА КІСТОЧКИ ОЛИВОК
Барселона готується до експериментального впровадження незвичайної інновації безпосередньо під ногами своїх мешканців. Місто обрало для реалізації проєкт дорожнього покриття, де традиційний компонент асфальту буде замінено біовугіллям, отриманим з кісточок оливок та іншої біомаси.
Фото: BIT Habitat
Проєкт під назвою Biochar переміг у муніципальному конкурсі Барселони «La sección de calle del siglo XXI». За оцінками муніципальної організації BIT Habitat, нова суміш здатна зменшити кінцеві викиди CO2 під час укладання верхнього шару асфальту приблизно на 75%.
Класичні асфальтові суміші містять мінеральний порошок, який виступає в ролі вапнякового наповнювача. У новій розробці його замінює біовугілля – матеріал, насичений вуглецем, який отримують шляхом термохімічної обробки біомаси. Як сировина використовуються кісточки оливок та відходи соснової деревини.
Тестування показали, що суміші, збагачені біовугіллям, демонструють рівну або навіть кращу ефективність порівняно зі стандартними. Серед заявлених переваг – підвищена стійкість до пошкоджень водою, краща опірність до утворення тріщин та стабільність при коливаннях температури.
ВЧЕНІ ВПЕРШЕ ВИЯВИЛИ У МІЖЗОРЯНОМУ ПРОСТОРІ… ЦУКОР
Фото: NASA
Команда науковців з Іспанського центру астробіології виявила в міжзоряному просторі молекулу цукру – еритрулозу.
Відкриття було здійснено за допомогою 40-метрового радіотелескопа Yebes та 30-метрової антени Інституту радіоастрономії міліметрового діапазону (IRAM). Джерелом сигналу послужила молекулярна хмара з каталожним номером G+0.693−0.027. Саме там було зафіксовано сліди еритрулози – цукру з чотирма атомами вуглецю, який на Землі зустрічається, зокрема, в малині та засобах для засмаги.
Разом з хіміками з Університету Естремадури та Радбаудського університету (Нідерланди), команда дослідників встановила: еритрулоза синтезується безпосередньо в міжзоряному льоду з простіших двовуглецевих спиртів та альдегідів.
Виявлення еритрулози у Всесвіті має велике значення, оскільки відкриває можливість для пошуку інших цукрів у космосі, таких як рибоза, що є компонентом РНК, та інших важливих для виникнення життя молекул.
Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).
Перше фото: скріншот відео від ТРО МЕДІА.
Источник: www.vesti-ua.net