Путін може вдатися до ризикованого кроку проти НАТО, – The Hill

Розпочата російським диктатором Володимиром Путіним війна в Україні починає підривати його негласну “суспільну угоду” з народом, яка передбачала захист від негативних наслідків. За словами колумніста The Hill, відомого політолога Леона Арона, одним із можливих шляхів виходу з конфлікту може стати напад на країну-члена НАТО з подальшим висуненням Путіним ультиматуму: виведення військ в обмін на певні поступки.

На думку експерта, до такого розвитку подій Путіна спонукають обставини: значні втрати, відсутність технологічних досягнень, зменшення надходжень від експорту нафти і газу, триваючі атаки на нафтопереробні заводи та паливна криза, а також критичний стан російської економіки. В умовах цього популярність Путіна знижується.

Крім того, сприятливим фактором є подвійна позиція США щодо НАТО. Також відіграє роль “аморальність (або нездатність) Трампа розрізняти справедливі та агресивні війни”.

Вразливість НАТО

Автор зазначає, що дві країни НАТО, розташовані поблизу РФ, – Естонія та Латвія – є особливо вразливими. Їхнє сукупне населення ледь перевищує 3 мільйони осіб, при цьому близько п’ятої частини становлять етнічні росіяни.

Російські спецслужби вже розробляють сценарії, які можуть стати приводом для провокації. Наприклад, лунали заяви про діяльність українських операторів дронів на території цих держав. Були й більш прямі погрози від російського посла в ООН Василя Небензи.

“Вторгнення може розпочатися з атаки Росії на злітно-посадкові смуги за допомогою безпілотників і ракет. Вони спробують завадити перекиданню підкріплень повітряним шляхом. Також буде здійснено спробу вивести з ладу залізницю Варшава-Каунас, що є єдиним залізничним коридором НАТО до Балтійських країн. За таких умов силам швидкого реагування НАТО, які налічують 40 000 осіб, знадобиться від кількох днів до тижнів, щоб передислокувати основні сили”, – пише автор.

Перед цим, відповідно до протоколів НАТО, лідерам країн-союзниць доведеться зібратися в Брюсселі, ухвалити одностайне рішення про те, що “мала місце агресія”, і активувати 5-ту статтю договору. Лише після цього НАТО зможе надати допомогу постраждалим державам.

“Однак Путін не прагне до прямого протистояння з НАТО, яке переважає його за військовою потужністю на порядок. Кремль хотів би захопити один із двох невеликих регіонів Естонії або Латвії: Іда-Віруський повіт площею понад 1100 квадратних кілометрів, де три чверті населення є етнічними росіянами. Або Латгальську область площею понад 5600 квадратних кілометрів, де третина населення – росіяни”, – вважає він, нагадуючи про здатність Путіна швидко проводити “референдуми” на окупованих територіях і потім погрожувати ядерною зброєю для захисту “російських земель”.

Саме за таких обставин Путін міг би запропонувати Європі “домовитися” та забезпечити “стабільний мир”. У такі угоди, на його думку, будуть також закладені умови досягнення миру в Україні. РФ у такому разі знову може підняти питання про виведення українських сил із території Донецької області, а також просувати міжнародне визнання окупованих територій.

Більше того, Росія може знову запропонувати Європі перерозподілити сфери впливу на континенті. Автор вважає, що Росія може знову спробувати змусити НАТО відмовитися від розширення, що відбулося в 1990-х роках.

Читають зараз: Саміт НАТО в Анкарі: чотири питання, які залежать від Трампа.