Українські чоловіки повертаються з ЄС: чи будуть українські біженці позбавлені тимчасового захисту

Українські чоловіки повертаються з ЄС: чи будуть українські біженці позбавлені тимчасового захисту 3

Європейська спільнота розглядає можливість позбавлення українських чоловіків призовного віку статусу тимчасового захисту. Проте, чи законно це робити? Фахівці вказують на ознаки дискримінації, потенційні судові процеси та загрозу для принципу рівності, на якому базується Європейський Союз. Які наслідки можуть спіткати українців у країнах ЄС та які юридичні виклики це несе — у дослідженні Фокусу.

Останнім часом у Європі активно обговорюється питання щодо повернення до України чоловіків призовного віку з метою мобілізації. Єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер офіційно заявив, що ЄС пропонує відкликати тимчасовий захист лише для “осіб, які нещодавно прибули і яким заборонено залишати Україну через їхній військовий обов’язок”. При цьому ті, хто вже має статус захисту, збережуть його після однорічного продовження програми.

“Для забезпечення надійності системи захисту та її відповідності законним потребам України, ми пропонуємо цільове коригування. Наша пропозиція полягає в тому, щоб тимчасовий захист не надавався особам, які щойно прибули і яким українське законодавство забороняє виїзд у зв’язку з військовими зобов’язаннями. Саме про це нас попросила Україна, і це те, що ми робимо”, — зазначив Бруннер.

Водночас комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті нещодавно висловив занепокоєння щодо “тривожної тенденції” до зменшення підтримки українських біженців у Європі. За його словами, у багатьох європейських країнах скорочуються соціальні програми, посилюється тиск щодо передчасного повернення українців додому, а також зростають антиукраїнські настрої. Він попередив, що такі дії можуть залишити мільйони людей без захисту та змусити їх повернутися в небезпечні умови.

О’Флаерті також повторно висловив стурбованість планами обмежити доступ до тимчасового захисту для певних категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку та осіб з регіонів, які деякі країни вважають безпечними. Він підкреслив, що “жодна частина України наразі не може вважатися безпечною”, а кількість жертв серед цивільного населення у 2025 році досягла найвищого рівня від 2022 року. Комісар закликав європейські держави не скорочувати допомогу і зберігати тимчасовий захист для українців до створення умов для безпечного та гідного повернення.

Данія прагне вислати українців, тоді як Угорщина має намір їх залишити

Як тільки почалися розмови про посилення вимог до українців, Данія оголосила про плани відмовити в тимчасовому захисті українським чоловікам віком від 23 до 60 років. Міністр з питань імміграції Мортен Бьодсков заявив, що Копенгаген підтримує Україну, проте правила отримання дозволу на проживання не повинні використовуватися для обходу мобілізаційних вимог. Згідно з запропонованими змінами, чоловіки призовного віку не зможуть отримати дозвіл на проживання в країні. При цьому близько 47,6 тисячі українців, які вже проживають у Данії, збережуть своє право на перебування, а винятки будуть зроблені для тих, хто звільнений від служби. Це рішення було розкритиковано Радою Європи, яка вказала на можливі ризики порушення прав людини.

Натомість Угорщина виступила проти пропозиції Єврокомісії не надавати з наступного року тимчасовий захист українським чоловікам, які підлягають призову. Прем’єр-міністр Петер Мадьяр заявив, що Угорщина продовжуватиме надавати притулок “тим, хто приїжджає до країни, аби уникнути мобілізації”.

Якщо це станеться — це буде гендерна дискримінація

Ідея вислати українських чоловіків призовного віку з ЄС є нереалістичною, вважає соціолог Юрій Гаврилечко, оскільки це суперечить фундаментальним принципам європейського права щодо рівності та заборони дискримінації за статевою ознакою. Це вимагало б зміни законодавства та руйнування системи стримувань і противаг, на якій побудований Євросоюз.

“Наприклад, ми залишаємо жінок, але не чоловіків. Це одна з основ існування Євросоюзу. Якщо таке станеться, зруйнується вся система стримувань і противаг, що базується на толерантності та рівноправності. Якщо когось уже прийняли, а тепер хочуть вигнати за статевою ознакою за однакових умов — це пряме порушення основоположних принципів європейського права”, — пояснює Гаврилечко Фокусу.

Якщо Данія спробує реалізувати це, за словами експерта, вона ризикує не тільки отримати судові позови від кожного висланого, а й втратити власну репутацію, а також зіткнутися з конфліктами з іншими країнами ЄС, зокрема з Угорщиною, яка заявила про свою непідтримку таких заходів.

“Чи готова Данія вийти з Євросоюзу та опинитися в ізоляції від усіх інших? Можливо, вона готова залишитися без Гренландії? Якщо їй дозволено порушувати закон, то і до неї можна застосувати те саме”, — наголошує експерт.

Міграційна політика ЄС не може функціонувати за принципом “вислати всіх” — для цього потрібно доводити нелегальність кожного окремого випадку. І, на думку експерта, якщо Європа, на чиєсь прохання, порушуватиме засади власної правової системи, вона проіснує недовго. Особливо, якщо кожен, кого вишлють лише через те, що він українець призовного віку, звернеться до суду.

“Хоча причину можна вигадати, але якщо спробують просто вислати без підстав — це порушення. Дотримання прав та рівність прав — це основа. Якщо права будуть лише у частини людей, будь-яка держава рано чи пізно занепаде”, — зазначає соціолог.

Суди стануть на бік українців, якщо їм відмовлять у тимчасовому захисті

За словами юриста Валентина Серкова, тимчасовий захист надається автоматично певним категоріям осіб на підставі рішення Ради ЄС. Директива про тимчасовий захист була розроблена для надання швидкої та ефективної допомоги особам, які рятуються від війни, без проведення індивідуальних процедур. Відмова у наданні такого захисту, що ґрунтується виключно на статі та віці, є надзвичайно сумнівною.

Тобто, якщо щось подібне станеться, то такі справи можуть дійти аж до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Якщо суд визнає відмову дискримінаційною за ознакою статі та віку, це може створити прецедент і паралізувати роботу міграційних служб.

“Якщо висилка або відмова у наданні захисту будуть визнані незаконними, постраждалі матимуть право вимагати матеріальної та моральної компенсації. Вже існують прецеденти: естонський суд у 2023 році присудив компенсацію громадянину України за незаконне повернення його до Росії замість надання тимчасового захисту”, — підкреслює юрист.

Чехія вже систематично відмовляла українцям, які отримали захист в інших країнах ЄС. Після рішення Суду ЄС та понад 60 вердиктів чеського Верховного адміністративного суду ця практика була визнана незаконною. Наразі Єврокомісія розглядає можливість ініціювати процедуру порушення щодо Чехії.

Власне, експерти одностайні в одному: якщо ЄС запровадить будь-які обмеження для українців, це не означає, що люди негайно повернуться в Україну, і їх силою не виженуть. Однак вони можуть виїхати до будь-якої іншої країни. Окрім ЄС, є багато місць, де можна жити та працювати.

Реклама

Читають зараз: «Україна повинна дбати про обороноздатність»: Німеччина пропонує позбавити українських чоловіків призовного віку європейського захисту.

Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →

Українські чоловіки повертаються з ЄС: чи будуть українські біженці позбавлені тимчасового захисту 4

Читайте без шуму в Google News
Додайте у джерела для швидкого доступу та підпишіться на стрічку

Додати Підписатися

Источник: www.vesti-ua.net

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *